1444

пик метастабильного иона

- environment cabinet

1) пристосовувати, приганяти, приладжувати (до, для — to, for)

2) refl. пристосовуватися, приладжуватися

3) адаптувати; переробляти; скорочувати і спрощувати (текст); полегшувати

* * *

1) пристосовувати; підганяти; пристосовуватися, адаптуватися, застосовуватися до ( to adapt oneself)

2) адаптувати, переробляти, полегшувати (текст, книгу); екранізувати, інсценувати

I n

1. задум, план; часто pl (злий) намір/ умисел

2. ціль, намір

3. (творчий) задум, план, проект

- aggressive designs агресивні плани

- far-reaching designs далекоглядні плани

- industrial design промисловий зразок

- military designs військові плани

- to frustrate smbd.'s designs зірвати чиїсь плани/ замисли

- to harbour designs виношувати злі/ підступні замисли

- with a design з наміром, з ціллю

II v

1. задумувати, мати намір, планувати

2. визначати

3. складати план/ схему, планувати, проектувати, конструювати

пекти, випікати; печення

догребти

громадянська війна

 ж див. Bogurodzica

НБЄ, О, алыш-вериш БТ, Г, СГС, М купівляпродаж, торгівля; алыш-бериш / алыш-вериш эт- ВН-У / Г-СК торгувати, спекулювати.

Коллінгвуд, Робін Джордж (1889, Картвел-Фел - 1943) - англ. філософ, історик, археолог; фахівець зі стародавньої історії Британії, автор праць з релігієзнавства, політики, естетики. Загальним спрямуванням його філософії є неогегельянство. Навчався вдома, потім у чоловічій школі-пансіонаті у Регбі, пізніше - в Оксфордському ун-ті. В 1913 р. самостійно здійснив археологічні розкопки римського форту в Емблсайді; в цей же період отримує вчений ступінь і публікує переклад книги Бенедетто Кроче "Філософія Дж. Віко". Од 1935 р. обіймає посаду професора-завідувача кафедри метафізичної філософії в Оксфордському ун-ті. Зазнав протилежних впливів: спекулятивних філософів (Платон, Віко, Гегель, Кроче, Джентиле) - з одного боку, емпіриків та сенсуалістів (Бекон, Локк, Г'юм) - з другого С. правою свого життя вважав зближення філософії та історії. Використовує філософсько-історичний доробок Гегеля, проте відкидає його тлумачення Духа як абсолютної ідеї, своєрідного всеохопного Логосу, вічної ідеальної основи універсуму. Визнаючи автономність власне історичного пізнання, К. водночас фіксував його певну обмеженість, що виявляється у тенденції підходити до минулого в його чистому вигляді як такого, що існує окремо від суб'єкта історичної дії та пізнання. З'ясування цієї обставини дає змогу, гадав він, усвідомити те, що говорити про суще поза духом немає жодних підстав, оскільки будь-який предмет пізнання є продуктом конструктивної діяльності людини як істоти передусім мислячої, духовної. Дух тлумачиться К. як самодостатній процес творчого мислення. Погляди К. на сутність і функції філософії зазнали певної еволюції, що найбільш виразно виявляється при порівнянні двох його основних праць, присвячених цьому питанню - "Начерку філософського методу" та "Начерку метафізики". Якщо у першій праці філософія розглядається як спосіб систематизації різноманітного змісту людського знання, то у другій головна функція філософії вбачається у з'ясуванні абсолютних передумов людського мислення та форм їх виявлення у різні періоди історії. К. намагався розробити версію "метафізики без онтології" як історичної науки про найглибинніші підвалини наукового мислення, зміна котрих приводить до серйозних, тектонічного штибу зрушень у суспільстві. Зокрема, кризу техногенної європейської культури К. трактував як результат відмови від її головної засади - віри у розум. Ідеї К. вплинули в подальшому на процес поступового відродження метафізики у західноєвропейській філософії.

[br]

Осн. тв.: "Начерк філософського методу" (1933); "Основи мистецтва" (1938); "Автобіографія" (1939); "Начерк метафізики" (1940); "Новий Левіафан" (1942); "Ідея історії" (не була завершена, опублікована посмертно, в 1946).