Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

2)+(лезвие)

  • 1 лезвие

    •
    - лезвие пилы

    Словарь металлургической терминов > лезвие

  • 2 лезвие

    техн.
    ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > лезвие

  • 3 лезвие

    техн.
    ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > лезвие

  • 4 лезвие

    Лезвеё лезо (-за), лезво, гострій (-рія), гостриця, жало, (зап.) вістря, ум. лізко, гострієць (-рійця), жальце; срвн. Остреё. [Сміх, як лезо ножа, урізав Навроцьку (Н.-Лев.). Повалив людей його мечовим лезвом (Біблія). В ножі оце гострій, а оце тилій (Липовоч.). Різонув, дак жало так і завернулось (Сл. Гр.)]. О двух -виях - дволез(в)ий.
    * * *
    ле́зо, редко ле́зво

    Русско-украинский словарь > лезвие

  • 5 лезвие

    ле/зо

    Русско-украинский металлургический словарь > лезвие

  • 6 лезвие ножниц

    Словарь металлургической терминов > лезвие ножниц

  • 7 лезвие пилы

    Словарь металлургической терминов > лезвие пилы

  • 8 режущее лезвие

    рі́зальне ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > режущее лезвие

  • 9 режущее лезвие

    рі́зальне ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > режущее лезвие

  • 10 ножевище

    (ножове) залізо, залізце (ножове, в ножа), ножовище, ножило, (лезвие) лезо. [Колодка в ножа поламалася, але залізо ще путяще (Звин.)].
    * * *
    спец.
    ножови́ще; ( лезвие) лезо

    Русско-украинский словарь > ножевище

  • 11 ножевище

    техн.
    ножови́ще; ( лезвие) ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > ножевище

  • 12 остриё

    матем., техн.
    ві́стря; ( лезвие) ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > остриё

  • 13 ножевище

    техн.
    ножови́ще; ( лезвие) ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > ножевище

  • 14 остриё

    матем., техн.
    ві́стря; ( лезвие) ле́зо

    Русско-украинский политехнический словарь > остриё

  • 15 лезо

    техн. ле́звие, ножеви́ще ( лезвие), остриё

    Українсько-російський політехнічний словник > лезо

  • 16 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 17 лемех

    леміш (-меша), черен (-рена) (Основа). [Викую я до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.)]. Лезвие -ха - перо в лемеша.
    * * *
    I этногр.
    ле́мех, -у
    II тж. лем`ех; с.-х.
    лемі́ш, -меша

    Русско-украинский словарь > лемех

  • 18 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 19 острее

    вістря (-ря, ср. р.), (иголки) жало, жальце, (ножа, бритвы) лезо, леза, лезво, гострій (-рія), гостряк, гостриця, жало (см. Лезвие); (копья) клюга, (палки) гостряк, наконечник, (на заборе) шпичаки, (отточенный кончик) шпеньок (-нька), шпеник, шпичка.
    * * *
    1) прил. гострі́ший
    2) нареч. гострі́ше, гострі́ш

    Русско-украинский словарь > острее

  • 20 остриё

    см. Остреё.
    * * *
    ві́стря; ( лезвие) ле́зо; (иголки, бритвы, ножа) жа́ло и жало́; (заострённый конец какого-л. предмета) шпича́к, -а, шпи́чка, диал. штих, гостря́к, -а, уменьш. гострячо́к, -чка́

    Русско-украинский словарь > остриё

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Лезвие бритвы — Лезвие бритвенного прибора Остриё бритвы, роман Уильяма Сомерсета Моэма 1944 года Лезвие бритвы (фильм 1946), экранизация романа Лезвие бритвы (фильм 1984), вторая экранизация романа Лезвие бритвы (роман, 1963), научно фантастический роман Ивана… …   Википедия

  • Лезвие бритвы (значения) — Лезвие бритвенного прибора Остриё бритвы, роман Уильяма Сомерсета Моэма 1944 года Лезвие бритвы (фильм 1946), экранизация романа Лезвие бритвы (фильм 1984), вторая экранизация романа Лезвие бритвы (роман, 1963), научно фантастический роман Ивана… …   Википедия

  • Лезвие бритвы (роман) — Лезвие бритвенного прибора Остриё бритвы, роман Уильяма Сомерсета Моэма 1944 года Лезвие бритвы (фильм 1946), экранизация романа Лезвие бритвы (фильм 1984), вторая экранизация романа Лезвие бритвы (роман, 1963), научно фантастический роман Ивана… …   Википедия

  • Лезвие бритвы (роман — Лезвие бритвы (роман, 1963) У этого термина существуют и другие значения, см. Лезвие бритвы (значения). Лезвие бритвы Автор: Иван Ефремов Жанр: научная фантастика Язык оригинала …   Википедия

  • ЛЕЗВИЕ — ЛЕЗВИЕ, лезвия, и (устар.) лезвеё, лезвея, ср. Острая сторона режущего или рубящего орудия. Лезвие ножа. Лезвие меча. Лезвие косы. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • лезвие — См …   Словарь синонимов

  • ЛЕЗВИЕ — ЛЕЗВИЕ, лезвее лезвие, лезье, лезо ср. острие ножа, ножниц и вообще всякого орудия для резки и рубки. Лезо иглы или шила, жало. Лезвейный, лезовый, лезный, к лезвию относящийся. Лезный крестьянин, южн. одинокий и безземельный, бобыль. Лезовщик… …   Толковый словарь Даля

  • лезвие бура — лезвие долота — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы лезвие долота EN bit edgecutting edge …   Справочник технического переводчика

  • лезвие инструмента — лезвие Клинообразный элемент режущего инструмента для проникновения в материал заготовки и отделения слоя материала. [ГОСТ 25751 83 (CT СЭВ 6506 88)] Тематики обработка резанием Синонимы лезвие EN cutting wedge DE Schneidkeil FR taillant …   Справочник технического переводчика

  • ЛЕЗВИЕ — ЛЕЗВИЕ, я, ср. 1. Острый край режущего, рубящего орудия. Л. ножа, топора, бритвы, лемеха. 2. Тонкая стальная пластинка с острыми краями для безопасной бритвы. | прил. лезвийный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… …   Толковый словарь Ожегова

  • лезвие-вкладыш — лезвие вкладыш, лезвия вкладыша …   Орфографический словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»