-
21 грохотить
грохоти/ти -
22 входной конус валка
-
23 air-position indicator
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > air-position indicator
-
24 Орлик, Пилип
Орлик, Пилип (1672, с. Косута Ошмянського повіту на Віленщині - 1742) - укр. державний діяч і політичний мислитель, поет, публіцист. Освіту здобув у КМА. 1706 р. став генеральним писарем Війська Запорозького. Після смерті Мазепи 1710 р. обраний гетьманом (м. Бендери). 1711 р. здійснив невдалу спробу звільнити Україну від рос. панування. ЗО років прожив у еміграції (Швеція, Туреччина, Німеччина, Франція). "Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького" О. увійшли в історію як перша конституція укр. держави. В їх основу, як і "Виводу прав України", покладено ідею природного права й договірного походження держави. Важливе місце відводить О. проблемі взаємин між гетьманом і народом, простежує тенденцію до обмеження гетьманської влади через постійну участь в управлінні державою генеральної старшини, а також Генеральної Ради. Затвердження гетьманом посадових осіб різного рівня передбачає попереднє обрання їх населенням. Тенденція до політичного плюралізму в державі підкріплюється утвердженням принципу незалежності укр. православної церкви від світської влади, що відповідало західноєвропейському розумінню проблеми співвідношення двох влад. Щодо наявної в "Конституції" переважної орієнтації на принципи конституціоналізму, то це розходилося з європейською політичною теорією і практикою, де домінувала тоді ідея державного абсолютизму і примусу до суспільної злагоди (Гроцій, Гоббс, Спіноза, Пуфендорф та ін.).[br]Осн. тв.: "Діаріуш подорожній"; "Вивід прав України" (1712); "Маніфест до європейських урядів" (1712); "Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького". -
25 Руссо, Жан-Жак
Руссо, Жан-Жак (1712, Женева - 1778) - франц. філософ, представник Просвітництва, письменник. Р. піддавав гострій критиці тогочасну цивілізацію, що тримається на нерівності і жорстокій експлуатації народу і протиставляв їй "природний стан", за якого люди були "рівними і вільними" і не зазнавали тиску влади та "примусових законів". Р. також наголошував на згубній дії наук і мистецтва, які "глушать " природний голос свободи і стають причиною падіння моралі. Р. вважав, що нерівність між людьми не споконвічна, головною причиною її виникнення є приватна власність. Майнова нерівність була закріплена утворенням держави. Розвиток цивілізації, за Р., поглиблює нерівність, найвищим ступенем якої є деспотизм. Філософ обґрунтував право народу на повстання: державу, яка тримається силою, можна зруйнувати лише силою. В трактаті "Про суспільний договір" описана ідеальна держава, що утворилася на засадах добровільної згоди й договору, в якій люди користуються свободою як її повноправні члени. Умовою свободи є рівність, як політична, так і майнова. Дрібну власність, створену своєю працею, філософ вважає непохитною основою суспільства і такою ж священною, як і свобода. Р. критикував систему англ. парламентаризму, відстоював ідею народного суверенітету, народовладдя та прямої демократії, за якої закони приймаються зборами всіх громадян (як в античному полісі чи у швейцарських кантонах). Основні тези договірної теорії Р. знайшли подальший розвиток у багатьох соціологічних і політичних теоріях. КнигаР. "Бміль, або Про виховання" займає проміжну ланку між педагогічним трактатом і художнім твором. Р. стверджував, що для розвитку природних задатків та індивідуальних нахилів дитини важлива не стільки освіта, скільки моральне виховання. Заперечуючи культові форми, церковність і релігійну догматику, спирався на позиції деїзму. Особливого значення надавав трудовому вихованню. Педагогічні погляди Р., засновані на гуманізмі і демократизмі, відіграли важливу роль у розвитку поглядів на завдання і методи виховання в кін. XVIII - на поч. XIX ст.[br]Осн. тв.: "Про вплив науки на звичаї" (1750); "Міркування про походження та причини нерівності між людьми" (1750); "Про суспільний договір" (1762); "Нова Елоїза" (1761); "Бміль, або Про виховання" (1762); "Сповідь" (1766 - 1769).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
1712 — Années : 1709 1710 1711 1712 1713 1714 1715 Décennies : 1680 1690 1700 1710 1720 1730 1740 Siècles : XVIIe siècle XVIIIe … Wikipédia en Français
1712 — Años: 1709 1710 1711 – 1712 – 1713 1714 1715 Décadas: Años 1680 Años 1690 Años 1700 – Años 1710 – Años 1720 Años 1730 Años 1740 Siglos: Siglo XVII – … Wikipedia Español
1712 — Portal Geschichte | Portal Biografien | Aktuelle Ereignisse | Jahreskalender ◄ | 17. Jahrhundert | 18. Jahrhundert | 19. Jahrhundert | ► ◄ | 1680er | 1690er | 1700er | 1710er | 1720er | 1730er | 1740er | ► ◄◄ | ◄ | 1708 | 1709 | 1710 | 17 … Deutsch Wikipedia
1712 — Year 1712 (MDCCXII) was a leap year starting on Friday (link will display the full calendar) of the Gregorian calendar (or a leap year starting on Tuesday of the 11 day slower Julian calendar). Year 1712 of the Swedish calendar was a double leap… … Wikipedia
-1712 — Années : 1715 1714 1713 1712 1711 1710 1709 Décennies : 1740 1730 1720 1710 1700 1690 1680 Siècles : XIXe siècle av. J.‑C. XVIIIe siècle av. J.‑C. … Wikipédia en Français
1712 en litterature — 1712 en littérature Années : 1709 1710 1711 1712 1713 1714 1715 Décennies : 1680 1690 1700 1710 1720 1730 1740 Siècles : XVIIe siècle … Wikipédia en Français
1712 au theatre — 1712 au théâtre Années : 1709 1710 1711 1712 1713 1714 1715 Décennies : 1680 1690 1700 1710 1720 1730 1740 Siècles : XVIIe siècle … Wikipédia en Français
1712 год в музыке — 1710 1711 1712 1713 1714 См. также: Др … Википедия
1712 год — Годы 1708 · 1709 · 1710 · 1711 1712 1713 · 1714 · 1715 · 1716 Десятилетия 1690 е · 1700 е 1710 е 1720 е · … Википедия
1712 Overture and Other Musical Assaults — Infobox Album Name = 1712 Overture and Other Musical Assaults Type = studio Artist = P. D. Q. Bach Released = 1989 Recorded = January 10–11, 1989 Genre = Classical Comedy Length = 63:08 Label = Telarc Records Producer = Reviews = Last album = A… … Wikipedia
1712 au Canada — Éphémérides Chronologie du Canada : 1709 1710 1711 1712 1713 1714 1715 Décennies au Canada : 1680 1690 1700 1710 1720 1730 … Wikipédia en Français
