Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

1)+(влечение)

  • 1 влечение

    к чему стремление) потяг, порив, поривання, порива, поваб до чого. [Потяг до вищої краси. Непереможний порив серця]. Испытываю влечение к чему - мене тягне, мене пориває до чого.
    * * *
    по́тяг, -у, тя́га, ва́блення; ( склонности) на́хил, -у

    Русско-украинский словарь > влечение

  • 2 любовь

    1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;
    2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];
    3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];
    4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;
    5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.
    * * *
    любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння

    Русско-украинский словарь > любовь

  • 3 побуждение

    1) (действие) спонукування, підгоніння, призводження, підбуджування, підохочування, сов. спонукання, підігнання, призведення, підбудження, підохочення;
    2) (побуждающая причина) спонука, (поощрение) підгін (-гону), призвід (-воду), підохота; (влечение) потяг до чого, (мотив) мотив. По чьему -нию он это делает? - за чиїм призводом (підгоном, за чиєю підохотою) він це робить? Из каких -ний - з яких мотивів. Иных -ний у него не было - инших мотивів він не мав (у його не було). Следовать -нию сердца - іти за потягом серця. Он сделал это по собственному -нию - він зробив це з власної волі (охоти), самохіть. У него не было иного -ния кроме славы - він не мав иншої спонуки (иншого мотиву), окрім слави.
    * * *
    1) ( действие) спону́ка, спону́кання, спону́кування, спонука́ння
    2) ( побудительная причина) спону́ка; ( повод) моти́в, -у; (толчок к чему-л.) і́мпульс, -у; ( влечение) по́тяг, -у

    Русско-украинский словарь > побуждение

  • 4 почувствовать

    почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.
    * * *
    відчу́ти, почу́ти, учу́ти

    Русско-украинский словарь > почувствовать

  • 5 привлечение

    при[за]тягування и притягання, приваблювання, принаджування; приєднування, залучування и залучання, привертання, закликування, закликання кого до чого, окон. притягнення, приваблення, принадження, приєднання, залучення, привернення, за[по]кликання кого до чого. -влечение к (судебной) ответственности, к суду - притягнення до права, до відповідальности; до суду, на суд. -влечение к делу, юрид. - притягнення до справи.
    * * *
    1) притя́гнення, (неоконч д.) притяга́ння; залу́чення, залуча́ння; приве́рнення, (неоконч. д.) приверта́ння
    2) прива́блення, прива́блювання; зна́джування
    3) прихи́лення, прихиля́ння; приве́рнення, приверта́ння

    Русско-украинский словарь > привлечение

  • 6 вожделение

    пожадливість, жадоба, хтивість. [То свята любов, а не жадоба грішна (Самійл.). Хочеш чарочку? - Я так і затрусився з хтивости].
    * * *
    1) ( сильное желание) жадо́ба, пожа́дливість, -вості, жада́ння, жага́; ( стремление) пра́гнення

    с вожделе́нием — з жадо́бою, з пожа́дливістю, ла́со

    2) ( чувственное влечение) хти́вість, пожа́дливість, хіть род. п. хо́ті

    Русско-украинский словарь > вожделение

  • 7 желать

    1) бажати, х(о)тіти, охотитися, (сильно) жадати, прагнути (предпочитать) воліти (н. вр. -лю, -лиш). [Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землі гнити?];
    2) -ать кому чего - бажати, зичити кому чого. [Що тобі не миле, того й людям не зич]. -ать спокойной ночи, доброго утра - на добраніч, на добридень давати. Здравия -аю - доброго здоров'я зичу (бажаю вам). -ать зла - злого кому зичити (бажати), лихо мислити кому. [Злого я нікому не бажаю. Свій своєму лиха не мислить]. -ать кому-л. добра - добра прияти (зичити) кому. Мне желается - я бажаю (хочу). Желающий чего - той, що бажає (хоче), охочий до чого. [Писано цю книжку про селянина (= для крестьянина), охочого (или: що хоче) засвоїти програму партії (Азб. комун.)]. Желаемый - бажаний, жаданий. Срв. Желательный.
    * * *
    1) бажа́ти; ( хотеть) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), жада́ти, охо́титися (охо́чуся, охо́тишся); ( предпочитать) волі́ти, торж. во́лити; ( выражать пожелание) зи́чити

    \желатьть добра́ (зла) — бажа́ти (зи́чити, ми́слити) добра́ (зла)

    2) (испытывать к кому-л. влечение, страсть) жада́ти, бажа́ти

    Русско-украинский словарь > желать

  • 8 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 9 позыв

    хіть (р. хоти), охота, потяг, жадоба до чого. Постоянный -зыв к еде - їстівець (-вця), ненасит (-ту), ненажир (-ру). [Ненажир напав].
    * * *
    1) пози́в, -у; (стремление, влечение) по́тяг, -у
    2) см. зов

    Русско-украинский словарь > позыв

  • 10 призвание

    1) (действ.) покликання, прикликання, поклик (-ку);
    2) (наклонность) покликання; натура. [Збуджене вже літературне покликання тягло його до письменства (Єфр.). Белетристика не є моє покликання (Крим.)]. Следовать своему -нию - іти за своїм покликанням, іти за своєю натурою.
    * * *
    1) ( действие) прикли́кання, кли́кання, призива́ння; ( призыв) за́клик, -у; ( клич) по́клик
    2) ( склонность) покли́кання, призва́ння; ( влечение) по́тяг, -у; ( предназначение) призна́чення

    Русско-украинский словарь > призвание

  • 11 симпатия

    1) симпа́тія; (влечение, расположение) уподо́бання
    2) ( о любимом человеке) симпа́тія

    Русско-украинский словарь > симпатия

  • 12 слабость

    1) (качество, свойство) сла́бість, -бості, сла́бкість, -кості; мля́вість, -вості; сла́бість; слабови́тість, -тості; кво́лість, -лості; безси́лість; мля́вість; сла́бкість, сла́бість; сла́бість; сла́бкість, немі́цність, -ності; сла́бість; сла́бкість; сла́бкість

    \слабостьть ве́тра — сла́бкість ві́тру

    чу́вство о́бщей \слабостьти — почуття́ зага́льної сла́бості

    3) (отсутствие твёрдой воли; малодушие) сла́бкість
    4) ( слабое место) дошку́льне мі́сце, сла́бість; (влечение, симпатия) уподоба́ння

    \слабостьть к безделу́шкам — уподоба́ння до дрібни́чок

    Русско-украинский словарь > слабость

  • 13 страсть

    I
    1) (влечение к чему-л.) при́страсть, -ті

    \страстьти разгоре́лись — см. разгораться

    \страстьть к му́зыке — при́страсть до му́зики

    до \страстьти — ( что делать) страше́нно; шале́но

    рабо́тать со \страсть тью — працюва́ти з при́страстю (з запа́лом)

    2) ( сильная любовь) при́страсть, жага́
    3)

    \страстьти — мн. церк. стра́сті, -те́й

    II
    1) страх, -у, жах, -у
    2) (то, что вызывает чувство страха, ужаса) страхі́ття, жах

    каки́е \страстьти — яке́ страхі́ття, яки́й жах

    3) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно; ( много) си́ла; ( очень много) си́ла-силе́нна

    \страстьть как — страх як, страше́нно

    \страстьть как мно́го — страх як бага́то, страше́нно бага́то; сила, си́ла-силе́нна

    \страстьть како́й тяжёлый — страх яки́й важки́й, страше́нно важки́й

    \страстьть ско́лько — страх скі́льки, страше́нно бага́то

    4) в знач. сказ. страх

    Русско-украинский словарь > страсть

  • 14 стремление

    1) пра́гнення; (старание, попытка) намага́ння; ( порыв) порива́ння, пори́в, -у; ( влечение) по́тяг, -у

    \стремление ние к зна́нию — по́тяг до знань

    \стремление ние обели́ть себя́ — намага́ння ви́правдати (обіли́ти) себе́

    2) мат. прямува́ння, набли́ження

    Русско-украинский словарь > стремление

  • 15 тяготение

    1) тяжі́ння

    земно́е \тяготение — физ. земне́ тяжі́ння

    2) ( влечение) по́тяг, -у; ( стремление) пра́гнення

    \тяготение к нау́ке — по́тяг до нау́ки

    3) лингв. тяжі́ння

    Русско-украинский словарь > тяготение

  • 16 тяготеть

    1) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш

    луна́ тяготе́ет к земле́ — мі́сяць тяжи́ть до землі́

    над ним тяготе́ет прокля́тье — над ним тяжи́ть прокля́ття

    2) ( испытывать влечение) пра́гнути, відчува́ти (почува́ти) по́тяг

    Русско-украинский словарь > тяготеть

  • 17 устремление

    1) ( действие) спрямува́ння, скерува́ння, спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, направля́ння; зве́рнення, зверта́ння; зосере́дження, зосере́джування
    2) ( действие) руша́ння; прямува́ння, простува́ння; напра́влення, направля́ння; порива́ння; порина́ння; спрямува́ння, скерува́ння, спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, направля́ння; зве́рнення, зверта́ння; зосере́дження, зосере́джування; простяга́ння; підняття́, підніма́ння и підійма́ння; підне́сення; порива́ння
    3) (настойчивое стремление к чему-л.) пра́гнення, стремлі́ння; ( влечение) по́тяг, -у; ( порыв) порива́ння, пори́в, -у

    Русско-украинский словарь > устремление

  • 18 чувственный

    1) почуттє́вий, чуттє́вий; ( плотский) пло́тський; диал. змислови́й

    чу́вственное восприя́тие — псих. чуттє́ве сприйма́ння (сприйняття́)

    чу́вственные наслажде́ния — почуттє́ві (чуттє́ві, пло́тські) насоло́ди

    чу́вственные предме́ты — филос. чуттє́ві предме́ти

    \чувственный о́пыт — филос. чуттє́вий до́свід

    2) ( испытывающий или выражающий плотское влечение) хти́вий; ( сластолюбивый) сласни́й и сла́сний; ( жадный) пожа́дливий; диал. змислови́й

    \чувственный взгляд — хти́вий (сла́сни́й; пожа́дливий) по́гляд

    \чувственный челове́к — хти́ва (сла́сна́) люди́на

    Русско-украинский словарь > чувственный

См. также в других словарях:

  • Влечение к смерти — (инстинкт смерти)   понятие психоанализа, предложенное З. Фрейдом для обозначения наличия в живом организме стремления к восстановлению первичного (неживого, неорганического) состояния. Противопоставляется влечению к жизни. В некоторых… …   Википедия

  • Влечение (фильм) — Влечение Partir …   Википедия

  • влечение — психическое состояние, выражающее недифференцированную, неосознанную или недостаточно осознанную потребность субъекта. В. является преходящим явлением, поскольку представленная в нем потребность либо у …   Большая психологическая энциклопедия

  • ВЛЕЧЕНИЕ —         стремление к удовлетворению к. л. потребности живого организма. Характеризуются постоянством появления и периодичностью протекания; удовлетворение В. сопровождается разрядкой напряжённости организма. Возникая независимо от сознания… …   Философская энциклопедия

  • влечение — См. любовь …   Словарь синонимов

  • ВЛЕЧЕНИЕ — ВЛЕЧЕНИЕ, своеобразное активное состояние организма, вызванное, преимущественно, длительным эндогенным возбуждением и настойчиво проявляющееся в ряде поступков, направленных обычно на какой нибудь объект. Субъективно влечение характеризуется… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ВЛЕЧЕНИЕ — ВЛЕЧЕНИЕ, влечения, ср. Непреодолимая склонность к кому чему нибудь, сильное стремление. Влечение к математике. Почувствовать влечение к работе. Чувственное влечение. «У меня к тебе влеченье, род недуга.» Грибоедов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н …   Толковый словарь Ушакова

  • влечение сексуальное — (инстинкт сексуальный; эрос) происходящая из внутреннего источников раздражающая сила, направленная на устранение сексуального возбуждения путем непосредственного или опосредованного удовлетворения первичных позывов. Одно из важнейших влечений,… …   Большая психологическая энциклопедия

  • влечение половое — многозначный термин, означающий и сексуальное желание вообще, и стремление к телесному сближению с определенным человеком, и мотивационный аспект сексуальности. В психологии XIX в. влечение половое считалось чисто инстинктивным и объяснялось как… …   Большая психологическая энциклопедия

  • Влечение, стремление, желание, похоть — Влечение, стремление, желание, похоть. В. сильная склонность к ч. л. или к. л. Это чувство может вырастать до страстного желания, сметающего на своем пути все препятствия. В. само по себе не является ни добром, ни злом, однако оно может стать… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ВЛЕЧЕНИЕ К ЖИЗНИ — в теории психоанализа влечения, целью которых является сохранение, поддержание и развертывание жизни во всех ее аспектах и формах. Сексуальные влечения и влечения к самосохранению относятся также к влечению к жизни. Противоположное понятие –… …   Философская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»