2)+(иметь+началом)

gener. seinen Anfang nehmen

* * *

1) (подниматься вверх) узыходзіць

2) (иметь началом) браць пачатак (ад чаго)

(происходить) паходзіць (з, ад чаго)

3) (о светилах) усходзіць, узыходзіць

1) поэт. (сов. взойти́) = всходить 1), 2)

2) (к дт.; иметь началом) go back (to), originate (in); date (from)

(иметь своим началом) to go back (to)

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

çıkmak; doğmak; kadar gitmek,

kadar uzanmak

* * *

1) ( подниматься) çıkmak

2) (о солнце, луне) doğmak

3) ( иметь своим началом)...a kadar inmek / gitmek / uzanmak

и всходить взойти

1) на что (вверх) - сходити (зіходити), зіхожати, сов. зійти, (о многих - посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль - вступити на корабель;

2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло - сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);

3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит - дим хвилює;

4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати, сов. зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];

5) (о тесте) сходити (зіходити), сов. зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].

* * *

1) (подниматься вверх; возноситься) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися

2) ( о светилах) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися

3) ( к чему - иметь своим началом) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); ( происходить) похо́дити (від чо́го)

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

В связи с растущим числом всевозможного рода международных конференций, совещаний и форумов роль перевода неизмеримо возросла.

Вопросы организации труда переводчика, его деловые качества, методы подготовки к работе на совещаниях, охватывающих самую разнообразную тематику, приобрели чрезвычайно большое значение.

Опыт участия в работе таких конференций показывает, что, несмотря на все многообразие употребляемой на них терминологии, существует определенный круг лексики, которая постоянно используется в работе переводчика-международника. В большинстве случаев эту лексику составляют эквиваленты, т. е. постоянные и равнозначные соответствия, не зависящие от контекста. В процессе передачи сообщения с одного языка на другой переводчик выступает в роли посредника, и успешное выполнение этой функции предполагает умение исключительно быстро сопоставить две языковые системы, оперируя целыми языковыми единицами. Сопоставление двух языковых систем, требующее мгновенного переключения мышления с иностранного языка на родной и наоборот, возможно только на базе хорошего знания и автоматизированного употребления языковых эквивалентов.

Переводчик не может постоянно помнить языковые эквиваленты из всех областей человеческих знаний. При подготовке к той или иной конференции ему приходится освежать в памяти или заучивать заново соответствующие языковые единицы. Настоящий справочник включает языковые эквиваленты первой необходимости, с которыми может встретиться переводчик-международник, независимо от своей узкой специальности и, в первую очередь, при организации и проведении международных совещаний, переговоров и встреч. Помимо знания эквивалентов переводчик-международник должен представлять себе условия, в которых ему придется работать, а также в общих чертах знать особенности видов перевода, наиболее часто встречающихся в практике.

В каких условиях протекает работа переводчика и как лучше себя к ней подготовить?

Работа письменного переводчика на международных конференциях отличается, прежде всего, тем, что он не связан очень сжатыми сроками. Часто до начала мероприятия, в течение подготовительного периода, ему приходится принимать участие в переводе переписки, связанной с созывом совещания и иными организационными моментами, приглашением участников и наблюдателей, выработкой повестки дня и т. д.

На этом этапе переводчику предоставляется возможность ознакомиться с уставами и иными программными материалами организации, со структурой ее руководящих и рабочих органов, с основными этапами ее деятельности, с официальными документами, выступлениями и заявлениями, протоколами и т. д. Очень важно, чтобы переводчик ознакомился со всем этим материалом на двух языках, с которыми он работает: таким образом, он сможет получить полное представление о применяемой данной организацией или на данного рода мероприятиях терминологии и фразеологии. Переводчик должен самым строгим образом следовать принятой традиции, ни в коем случае не допуская никакой вольной, неапробированной интерпретации. Работая с документами (почерпнутыми в справочниках, бюллетенях и архивах) он должен составить себе двуязычный словарь-картотеку, который послужит ему основным пособием в работе.

Разумеется, переводчик не всегда будет иметь достаточно времени для такой углубленной работы - в этом случае ему придется довольствоваться ознакомлением только с самыми важными и новыми материалами, либо воспользоваться такими общедоступными источниками информации как справочно-энциклопедическая литература.

Помимо трудностей, связанных со спецификой деятельности и структуры обслуживаемой организации, переводчик может встретить также затруднения, вызванные недостатком специальных и терминологических знаний обсуждаемого предмета. Это касается прежде всего научно-технических конгрессов, семинаров и симпозиумов. Переводчик, естественно, не может быть универсалом, "ходячей энциклопедией", и лучше всего, если он в течение определенного времени специализируется в одной области науки или техники. Но дело в том, что переводчик-международник, в отличие от так называемого "технического переводчика", как правило, лишен такой возможности. Поэтому он должен стремиться к постоянному расширению своих знаний во всех важнейших областях: ему необходимо систематически читать научно-популярную литературу, преимущественно на своих рабочих языках, и по возможности больше запоминать (или записывать в блокноты, на карточки и т. п.). Важно не только "знать", т. е. помнить термины и их соответствия на другом языке, но и понимать их, с тем чтобы быть в состоянии общедоступно разъяснить их. Последнее особенно важно и ценно для переводчика по следующей причине. В ходе перевода могут встретиться термины, понятные ему по значению, соответствия которых он, однако, не знает. В этом случае ему поможет умение описательно передавать значения терминов. Особенно это важно, конечно, для устного переводчика.

Работая над материалом предстоящей конференции или готовясь к участию в ее заседаниях в качестве устного переводчика, переводчик, несомненно, должен стремиться пополнить свои знания в области обсуждаемой тематики. Устный переводчик в отличие от письменного переводчика, который мог бы просто воспользоваться соответствующими отраслевыми словарями в ходе самого перевода, естественно, не имеет этих возможностей, и качество его работы целиком зависит от степени его предварительной подготовки. Такая подготовка должна слагаться из двух элементов: во-первых, необходимо по тематическим справочникам, энциклопедиям, общедоступным учебникам и пособиям (на двух языках) ознакомиться с предметом, и во-вторых, изучить все имеющиеся материалы (тезисы докладов, проекты документов) и на основе имеющихся переводов или вспомогательных пособий постараться решить все терминологические проблемы. Результаты этих усилий должны войти в "архив памяти" переводчика.

Устный переводчик (interpreter) в отличие от письменного (translator) работает в ходе конференции, совещания, переговоров и т. п. в совершенно специфических условиях. В соответствии с этим различают несколько видов устной переводческой работы, обычно обозначаемых терминами: двусторонний перевод (two-way interpretation), последовательный перевод (consecutive interpretation) и синхронный перевод (simultaneous interpretation).

При двустороннем переводе переводчик является посредником между двумя собеседниками (или сторонами).

Подобная ситуация является естественной для устной речевой деятельности вообще, и поэтому переводчик без специальных психологических усилий "втягивается" в свою работу. Вопрос и ответ взаимосвязаны, развитие беседы, переход от одной темы к другой происходит как бы "на глазах" переводчика, поэтому он всегда "в курсе", что, естественно, облегчает его задачу. Однако в то же время именно двусторонний перевод требует особой точности в передаче вопросов и высказываний, так как при малейшем отклонении от истины перевод из средства общения превращается в препятствие для общения, и беседа может "зайти в тупик". Большое значение имеет в двустороннем переводе постоянство соответствий, передающих одни и те же формулировки собеседников, а также соблюдение различий, намеренно акцентируемых участниками беседы. Не приходится, конечно, говорить, что и сохранение стилистической (эмоциональной) окраски речи, передача таких нюансов, как недоумение, удивление, недовольство, сомнение, недоверие и прочее играют огромную роль при переводе диалога, в котором часто, как гласит французская пословица, "тон делает музыку". Ясно, что помимо самого полного знания предмета, от переводчика требуется безукоризненное владение языком: его словарным составом, фразеологией и, конечно, всеми его фонетическими, интонационными и выразительными средствами. Следует, однако, предупредить, что не только чрезмерная скованность, но и слишком большая свобода отрицательно сказываются на работе переводчика. Слишком свободно чувствующий себя переводчик подчас "выпадает из роли": он перестает ощущать себя переводчиком и, сам того не сознавая, превращается в активного участника беседы.

Под последовательным переводом принято понимать такой перевод, при котором переводчик, переводящий выступление, речь, доклад, лекцию (т. е. вообще монологическую речь), делает перевод после того, как закончилось выступление или его часть, то есть он говорит после оратора. Здесь возможны различные случаи. Порой оратор произносит заранее подготовленный текст, письменный перевод которого затем зачитывается переводчиком. Это, собственно говоря, не перевод, а чтение, и никаких специфических переводческих трудностей здесь нет. Иная ситуация создается, когда оратор читает текст, который он лишь после окончания речи передает переводчику. В этом случае переводчик переводит "с листа". Перевод с листа предполагает умение молниеносно схватывать глазами целые куски текста, незамедлительно находить нужные эквиваленты и передавать их в соответствующем обстановке оформлении, т. е. с громкостью, артикуляцией, интонацией и темпом, характерными для ораторской речи.

В огромном большинстве случаев последовательный перевод - это ничто иное, как перевод на слух, при котором переводчик сначала фиксирует услышанное в памяти, а затем передает его содержание на другом языке. Нередко оратор прерывает свою речь после каждой фразы, а то и на середине фразы, чтобы дать возможность переводчику тут же перевести сказанное. Но в более ответственных случаях переводчик, как правило, находится в менее благоприятном положении, так как оратор, которому необходимо высказать нечто важное и сложное, не может каждые несколько секунд прерывать ход своих мыслей - это просто неестественно. Кроме того, как правило, некоторая часть аудитории слушает выступление в оригинале, а отрывочная речь не способна создать у слушателя цельного впечатления о предмете выступления и точке зрения говорящего. Оратор может говорить долго - до нескольких десятков минут - без перерыва. Переводчику же представляется запомнить, точнее зафиксировать все услышанное с максимальной точностью и притом так, чтобы "без запинки" передать все сказанное на другом языке. Кроме тренированной памяти для этого требуется особый навык, так называемая переводческая скоропись.

На мероприятиях с большим числом рабочих языков (от трех и выше) использование последовательного перевода потребовало бы огромной траты времени, так как каждое выступление пришлось бы переводить по несколько раз подряд. Поэтому прибегают к помощи синхронного перевода. Как показывает название, этот перевод происходит одновременно с речью оратора. Элементарной формой синхронного перевода является так называемое "нашептывание". Переводчик, сидя в зале или за круглым столом около "своей" делегации и слушая оратора, вполголоса, чтобы, не мешать другим, передает содержание услышанного. Такой перевод, естественно, весьма несовершенен и применяется только там, где можно ограничиться общей информацией.

Полное развитие синхронный перевод получил только после создания соответствующих технических средств. В настоящее время международные мероприятия проводятся в специально оборудованных помещениях, обеспечивающих каждому участнику возможность по своему выбору слушать перевод на любой из рабочих языков через наушники, которые подключены к системе синхронного перевода зала или к миниатюрным приемникам, настроенным на волну специального передатчика малой мощности, транслирующего перевод по нескольким каналам.

Переводчик находится в звуконепроницаемой кабине и слушает речи с трибуны через наушники. Перед ним находится микрофон, через который его перевод поступает в систему усиления. В ходе подготовки к работе переводчик должен опробовать оборудование, ознакомиться с правилами его обслуживания (научиться пользоваться регуляторами громкости, переключателями языков, кнопками сигнализации и т. д.). Синхронный перевод, как и последовательный, может производиться и с текстом и без текста, но во всех случаях переводчику необходимо внимательно следить за речью оратора, поскольку всегда возможны отклонения от заранее подготовленного текста.

Синхронный переводчик должен полагаться только на себя, никакой помощи он в ходе работы ни от кого получить не может, поэтому очень важно, чтобы перед началом работы он основательно подготовился по обсуждаемой тематике и проделал достаточное количество "тренировок-репетиций". Такие "репетиции", проводимые в помещении предстоящей конференции при участии представителей подготовительного органа, дают переводчику возможность не только освоить оборудование и обрести своего рода "спортивную форму", но также помогают ему "мобилизовать" свой запас языковых знаний и отобрать в "оперативный резерв" именно то, что потребуется при работе на данном мероприятии. В ходе "репетиций" переводчики контролируют, "подстраховывают" друг друга и совместно обсуждают возникающие трудности. На этом этапе рекомендуется широко применять всевозможные виды вспомогательных пособий и в том числе и настоящий справочник.

В разработке русской части предлагаемого вниманию читателя Справочника принимали участие X. К. Баранов, С. А. Гонионский, Ю. А. Добровольская, Б. С. Исаенко, Р. К. Миньяр-Белоручев, В. И. Тархов и М. Я. Цвиллинг. Общая редакция осуществлена проф. С. А. Гонионским.

Все критические замечания и предложения о данном справочнике следует направлять по адресу: Москва, И-90, 4-я Мещанская ул., д. 7, Издательство "Международные отношения".