Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

1)+(о+цвете)

  • 1 красный

    1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;
    2)политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;
    3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);
    4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.
    * * *
    1) черво́ний

    кра́сное кале́ние — червоний жар

    \красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник

    2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

    для (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу

    кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц

    \красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру

    \красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра

    3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > красный

  • 2 переливаться

    несов.; сов. - перел`иться
    1) перелива́тися, перели́тися и перелля́тися; (переполняя что-л. с предлогом "через") перелива́ти, перели́ти
    2) (несов.: о звуках, цвете) перелива́тися, перелива́ти; (о цвете, свечении) міни́тися, гра́ти, лелі́ти

    Русско-украинский словарь > переливаться

  • 3 глохнуть

    техн.
    1) ( о моторе) глу́хнути; ( затихать) стиха́ти
    2) ( о цвете керамики) знепрозо́рюватися

    Русско-украинский политехнический словарь > глохнуть

  • 4 глохнуть

    техн.
    1) ( о моторе) глу́хнути; ( затихать) стиха́ти
    2) ( о цвете керамики) знепрозо́рюватися

    Русско-украинский политехнический словарь > глохнуть

  • 5 знепрозорюватися

    техн. гло́хнуть ( о цвете керамики)

    Українсько-російський політехнічний словник > знепрозорюватися

  • 6 бордо

    цвет) бордовий, буряковий.
    * * *
    1) (сущ.: сорт вина) бордо́ (нескл., с.)
    2) (прил.: о цвете) бордо́ (неизм.)

    Русско-украинский словарь > бордо

  • 7 вишнёвый

    1) вишневий, (ум.) -венький. [Вишнев(еньк)ий садок];
    2) (о цвете) вишневий, вишнюватий. [Вишневий кунтуш].
    * * *
    вишне́вий

    Русско-украинский словарь > вишнёвый

  • 8 гранатный

    гранатовый гранатовий; (о цвете) вишневий, гранатовий.
    * * *
    I см. гранатовый I II воен.
    грана́тний

    Русско-украинский словарь > гранатный

  • 9 жаркий

    1) гарячий, жаркий; (жгучий, пылкий) пекучий, палючий, палкий; (душный) душний, скварний. [Гарячий літній день. Гарячий клімат (гаряче підсоння). День був жаркий (палкий). Гарячі (палкі) почуття. Палкі сльози. Літо палюче. Пекуче сонце]. Жаркий бой - гарячий (завзятий) бій. -кие дебаты - гарячі (палкі) дебати. -кий спор - палка (гаряча) суперечка (змагання);
    2) (о цвете) жовтогарячий; (о позолоте) ясний, блискучий. Становиться -ким - гарячіти. [День гарячіє].
    * * *
    1) жарки́й, гаря́чий; ( валящий) пеку́чий; ( знойный) спе́чний, спеко́тливий и спекотли́вий

    \жаркий ие стра́ны — геогр. жаркі́ краї́ни

    2) (перен.: пылкий, страстный) палки́й, гаря́чий; ( жгучий) пеку́чий

    \жаркий ий поцелу́й — палки́й (гаря́чий, пеку́чий) поцілу́нок

    3) (перен.: сильный; напряжённый) гаря́чий

    \жаркий ий бой — гаря́чий бій

    4) (огненного цвета, оранжевый) гаря́чий

    Русско-украинский словарь > жаркий

  • 10 каштановый

    каштановий; (о цвете) брунатний, брунястий, каштановий. [Яке волосся цвітом? Так, брунатне (Куліш). Коси довгі каштанові (Київ)].
    * * *
    кашта́новий

    кашта́новые по́чвы — спец. кашта́нові ґрунти́

    Русско-украинский словарь > каштановый

  • 11 кирпичный

    (из кирпича сделанный) цегляний, цегловий, мурований; (к кирпичу относящийся) цегельний; (о цвете) цеглистий, цеглястий. [У цеглястих плямах обличчя (Коцюб.)]. -ный завод - цегельня. -ная стена - мур (-ру). -ное здание - кам'яниця, мурована будівля. -ный цвет - цегельний колір (-льору). Принять -ный цвет - поцегліти. [Лице, спалене вітром, поцегліло (Стеф.)].
    * * *
    1) цегля́ний, цегло́вий и цеглови́й; ( сделанный из кирпича) муро́ваний; ( служащий для производства кирпича) цеге́льний

    \кирпичный заво́д — цеге́льня

    2) ( цвета кирпича) цегляни́й, цегли́стий, цегля́стий

    \кирпичный чай — плиткови́й чай

    Русско-украинский словарь > кирпичный

  • 12 кошенильный

    чер(в)цевий, (о цвете ещё) чер(в)частий, кармазиновий.
    * * *
    энтом., хим.
    кошені́льний, кошені́левий

    Русско-украинский словарь > кошенильный

  • 13 красно

    нрч.
    1) (о цвете) червоно, (диал. редко) черво. [Сонечко за гору пада, блищить вода червоно (М. Вовч.). Сонце сіда черво (Мнж.)];
    2) см. Красиво. -но говорить - говорити (мовити) красно, красномовно; см. Красноречиво. [Красно й поетично говорить (Н-Лев.)]. - но говоришь - красно мовиш (говориш); золотії уста маєш. Полюби меня в черне, а в -сне и всякий полюбит - полюби мене в сажному, а в білому й аби-хто полюбить; утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру (Номис).
    * * *
    нареч.
    1) черво́но
    2) (красноречиво, складно) красномо́вно, кра́сно; проре́чисто

    Русско-украинский словарь > красно

  • 14 кумачный

    китайчаний, китаєвий; (о цвете) червоний. [Мужик у китайчаній сорочці поганяє коні (Корол.). Китаєві штани (Основа)].
    * * *
    тж. кумач`овый
    кумаче́вий, кума́чний

    Русско-украинский словарь > кумачный

  • 15 лето

    1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];
    2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;
    3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);
    4) південь (-дня); см. Юг;
    5) см. Летник 1;
    6) тепло; см. Тепло, сщ.
    * * *
    лі́то

    Русско-украинский словарь > лето

  • 16 малиновый

    1) см. Малинный;
    2) (цвет) малиновий. [Уста малинові. Стяг малиновий]. Малиново-красный - кармазиновий. [Полковник убраний у козацький жупан кармазиновий (Грінч.)]. Малиново-красного цвета сукно - кармазин (-ну). -вый звон (колоколов) - малинові дзвони (-нів).
    * * *
    1) мали́новий
    2) ( о цвете) мали́новий и малино́вий

    Русско-украинский словарь > малиновый

  • 17 мареновый

    мареновий; (только о цвете) маренового кольору. -вые, бот. Rubiaceae - маренуваті (-тих).
    * * *
    маре́новий

    Русско-украинский словарь > мареновый

  • 18 маркий

    1) маз(ь)кий. [Мазка стіна (Брадлащ.)];
    2) (о цвете, краске) плямкий, плямистий, линючий. [Біла сукня плямиста (Сл. Гр.). Инжир линючий (Крим.)].
    * * *
    мазки́й

    Русско-украинский словарь > маркий

  • 19 мышиный

    см. Мыший.
    * * *
    1) ми́шачий
    2) ( о цвете) ми́шачий

    Русско-украинский словарь > мышиный

  • 20 небесно

    нрч.
    1) небесно; (по-небесному) по-небесному; (восхитительно) чарівливо, чарівно, чудово;
    2) (в сложении) небесно.
    * * *
    нареч.
    1) ( о цвете) блаки́тно, небе́сно
    2) ( восхитительно) чудо́во, чарі́вно, небе́сно

    Русско-украинский словарь > небесно

См. также в других словарях:

  • цвете́ние — цветение …   Русское словесное ударение

  • цвете́ние — я, ср. 1. Действие и состояние по знач. глаг. цвести. Цветение воды. □ На субтропической опытной станции зацветал бамбук. Первые признаки цветения вызвали у Невской тревогу: бамбук цветет раз в жизни и после цветения умирает. Паустовский, Колхида …   Малый академический словарь

  • Полицейский отдел! В цвете (фильм) — Полицейский отдел! В цвете Police Squad! In Color Жанр комедия Режиссёр Джо Данте В главных ролях Лесли Нильсен …   Википедия

  • в цвете сил — молодой, в цвете лет, во цвете лет, во цвете сил, юный, юношеский Словарь русских синонимов. в цвете сил прил., кол во синонимов: 9 • в молодости (7) • …   Словарь синонимов

  • во цвете лет — молодой, юношеский, в цвете лет, юный, в цвете сил, во цвете сил Словарь русских синонимов. во цвете лет прил., кол во синонимов: 9 • в молодости (7) • …   Словарь синонимов

  • В ЦВЕТЕ ЛЕТ — кто быть, находиться; погибать, умирать и т. п.; истребить В период наибольшей жизненной активности (обычно в молодости). Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) находится в возрасте, который характеризуется как лучший, плодотворный период… …   Фразеологический словарь русского языка

  • В ЦВЕТЕ СИЛ — кто быть, находиться; погибать, умирать и т. п.; истребить В период наибольшей жизненной активности (обычно в молодости). Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) находится в возрасте, который характеризуется как лучший, плодотворный период… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВО ЦВЕТЕ ЛЕТ — кто быть, находиться; погибать, умирать и т. п.; истребить В период наибольшей жизненной активности (обычно в молодости). Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) находится в возрасте, который характеризуется как лучший, плодотворный период… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВО ЦВЕТЕ СИЛ — кто быть, находиться; погибать, умирать и т. п.; истребить В период наибольшей жизненной активности (обычно в молодости). Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) находится в возрасте, который характеризуется как лучший, плодотворный период… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Жизнь в розовом цвете (фильм) — Жизнь в розовом цвете La Môme Жанр драма Музыкальный фильм Биография Режиссёр Оливье Даан Продюсер …   Википедия

  • Чёрное и белое в цвете — La Victoire en chantant …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»