Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

b+пушку

  • 1 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 2 отбивать

    отбить
    1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;
    2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;
    3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);
    4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;
    5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отб`ить
    відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти

    Русско-украинский словарь > отбивать

См. также в других словарях:

  • пушку зарядить — обмануть …   Воровской жаргон

  • ПУШКА 2: на пушку — (прост.) Ч 1) обманным путём. На пушку взять кого н. (провести, обмануть); 2) даром, бесплатно. На пушку получить что то. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Брать на пушку — кого. ВЗЯТЬ НА ПУШКУ кого. Прост. 1. Действуя обманным путём, прибегая к различным уловкам, ухищрениям, добиваться от кого либо чего либо. [Степан:] А вы думаете, у них действительно кончился бензин? Они просто хотели взять нас на пушку! (С.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Взять на пушку — БРАТЬ НА ПУШКУ кого. ВЗЯТЬ НА ПУШКУ кого. Прост. 1. Действуя обманным путём, прибегая к различным уловкам, ухищрениям, добиваться от кого либо чего либо. [Степан:] А вы думаете, у них действительно кончился бензин? Они просто хотели взять нас на… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ПУСТИТЬ ПУШКУ — пустить слух; не соответствующие действительности сведения. Неподалеку от памятника Пушкину в Одессе установлена пушка трофей с английского фрегата «Тигр». На самом деле фрегат был потоплен не огнем береговых батарей Одессы, как указано на… …   Большой полутолковый словарь одесского языка

  • Замест пыжа в пушку забью. — Заряжу тебя в пушку да выстрелю. Замест пыжа в пушку забью. См. КАРА УГРОЗА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • рыльце в пушку — рыльце в пуху, замешанный, причастный Словарь русских синонимов. рыльце в пушку прил., кол во синонимов: 3 • замешанный (17) • …   Словарь синонимов

  • Рыльце в пушку — Первоисточник басня «Лисица и Сурок» И. А. Крылова (1769 1844). В оригинале: Рыльце у тебя в пуху. Лиса, которая «была в курятнике судьей», жалуется Сурку на неспра v ведливость. Ее выслали из курятника за взятки и злоупотребления, а она в этом… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Заряжу тебя в пушку да выстрелю. — см. Замест пыжа в пушку забью …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Сожгу да и пепел-то заряжу в пушку да выстрелю на ветер. — Сожгу да и пепел то заряжу в пушку да выстрелю на ветер. См. КАРА УГРОЗА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • бравший на пушку — прил., кол во синонимов: 27 • арапа заправлявший (37) • баки забивавший (18) • блефов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»