42+u.+s.+c.+§1985

école

პირველად

гумарэска

en\ \ tilt boundary

ögünden köz ögüne almaq, ögünden nazarğa almaq, kelecekni ögünden aytmaq

МОДУС (лат. modus - міра, образ, спосіб) - філософський термін, що позначає якість предмета, яка притаманна йому лише в деяких станах, на відміну від атрибута як невід'ємної властивості предмета. У логіці - різновид фігур силогізму.

Бичко, Ада Корніївна (1929, Городище) - укр. філософ. Закінчила філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1953). Захистила докт. дис. (1987), проф. (1989). Зав. кафедрою Київського ін-ту театрального мистецтва (1999). Коло філософських інтересів охоплює історію укр. та світової філософії, дослідження пам'яток усної народної творчості, аналіз актуальної громадсько-політичної проблематики. Автор монографій, підручників, численних статей.

[br]

Осн. тв.: "Біля джерел християнського ірраціоналізму (1984); "Критичний аналіз філософських концепцій молодіжного бунтарства" (1985); "Народна мудрість Русі: Аналіз філософа" (1988), "Теорія та історія світової і вітчизняної культури", у співавт. (1992); "Феномен української інтелігенції: Спроба екзистенційного дослідження", у співавт. (1995); "Леся Українка. Світоглядно-філософський погляд" (2000).

Бондар, Станіслав Васильович (1Θ4Θ, Черкаси) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1980), канд. філософських наук (1985). Від 1984 р. - наук, співр. в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Наукові інтереси зосереджені навколо проблем укр. середньовічної духовної культури та сучасного соціально-політичного життя України. Автор понад 40 наукових і публіцистичних статей у різних виданнях, брав участь у написанні колективних монографій, довідників та енциклопедичних словників.

[br]

Осн. тв.: "Філософсько-світоглядний зміст давньоруських "Изборников" 1073 та 1076 рр." (1990); "Історія філософії України / Хрестоматія", у співавт. (1993); "Історія філософії України / Підручник", у співавт. (1994).

Гусєв, Валентин Іванович (1947, Харків) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм Т. Шевченка. Канд. філософських наук (1978). Од 1985 р. - доцент кафедри історії зарубіжної філософії, од 1994 р.- доцент кафедри філософії і релігієзнавства НаУКМА, од 2000 р. - зав. кафедрою. Коло наукових інтересів: історія західної філософії Нового часу, метафізика. Автор понад 40 наукових досліджень.

[br]

Осн. тв.: "Історія західноєвропейської філософії XV - XVII ст.: Курс лекцій" (1994); "Західна філософія Нового часу XVII - XVIII ст." (1998).

Жоль, Костянтин Костянтинович (1949, Прилуки) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1972). Докт. філос. наук (1992). Працював в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ (1972 - 1981), на кафедрі філософії НАНУ (1981 - 1989), у від. наукової інформації з суспільних наук при Президії УРСР (1985 - 1990), ст. наук, співр І. н-ту соціології НАНУ (1990 - 1999). Нині проф. кафедри філософії та культурології Подільської аграрно-технічної академії. Фахівець у галузях логіки, філософії науки, соціології та історії філософії. Автор монографій та численних статей.

[br]

Осн. тв.: "Думка, слово, метафора. Проблеми семантики у філософському висвітленні" (1984); "Мова як практична свідомість: Філософський аналіз" (1990); "Логіка. Вступ у сучасну символічну логіку" (2000); "Філософія і гносеологія права" (2000).

Загороднюк, Валерій Петрович (1955, с. Новофастів Вінницької обл.) - укр. філософ. Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка (1977). Доктор філософських наук (1992), проф. (1998). Од 1985 р. - ст. наук. співр. Ін-ту ім. Г. Сковороди НАНУ. Коло наукових інтересів - епістемологія, теорія пізнання, філософія культури, філософська антропологія, соціологія науки, політологія.

[br]

Осн. тв.: "Мета наукового пізнання: Соціально-культурні та логіко-гносеологічні аспекти" (1984); "Методичний аналіз історико-філософського знання", у співавт. (1984); "Цілепокладання у практиці, культурі, пізнанні" (1991); "Світоглядні орієнтири мисленнєвої культури", у співавт. (1993); "Філософія ноосфери", у співавт. (1995); "Філософія наук" (1998).

Йонас, Ганс (1903, Мьонхенгладбах - 1993) - нім.-амер. філософ. У 1921 - 1928 рр. навчався в ун-тах Фрайбурга, Берліна, Марбурга. В 1933 р. емігрував до Лондона, потім до Єрусалима. Після Другої світової війни отримує професуру в ун-тах Канади, а од 1955 р. - в Нью-Йоркській школі соціальних досліджень, працює також запрошеним професором амер. та нім. ун-тів. Кризу сучасного суспільства Й. пов'язує з домінантою технічної раціональності, яка в свою чергу є наслідком розгортання новоєвропейського дуалізму буття та належності. В дослідженні "Поняття гносису" Й. вбачає початки дуалізму ще в гностицизмі, коли, з одного боку, етика суб'єктивується і релятивується, з друпансія технічного розуму несе у собі загрозу глобальної катастрофи. В праці "Організм та свобода. Основи філософської біології" Й. прагне подолати цей дуалізм, вбачаючи в органічному житті і його способі буття зачатки телеології суб'єктивності і свободи, а отже - і його самоцінність. Знаним в світі протагоністом етики для сучасної технічної цивілізації Й. стає завдяки пращ "Принцип відповідальності". Критикуючи антропоцентризм в етиці, зокрема його інтерсуб'єктивний варіант, Й. підпорядковує етику онтології, в якій поєднує вимогу збереження буття людини з вимогою збереження буття природи, що постає в концепції належності буття. На противагу формальній етиці, Й. створює матеріальну етику цінностей, яка на основі "евристики страху" та концепту "переваги негативних прогнозів над позитивними" повинна запобігати такій активності людини, яка мала б згубні глобальні наслідки. Принцип відповідальності розбудовується на противагу Блохівському "принципу надії", будь-яким іншим утопічним конструкціям, до яких він відносить і дискурсивну етику.

[br]

Осн. тв.: "Гносис та пізньоантичний дух". Ч. І. "Гносис міфології". Ч. II. "Від міфології до містичної філософії" (1934, 1954); "Феномен життя. Основи філософської біології" (1963); "Принцип відповідальності: У пошуках етики для технологічної цивілізації" (1979); "Техніка, медицина і етика" (1985).

Кавалеров, Анатолій Іванович (1937, Одеса) - укр. філософ. Закінчив філологічний ф-т Рівненського пед. ін-ту (1963), філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка та аспірантуру (1968 - 1971). Докт. філософських наук (1985), проф. (1986), чл.-кор. Української Академії політичних наук (2000) та Інженерної академії України (1997); зав. кафедрою філософії і соціології Південноукраїнського педагогічного ун-ту (Одеса) (од 1992 р.). Сфера наукових інтересів: соціальна філософія, філософія історії, філософія освіти, історія філософії України, методологія пізнання, управління та організація науки, соціологія побуту та сім'ї, аксіологічні проблеми особистості, педагогіка; видавнича та редакторська діяльність. Автор понад 100 друкованих праць.

[br]

Осн. тв.: "Ідеї менталітету в філософських поглядах Г. Сковороди: Філософія М. енталітет. Освіта" (1994); "Діалектика душі за Я. Коменським" (1992); "Філософія: Курс лекцій" (1997); "Логічне мислення - основа наукового пізнання" (1998)та ін.

Кедров, Боніфатій Михайлович (1903, Ярославль - 1985) - рос. філософ, хімік, історик науки. Закінчив хімічний ф-т Московського ун-ту. Академік AH СРСР. Працював в Ін-ті філософії АН СРСР, був ініціатором створення та першим головним редактором ж. "Вопросьі философии" (1947 - 1949); у 1973 - 1974 рр. - директор Ін-ту філософії АН СРСР. Розробляв філософську спадщину Маркса, Енгельса, Леніна; проблеми діалектики (діалектики як логіки і гносеології, категоріального апарату діалектики); питання співвідношення діалектичної і формальної логіки; взаємозв'язку, класифікації і синтезу наук; філософські і методологічні аспекти хімії, фізики, біології, геохімії, геології. Приділяв велику увагу дослідженням у галузі історії природознавства і філософії, питанням науково-технічної творчості і наукових революцій; працював з науковим архівом Менделєєва. Активний учасник багатьох Всесвітніх філософських та Міжнародних конгресів з логіки, методології і філософії науки. Автор близько 50 монографій з різних проблем філософії та історії науки.

[br]

Осн. тв.: "Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання" (1963); "Три аспекти атомістики". У 3 т. (1969); "Науки в їх взаємозв'язку. Історія. Теорія. Практика" (1988) та ін.