Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

2)+(зрение)

  • 21 взгляд

    1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;
    2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).
    * * *
    1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

    броса́ть, бро́сить (кида́ть, ки́нуть) \взгляд на кого́-что — позира́ти (пози́ркувати, зи́ркати), зи́ркнути (зирну́ти) [о́ком, очи́ма] на ко́го-що, ки́дати, ки́нути (скида́ти, скину́ти) о́ком (очи́ма, по́гляд, по́глядом) на ко́го-що, бли́мати (побли́мувати), бли́мнути [очи́ма, о́ком, зо́ром] на ко́го-що

    на \взгляд — ( судя по виду) на ви́гляд; на по́гляд; диал. на позі́р

    2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дка

    на мой \взгляд — [як] на мій по́гляд, як на ме́не, на мою́ ду́мку (га́дку), по-мо́єму

    Русско-украинский словарь > взгляд

  • 22 взор

    погляд, (зрение) зір (р. зору). [Які огні в височині, свій зір туди зведи (Ворон.)]. Поднять в. на кого - позирнути на кого. Потупить в. - втупити очі в землю, спуститися до-долу. Следить -ром за кем, чем - зорити, пасти очима, слідкувати поглядом (очима) кого, що. [Слідкує очима роботу русалчину (Л. Укр.)]. См. Взгляд.
    * * *
    1) по́гляд, -у, (только ед.) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру
    2) (перен.: глаза) о́чі, род. п. оче́й; ед. о́ко

    Русско-украинский словарь > взор

  • 23 испортить

    1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);
    2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];
    3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -
    1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];
    2) спартачений, спаскуджений и т. д.;
    3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.
    * * *
    1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити
    2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити
    3) (навести порчу) зуро́чити

    Русско-украинский словарь > испортить

  • 24 коптеть

    1) задимлюватися, закурюватися, братися димом, курявою;
    2) см. Корпеть.
    * * *
    I
    ( испускать копоть) копті́ти; ( покрываться копотью) зади́млюватися, заку́рюватися, зако́пчуватися
    II
    1) ( прозябать) животі́ти, скні́ти, ни́діти
    2) ( корпеть) длубатися (в чому), скні́ти (над чим); (работать, напрягая зрение) слі́пати и сліпа́ти

    Русско-украинский словарь > коптеть

  • 25 напрягать

    напрячь
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];
    2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -
    1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;
    2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;
    3) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;
    2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ячь
    напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити

    Русско-украинский словарь > напрягать

  • 26 ослабевать

    ослабеть, ослабнуть
    1) (терять напряжение) слабнути, ослабнути, послабнути, слабшати и слабішати, послабшати. Струна -ла - струна ослабла. Память -вает - пам'ять слабне. Дисциплина -вает - дисципліна слабшає;
    2) (обессилевать физически) слабнути, ослабати, ослаб(ну)ти, знесилюватися, знесилитися, виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти, знемагатися, знемогтися, знеможитися, знеможіти, знемощіти, охлявати, о[за]хлясти; охля(ну)ти, замлівати, замліти, знебуватися, знебутися, (постепенно) підупадати, підупасти, (о многих) поослабати, послаб(ну)ти, познесилюватися, позанепадати и т. д. -бел от голода - охляв не ївши (з голоду). Срв. Обессилевать, Изнемогать. Мороз -вает - мороз пускає, перестає. Мороз -бел - мороз пересівся, перепався, звільжив. Дождь -вает - дощ ущухає. -беть здоровьем - занепадати, занепасти на здоров'я; на здоров'ї. -беть силами - підупасти на силах. -беть умом - на голову впасти. -беть ногами - підупасти (впасти) на ноги, з ніг спасти. -беть зрением - на очі впасти. Зрение -бело - притупились очі, ослабли очі. Он -вает - підупадає (занепадає) на силі, спадає з сили.
    * * *
    несов.; сов. - ослаб`еть
    1) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати; ( физически) підупада́ти [на си́лах, на си́лі], підупа́сти [на си́лах, на си́лі]; (несов.: отощать) охля́нути, охля́ти, похля́нути, захля́нути, захля́ти, позахлява́ти; (несов.: к старости) підтопта́тися
    2) ( становиться слабее по степени проявления) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати, ослабля́тися и осла́блюватися, осла́битися, послабля́тися и посла́блюватися, посла́битися

    Русско-украинский словарь > ослабевать

  • 27 ослеплять

    ослепить
    1) сліпити, осліпляти, осліпити, темнити, потемнити кого, виймати (вийняти) очі кому, (о многих) висліпити кого, посліпити кого, очі повиймати кому;
    2) сліпити, засліплювати, засліпити, (о многих) позасліплювати кого и кому очі. Солнечный блеск -ляет глаза - сонячне проміння сліпить очі. Её красота -пила его - її краса засліпила йому очі. Страсти -ляют нас - пристрасті засліплюють нам очі (засліплюють нас). Ослеплённый -
    1) осліплений, отемнений;
    2) засліплений.
    * * *
    несов.; сов. - ослеп`ить
    1) ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти, сліпи́ти, посліпи́ти; ( временно притуплять зрение) заслі́плювати, засліпи́ти
    2) перен. заслі́плювати, засліпи́ти, ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти

    Русско-украинский словарь > ослеплять

  • 28 покоптеть

    I
    покопті́ти, почади́ти
    II
    ( покорпеть) покопті́ти, ( сидя) попоси́діти, погну́ти спи́ну; ( напрягая зрение) послі́пати

    Русско-украинский словарь > покоптеть

  • 29 покорпеть

    попосидіти над чим, пововтузитися коло чого. см. Корпеть.
    * * *
    покопті́ти, ( сидя) попоси́діти, погну́ти спи́ну; ( напрягая зрение) послі́пати (над чим)

    Русско-украинский словарь > покорпеть

  • 30 помрачаться

    помрачиться тьмаритися, потьмаритися, затьмарюватися, затьмаритися, захмарюватися, захмаритися, затемнюватися, затемнитися, притемнюватися, притемнитися, за(па)морочуватися, за(па)морочитися, мутитися, помутитися. Свет в глазах -чился - світ в очу потьмарився. Зрение -чается - зір притемнюється, мутиться. Рассудок -чился - розум потьмарився, притемнився, затемнився, запаморочився, помутився.
    * * *
    несов.; сов. - помрач`иться
    тьма́ритися и потьма́рюватися, потьма́ритися, затьма́рюватися, затьма́ритися, отьма́рюватися, отьма́ритися; (перен.) захма́рюватися, захма́ритися, несов. охма́ритися, охмарні́ти, охмурні́ти; ( утрачивать ясность) помути́тися, помутні́тися

    Русско-украинский словарь > помрачаться

  • 31 потемнеть

    потемніти, потемнішати, стемніти, (немного) притемніти, (помрачиться) потьмаритися. [Калино-малино, чого потемніла? (Пісня). Небо по[с]темніло]. Зрение -ло - зір стемнів. В глазах -ло - в очах потемніло, (опис.) світ перемінився кому. На дворе -ло (о вечере) - надворі стемніло, посутеніло, затемрілося, (совсем) споночіло.
    * * *
    потемні́ти, потемні́шати, стемні́ти; ( слегка) притемні́ти; (безл.: о наступлении сумерек) посутені́ти, поночі́ти, попоночі́ти; (померкнуть, потускнеть) потьма́ритися и потьмари́тися, поме́ркнути, поме́ркти, потьмяні́ти, потьмяні́шати

    Русско-украинский словарь > потемнеть

  • 32 притуплять

    притупить притуплювати, -пляти, притупити, (о мн.) попритуплювати, потупити, срв. Затуплять. [До обіда покосили, гострі коси притупили (Метл.). Нерви відмаленьку притупили страшні, огидні сцени (Франко)]. -плять ум, память, чувства - притирати (притерти) розум, пам'ять, чуття. -пить зрение - придивити очі. -пить умственные способности кому - (перен.) задурити кого, забити памороки кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила (Гр.)]. Притуплённый - притуплений; припертий. С -ными нервами - з притупленими нервами. -ться - притуплюватися, притупитися, ступитися, бути притупленим, притиратися, притертися, (о мн.) попритуплюватися, потупитися, попритиратися. [Як сокира притупиться… (Еккл.)]. -питься (о глазах) - придивитися. -пился слух, обоняние, вкус - притерся (ослаб) слух, нюх, смак.
    * * *
    несов.; сов. - притуп`ить
    притупля́ти и приту́плювати, притупи́ти, сту́плювати, ступи́ти

    Русско-украинский словарь > притуплять

  • 33 прозирать

    и Прозревать прозреть
    1) (получать зрение) прозрівати, прозріти; (диал.) провидіти, робитися, зробитися зрячим (видющим, видючим); (о глазах, у кого-н.) відкриватися, відкритися. [Прозрівати став потроху (Шевч.). Сказав йому Ісус: прозри! (Єванг.). Тут є на долині така керниця…, ще й аби темний у ні умився, то би провидів (Гн. II). Як відкрились у тебе очі? (Єванг.)];
    2) (проникать зрением сквозь что-н.) прозирати, прозирнути у що, що, проглядати, проглянути у що. [Чисті серця, що в серце його прозирали (Грінч.). Хто-ж із них прозирнув глибше історичну правду? (Куліш). Не глибоко проглянув він у душу селянина (Куліш)];
    3) см. Провидеть.
    * * *
    1) прозира́ти

    Русско-украинский словарь > прозирать

  • 34 Корпение

    кряжіння, горбатіння, сидіння (маком), вовтуження, морочення, (впотьмах, напрягая зрение) сліпання коло чого, над чим.

    Русско-украинский словарь > Корпение

  • 35 Накорпеть

    нагнути (попогнути) спину, накряжити, нагорбатіти, насидіти (маком). -ться - накряжитися, нагорбатітися, насидітися маком, (навозиться) навовтузитися, наморочитися, (впотьмах, напрягая зрение) насліпатися коло чого, над чим.

    Русско-украинский словарь > Накорпеть

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • зрение — способность к превращению в ощущения зрительные энергии электромагнитного излучения светового диапазона (в пределах от 300 до 1000 нм.). При поглощении зрительными пигментами сетчатки квантов света возникает зрительное возбуждение. Фотохимические …   Большая психологическая энциклопедия

  • ЗРЕНИЕ — ЗРЕНИЕ. При помощи зрения человек познаёт форму, величину, цвет предмета, направление и расстояние, на котором предмет находится от него. Глаз служит как бы аппаратом приёмником световых лучей. В глазу световая энергия превращается в нервное… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • ЗРЕНИЕ — способность человека воспринимать свет от разных предметов в виде особых ощущений яркости, цвета и формы, позволяющих на расстоянии получать разнообразную информацию об окружающей действительности. До 80 85% информации человек получает… …   Физическая энциклопедия

  • зрение — См. взгляд, чувство точка зрения... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. зрение взгляд, чувство, видение; полиопия, глаза, прицел, амблиопия, стемма. Ant. слепота Словарь… …   Словарь синонимов

  • ЗРЕНИЕ — ЗРЕНИЕ, зрения, мн. нет, ср. Одно из пяти основных чувств, при посредстве которого человек видит; способность видеть. Лишиться зрения. Мое зрение ослабело. Слабое зрение. ❖ Точка зрения (книжн.) отправной пункт, отправная точка, определяющая… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗРЕНИЕ — ЗРЕНИЕ, сложный физический и физико химический процесс, с помощью к рого человек и животное получают представление о величине, расстоянии, взаимном расположении и цвете отдельных объектов окружающего мира. Физиология 3. Зрительный аппарат у… …   Большая медицинская энциклопедия

  • зрение пространственное — (зрение глубинное) восприятие зрительное трехмерности пространства. При этом выделяются два основных класса операций перцептивных, обеспечивающих константное восприятие: одни позволяют оценивать удаленность предметов на основе бинокулярного и… …   Большая психологическая энциклопедия

  • Зрение — ЗРЕНИЕ, восприятие организмом объектов внешнего мира посредством улавливания отражаемого или излучаемого ими света. У человека и высших животных световые колебания в диапазоне длин волн 380 760 нм (видимая часть спектра) воспринимаются… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ЗРЕНИЕ — восприятие организмом объектов внешнего мира посредством улавливания отражаемого или излучаемого объектами света. У человека и высших животных световые колебания в диапазоне длин волн 390 760 нм (видимая часть спектра) воспринимаются… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЗРЕНИЕ — ЗРЕНИЕ, ЧУВСТВО, посредством которого воспринимается форма, цвет, размер, движение и расстояние до объекта. Физической основой зрения является улавливание света ГЛАЗОМ, который делает возможным формирование визуальных изображений. Свет,… …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Зрение сумеречное — Зрение при низкой освещенности, обеспечиваемое в основном фоторецепторами – палочками, обладающими высокой степенью светочувствительности. Но они не обладают способностью дифференцировать цвета. Поэтому человек видит при малом сумеречном… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»