Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

2)+(попадать+во+что)

  • 1 попадать

    I. попадати.
    II. попасть
    1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;
    2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];
    3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.
    * * *
    I поп`адать
    1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися
    2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти
    3) ( упасть много раз) попа́дати
    II попад`ать
    несов.; сов. - поп`асть
    1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)
    2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися
    3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися
    4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися
    5)

    попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)

    где попа́ло — аби́де, бу́дь-де

    как попа́ло — аби́як, бу́дь-як

    како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й

    кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого

    что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́

    куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить

    чем [ни] по́падя — будь-чим

    Русско-украинский словарь > попадать

  • 2 прокидывать

    прокидать и прокинуть
    I. 1) что, чем во что, сквозь что - прокидати, прокидати (и попрокидати), прокинути що и чим в що, крізь що. -вать землю сквозь грохот - прокидати землю крізь решето;
    2) (не попадать) прокидати, прокидати, прокинути, хибити, схибити, не потрапати, не влучити, хука дати, дати маху;
    3) (известное время) прокидати що (протягом певного часу). [Цілий день прокидали дрова з барки]. Прокиданный и Прокинутый - прокиданий, прокинутий и прокинений. -ться -
    1) (во что, сквозь что) прокидатися, бути прокиданим, прокинутим;
    2) возвр. прокидатися, прокинутися; срв. Прокидывать 2.
    II. Прокидывать, прокинуть -
    1) (на счётах) кидати, кинути на рахівницю;
    2) (в счёте) проминати, проминути, пропускати, пропустити що;
    3) (играя в карты) кидати, кинути не ту карту. -ться - (на счётах) кидатися, кинутися, бути кинутим (на рахівницю).
    * * *
    I несов.; сов. - прок`инуть
    1) (между чём-л., сквозь что-л.) прокида́ти, проки́дати и проки́нути
    2) (мимо чего-л.) прокида́ти, проки́нути; ( промахиваться) прома́хуватися, промахну́тися; ( не попадать) не влуча́ти, не влучи́ти
    3) (на счётах карт.) прокида́ти, проки́нути
    II несов.; сов. - прокид`ать
    ( одно за другим) прокида́ти, проки́дати

    Русско-украинский словарь > прокидывать

  • 3 неволя

    1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;
    2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);
    3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).
    * * *
    нево́ля

    кака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля

    Русско-украинский словарь > неволя

  • 4 оказываться

    оказаться
    1) (безл.) виявлятися, виявитися, показуватися, показатися, виходити, вийти, (реже) виявляти, виявити себе, показувати, показати себе яким. Он -зался неспособным к серьёзной работе - він виявив (показав) себе нездатним до серйозної роботи (праці). Оказывается, -залось, что… - виявляється, виявилось, що…, виходить, вийшло, що… -вается, что это была ложь - виявляється (виходить), що це була брехня. У него -залась лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця. Он -зался невинным - виявилось, що він невинний. Он -вается очень честным человеком - виходить, що він дуже чесна людина. [Остапові ніяково, що його зять виходить душогуб-острожник (Грінч.)]. Не -зываться, не -заться налицо - не ставати, не стати. [Там з вечора було скількись срібних дрібняків, а тепер не стало (Крим.)]. Его це -залось дома - його не було дома. -ваться вредным, полезным - вийти на шкоду, на користь (на пожиток). Это может -заться очень вредным - на дуже велику шкоду може це вийти. -заться, как исключение - ви(й)нятися. [Людей було дуже мало, і з них винявся тільки один курій (Грінч.)]. -заться подходящим (делом), кстати - прийтися до ладу, до діла. -заться к чему-либо годным, способным - см. Годиться, Способный. -заться в силах, в состоянии - см. Сила, Состояние;
    2) (очутиться) опинятися, опинитися. Где был, а где -зался - де був, а де опинився. -заться в безвыходном положении - опинитися в скрутному становищі. -заться в дураках - в дурнях опинитися, в дурні пошитися.
    * * *
    несов.; сов. - оказ`аться
    1) (обнаруживаться, являться в действительном виде) виявля́тися, ви́явитися, виявля́ти себе́, ви́явити себе́
    2) (попадать, очутиться) опиня́тися, опини́тися
    3) ( быть налицо) бу́ти
    4) ( проявляться) проявля́тися, прояви́тися; ( сказываться) познача́тися, позначи́тися, дава́ти себе́ взнаки́, да́ти себе́ взнаки́, дава́тися взнаки́, да́тися взнаки́
    5) строит. (несов.) роби́тися; чини́тися; виявля́тися, проявля́тися; подава́тися; віддава́тися; виявля́тися, проявля́тися; пока́зуватися

    Русско-украинский словарь > оказываться

  • 5 пробрасывать

    пробросать
    I. 1) (сквозь что, напр., землю, щебень сквозь грохот) пересівати, пересіяти, перепускати, перепустити, переганяти, перегнати на що;
    2) (некоторое время) прокидати якийсь час. Пробросанный - пересіяний, перепущений, перегнаний на що.
    II. Пробрасывать, пробросить -
    1) прокидати, прокинути. [Не вмієш ти влучати: знову прокинув];
    2) (в игре в карты) кидати, кинути не ту карту. Проброшенный - прокинутий, прокинений. -ться -
    1) прокидатися, бути прокинутим;
    2) см. II. Пробрасывать 2.
    * * *
    I несов.; сов. - пробр`осить
    1) (сквозь что-л.) прокида́ти, проки́дати и проки́нути
    2) ( мимо цели) прокида́ти, проки́нути; ( промахиваться) прома́хуватися, промахну́тися; ( не попадать) не влуча́ти, не влу́чити
    3) (на счётах, карт.) прокида́ти, проки́нути
    II несов.; сов. - проброс`ать
    ( одно за другим) прокида́ти, проки́дати

    Русско-украинский словарь > пробрасывать

См. также в других словарях:

  • ПОПАДАТЬ — ПОПАДАТЬ, падать или упасть во множестве. Книги попадали с полки. Катальщики все попадали на льду. Яблоки с дерева попадывают, много их обивает ветром. Попаднеть о хлебе, пск. упасть на корню, полечь в клетки. Попадать, попасть куда, угодить,… …   Толковый словарь Даля

  • попадать впросак — попадать/попасть впросак Разг. Из за незнания чего либо оказываться в неприятном, неловком, невыгодном для себя положении; ошибаться, обманываться в чем либо. С сущ. со знач. лица: ученик, студент, девушка… попадает впросак. Утешать и развлекать… …   Учебный фразеологический словарь

  • Попадать — I поп адать сов. неперех. разг. 1. Упасть друг за другом (о всех или многих). 2. Погибнуть, умереть друг за другом (о скоте). 3. Упасть много раз. II попад ать несов. неперех. 1. Метко ударять, стрелять, бросать, поражая какую либо цель. отт.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Попадать — I поп адать сов. неперех. разг. 1. Упасть друг за другом (о всех или многих). 2. Погибнуть, умереть друг за другом (о скоте). 3. Упасть много раз. II попад ать несов. неперех. 1. Метко ударять, стрелять, бросать, поражая какую либо цель. отт.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Попадать в самую точку — ПОПАДАТЬ В <САМУЮ> ТОЧКУ. ПОПАСТЬ В <САМУЮ> ТОЧКУ. Разг. Экспрес. Говорить что либо кстати, именно то, что надо было сказать в данный момент. Чуваев попал в точку. Он в двух словах исчерпал то, что другие собирались выразить в длинных …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Попадать в точку — ПОПАДАТЬ В <САМУЮ> ТОЧКУ. ПОПАСТЬ В <САМУЮ> ТОЧКУ. Разг. Экспрес. Говорить что либо кстати, именно то, что надо было сказать в данный момент. Чуваев попал в точку. Он в двух словах исчерпал то, что другие собирались выразить в длинных …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Попадать в яблочко — ПОПАДАТЬ В ЯБЛОЧКО. ПОПАСТЬ В ЯБЛОЧКО. Нов. Экспрес. Делать или говорить именно то, что нужно, именно так, как надо, в нужное время, в нужный момент. Не обижайтесь только, Олег Петрович, не всегда ваши специалисты попадают в «яблочко»… Чего тут… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • попадать в самую точку — попадать/попасть в <самую> точку Разг. Чаще сов. Угадывая, говорить или делать именно то, что нужно. С сущ. со знач. лица: рассказчик, выступающий, депутат… попадает в самую точку. Чтобы публику не утомило нытье, я изобразил в одном явлении …   Учебный фразеологический словарь

  • попадать в точку — попадать/попасть в <самую> точку Разг. Чаще сов. Угадывая, говорить или делать именно то, что нужно. С сущ. со знач. лица: рассказчик, выступающий, депутат… попадает в самую точку. Чтобы публику не утомило нытье, я изобразил в одном явлении …   Учебный фразеологический словарь

  • Попадать под руку — кому. ПОПАСТЬ ПОД РУКУ кому. Разг. Случайно оказываться рядом, поблизости, так, что легко взять, воспользоваться. Муж тётки был переплётчик и прежде жил хорошо, а теперь растерял всех давальщиков и пьянствовал, пропивая всё, что ту попадало под… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Попадать в перекрёстную — ПОПАДАТЬ В ПЕРЕКРЁСТНУЮ. ПОПАСТЬ В ПЕРЕКРЁСТНУЮ. Устар. Прост. Оказываться в сложном, трудном, опасном или неприятном положении. Вздумали церковников к себе залучать да беспаспортных, архиерея выдумали, с чужестранными царствами сноситься зачали …   Фразеологический словарь русского литературного языка


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»