крючище

гачище, гачисько, (редко) крючище, (пров.) крюкадло; (деревянный) ключище. [Оце так крюкадло! (Конотіпщ.)].

1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;

2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;

3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;

4) (у кожевников) ключ (-ча);

5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.

* * *

1) гак, крюк, -а, клю́чка

2) ( окольный путь) гак

3) с.-х. грабки́, -кі́в

4) муз. ист. крюк