2)+(покрыть)

сов. от покрывать

сов. от покрывать

см. покрывать

покрыть палубой помостом) вкрити чардаком що.

* * *

покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.

* * *

несов.; сов. - покр`ыть

1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти

2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти

4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти

5) (несов.: обругать) покри́ти

6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

I. плата, заплата, відплата, (благодарность) віддяка. [Часом плата, часом трата (Приказка). Яка служба, така й заплата (плата) (Приказка)].

II. Заплата, ум. Заплатка - латка, лата, залата, лат (-ту), (соб.) лаття. [А штани! лаття саме (Тесл.)]. У него вся одежда в -тах - у нього одежа вся в латках; у нього одежа вся - латка на латці, лат на латові; у нього одежа саме лаття. Покрытая сплошь -тами вещь, одежда - латянка, латанина, латанці (-ців) (мн.). [У неї сорочка латянка (Милорад.)]. Наложить -ту - налатати, накинути, прилатати, покласти латку; срвн. Заплачивать. Покрыть -тами - златкувати що. Покрытый -тами - златкований. [Уся свитина була златкована чорними і рудими латками (Г. Барв.)].

* * *

I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];

2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];

3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).

II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.

* * *

1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш

2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити

см. Изборазживать.

* * *

1) поборозни́ти, зборозни́ти; ( покрыть морщинами) пори́ти, поора́ти, зора́ти, порі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, покарбува́ти; ( исполосовать) посмугува́ти, -гу́ю, -гу́єш, пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш

2) (перен.: изъездить) об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, з'ї́здити, ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш; ( исходить) обходи́ти, -ходжу́, -хо́диш, ви́ходити, -ходжу, -ходиш

искрестить

1) (херить) викреслювати, викреслити, покреслити, похрестити (все);

2) (исходить или изъездить что) сов. виходити, сходити, виїздити или з'їздити, вилітати или облітати що; см. Исходить, Изъездить. Искрещённый - покреслений, похрещений; виходжений, сходжений, з'їжджений, вилітаний, облітаний.

* * *

несов.; сов. - искрест`ить

1) перехре́щувати, перехрести́ти, -хрещу́, -хре́стиш; (сов.: покрыть крестами) похрести́ти; ( вычёркивать) викре́слювати, ви́креслити и мног. повикре́слювати, сов. покре́слити

2) ( исхаживать) вихо́джувати, ви́ходити, сов. схо́дити; ( объезжать) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, об'їзди́ти, -ї́жджу, -ї́здиш и об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, сов. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, з'ї́здити; (сов.: излетать) ви́літати, обліта́ти

исчертить

1) (бумагу: покрыть черчением) креслити, покреслити що (папір);

2) (изводить черчением) скреслювати, скреслити, (о мн.) поскреслювати що (напр. олівці). Исчерченный - покреслений; скреслений. -ться, возв. - скреслюватися, скреслитися, поскреслюватися. Карандаш -лся - олівець скреслився.

* * *

несов.; сов. - исчерт`ить

1) кре́слити, покре́слити; (сов.: исчёркать) почерка́ти

2) (тратить в результате черчения) скре́слювати, скре́слити, сов. покре́слити; ( исписывать) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

хмара, хмарина (ум. хмарка, -рочка, -ронька), оболоко, оболок (мн. оболока и -ки, а также - оболоки, облоки (иногда в знач. небесная лазурь), (ум. оболочки). [Хмарки, як ягнятка біжать (Грінч.). Горіло, сніпки аж під оболоки таскало (Липов.). Сидить Христос на святих облоках (Грінч.)]. Перистые -ка - пір'ясті хмари, (волнистые) баранці. Кучевые -ка - купчасті хмари. Небольш. бел. -чка - молоди(і), помолодки (гал.). Покрыть -ками - за[по]хмарити, заоболочити. Покрыться -ками - за[по,на]хмарити, -ся, заоболочитися. Покрыться тонк. бел. -ками - помолодитися (гал.), заоболочити. Облако омрачило что - хмара зависла на чому. Облако дыму, пыли - курище. Витать в -ках - заходити в хмару.

* * *

осыпать

1) обсипати, обсипати, (о мног.) пообсипати кого, що чим [Молодих обсипають зерном], посипати, посипати;

2) (каменьями) обсаджувати, обсадити, (украшать) оздоблювати, оздобити. Осыпать драгоценными камнями - обсадити, оздобити що самоцвітами;

3) (безл.: покрыть сыпью) обкидати, обкидати, обприщувати, обприщити, висипати, висипати на чому. [Висипало на губах]. Он в кори, всего -ло - він у кору, його всього обкидало. У него всё тело -ло - йому на всім тілі висипало. -пать, осыпать кого милостями, подарками - ущедряти, ущедрити кого ласкою, подарунками. -пать вопросами - закидати питаннями. -пать бранью - обкладати лайкою кого. См. Обсыпать. Осыпанный -

1) обсипаний;

2) (о)саджений, оздоблений чим.

* * *

несов.; сов. - ос`ыпать

1) ( обсыпать) обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти, осипа́ти, оси́пати; обтру́шувати, обтруси́ти и пообтру́шувати; (усеивать кругом, сплошь) обсіва́ти и обсі́ювати, обсі́яти и пообсіва́ти

2) (перен.: щедро, в изобилии наделять чем-л.) осипа́ти, оси́пати, обсипа́ти, обси́пати; ( засыпать) засипа́ти, заси́пати и позасипа́ти; ( забрасывать) закида́ти, заки́дати

3) ( разваливать сыпучее) розкида́ти, розки́дати

отмахнуть

1) (отгонять, махая, кругом) обмахувати, обмахнути. [Обмахнув гілкою мух];

2) (отхватить) зрубувати, зрубати, відрубувати, відрубати, відтинати, відтяти. [За одним махом відтяв голову. Зрубав деревце. Відрубав гілку];

3) -вать, хать - махати, відмахати, учистити. [Не люблю ходити помалу, а так верстов по сорок на день махаю. І не помітили за розмовою, як верстов з п'ятнацять учистили]; (отвахлять) відмахати.

* * *

1) відма́хувати, відмаха́ти

2) (несов.: покрыть большое расстояние) відмаха́ти, промаха́ти, учи́стити

(у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.

* * *

несов.; сов. - перелакиров`ать

ганьба, ганеба, (безчестие) безчестя, (поругание) наруга, (оговор) неслава, слава, суд, осуда, осудовище, осудовисько, (стыд) стидота, стидовище, стидов'я, (публичный) публіка, (постыдное зрелище, место) позорище [Усе нагадувало їм про їхню недавню ганьбу, безсилля й зрадництво (Єфр.). Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш (Приказка). На все село неслава (Кониськ.). Бо на позорище ведуть старого дурня муштрувати (Шевч.). Виставляє їх (хиби людські) на прилюдне позорище (Єфр.). Мов на позорищі прикута я стояла (Л. Укр.)]. -зор и срам - ганьба та сором. Небывалый -зор - несвітська ганьба. Покрыть -ром кого - ганьбою вкрити кого. Запятнать -ром кого - заплямувати ганьбою кого. И вас не минет этот -зор - і вас не мине (не минеться) ця ганьба (ганеба). -зор измены - ганьба зради. Край проклятия и -ра - країна (край) прокляття й ганьби. Какой -зор! - яка ганьба! От этого -ра - з цієї ганьби.

* * *

1) ганьба́; ( бесславие) несла́ва; ( стыд) стидо́вище, стидо́висько

2) см. позорище 1)

1) ( о дожде) покра́пати

2) ( покрыть крапом) спец. накрапи́ти, поцяткува́ти

помалювати, пофарбувати и т. д. См. Красить.

* * *

полудити, вилудити, побілити що. Полужённый - полужений, вилужений, побілений. -ся - полудитися, вилудитися, побілитися.

* * *