неподалечку

тж. неподалёчку; нареч.

и Недалеко нрч.

1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;

2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.

* * *

тж. недалек`о; нареч.

нрч. недалечко, неподалечку; срв. Недалёко. [Сказав-би словечко, та вовк недалечко (Номис)].

* * *