Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

1)+(куда-либо)

  • 1 куда-либо

    нареч.; тж. куд`а-нибудь
    куди-не́будь, куди́сь; ( куда бы то ни было) бу́дь-куди, куди́-будь

    Русско-украинский словарь > куда-либо

  • 2 либо

    союз або, чи то; срв. Или. Либо - либо - або - або, чи то - чи (чи то). [В далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.). Або тобі, або мені та на світі не жити (Чуб. III). Старий помре чи то сьогодні, чи взавтра (Київ)]. -бо победить, -бо умереть - або перемогти, або вмерти; або здобути, або вдома не бути. -бо пан, -бо пропал - або пан, або пропав; хоч пан, хоч пропав; чи пан, чи пропав; куць виграв, куць програв (Приказки). -бо дождь, -бо снег, -бо будет, -бо нет - або дощ, або сніг, або буде, або ні. Где-либо - де, десь, де-небудь, де-будь, аби-де, (где бы то ни было) будлі-де. Менее, чем где-либо - менше, ніж де-инде, ніж будлі-де. Как-либо, какой-либо, когда-либо, кто-либо, куда-либо, что-либо - см. Как 4, Какой 2, Когда 3, Кто 3, Куда 3, Что.
    * * *
    союз
    або, чи то

    \либо бо..., \либо бо... — або..., або...; чи то..., чи то

    Русско-украинский словарь > либо

  • 3 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 4 место

    1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.
    I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);
    2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];
    3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.
    I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;
    4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;
    5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;
    6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.
    * * *
    1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

    де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

    име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

    к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

    2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

    Русско-украинский словарь > место

  • 5 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 6 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 7 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 8 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 9 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 10 отвлекать

    отвлечь
    1) что от чего куда - відтягати, відтягти, відволікати, відволокти що від чого куди;
    2) кого от чего - відтягати, відтягти, відвертати, відвернути, відривати, відірвати, відхиляти, відхилити, відводити, відвести кого від чого. -кать кого-либо от работы - відвертати, відтягати кого від роботи, заважати кому робити (в роботі). -влечь кого от зла, от греха, от мысли - відвернути, відвести кого від зла, від гріха, відвернути кого від думки. Театр -кает людей от кабака - театр відтягає людей від шинку. -кать чьё- либо внимание от чего - відвертати, відвернути чию увагу від чого. -влечь кого-л. от союза с кем - відвернути, відманити кого від спілки з ким;
    3) мед. - відвертати, відвернути, відтягати, відтягти;
    4) (абстрагировать) абстрагувати, забстрагувати, відмишляти, відмислити, відлучати, відлучити що від чого. Отвлечённый -
    1) відтягнений, відвернений и відвернутий, відірваний;
    2) см. Отвлечённый.
    * * *
    несов.; сов. - отвл`ечь
    1) відверта́ти, відверну́ти; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти; (отводить, отклонять в сторону) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти
    2) ( абстрагировать) абстрагува́ти несов., сов.; ( выделять) виділя́ти, ви́ділити; ( отделять) відокре́млювати, відокре́мити

    Русско-украинский словарь > отвлекать

  • 11 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 12 забегать

    I. забежать
    1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].
    2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.
    II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].
    * * *
    I заб`егать
    забі́гати
    II забег`ать
    несов.; сов. - забеж`ать
    забіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити

    Русско-украинский словарь > забегать

  • 13 менее

    Меньше, нрч.
    1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];
    2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;
    3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).
    * * *
    1) сравн. ст. прил. менший
    2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш
    3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

    Русско-украинский словарь > менее

  • 14 обращение

    1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;
    2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;
    3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;
    4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];
    5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;
    6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.
    * * *
    1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

    \обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т

    \обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми

    2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності
    3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення
    4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування
    5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння
    6) грам. зверта́ння

    Русско-украинский словарь > обращение

  • 15 подвозить

    подвезти и подвезть
    1) (к чему, куда) підвозити, підвезти. [Сідайте, підвезу вас додому, бо в той бік їду. Чого так далеко став, - підвозь ближче];
    2) (что-либо) привозити, привезти, надвозити, надвезти. [У фортецю встигли привезти і харчів, і бойового припасу]. Подвезённый -
    1) підвезений;
    2) привезений, надвезений.
    * * *
    несов.; сов. - подвезт`и
    1) підво́зити, підвезти́; (что-л.) надво́зити, надвезти́
    2) см. повезти 2)

    Русско-украинский словарь > подвозить

См. также в других словарях:

  • куда-либо — см. куда нибудь Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. куда либо неизм. • куда нибудь • куда • куда ни на есть • куда ни то …   Словарь синонимов

  • КУДА-ЛИБО — КУДА ЛИБО, местоим. То же, что куда нибудь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • куда-либо — местоим. нареч. = Куда нибудь. Пойти куда либо …   Энциклопедический словарь

  • КУДА-ЛИБО — КУДА ЛИБО, нареч. (книжн.). В какое угодно, в любое место, в какое либо место. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • куда-либо — куда либо …   Орфографический словарь-справочник

  • куда-либо — куда/ либо, нареч …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • куда-либо — куда/ либо …   Морфемно-орфографический словарь

  • куда-либо — ▲ в направлении ↑ неопределенный куда то по неопределенному направлению. неизвестно куда. бог знает [бог весть] куда (разг). куда нибудь. куда либо. куда угодно. все равно куда. прост: куда ни на есть. куда ни то. кое куда. кой куда. куда попало …   Идеографический словарь русского языка

  • куда́-либо — нареч. То же, что куда нибудь. Пойти куда либо …   Малый академический словарь

  • куда-либо — местоим. нареч. = куда нибудь Пойти куда либо …   Словарь многих выражений

  • Куда-либо — нареч. обстоят. места 1. В некое место. 2. В некоем направлении. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»