дитячий

дитячий, дитинячий. По детски - по-дитячому, до-дитинячому. Детский возраст - дитинство, дитячі літа, дитячий (дитинячий) вік. Д. ясли - дитячий захисток, охоронка. Детский приют - дитячий дім, дитячий притулок. Детское место, анат. - зчисток.

* * *

дитячий, дитинячий, немовлячий, (возвыш.) младенчий. [Младенчі сльози (Шевч.)]. -ное место - см. Место 6. В -кие годы, в -ких летах - см. В младенчестве. С -ких лет - см. С младенчества (под Младенчество). -кая трава, бот. - а) (Phlomis tuberosa L.) залізняк (бульбистий), медівник (-ку); б) (Polygonum dumetorum L.) гірчак (-ку) (зарісниковий), берізка.

* * *

вік [Дитячий вік], верства [Цей дід однієї зо мною верстви = одного со мной возраста], літа [Моїх літ], доба [Вашої доби], (редко) діб (р. доби) (ж. р.) [У мою діб], пора [Дівка на порі]. [Он моего (вашего) возраста = він мого (вашого) віку, моїх (ваших) літ, моєї (вашої) верстви (доби)]. Возрастом - завстаршки, завстарішки, устаршки літами. [Він як Данило устаршки]. С самого нежного возраста - з пуп'яночку. С сам. раннего -та - з самого малку. Детский в. - дитячий вік, дитячі літа, малість. Выходить из детск. -та - з дітей виходити. Зрелый в. - мужні літа, дійшлий вік. В зрелом -те - в літах. Среднего -та - середнього віку, середніх літ. Пожилой в. - літній вік. Старый в. - давній вік, старечий вік. Преклонный возраст - похилий вік.

* * *

дитинство, дитячі літа, вік дитячий, дитинячий. С детства - з дитинства, змалку, змалечку, змальства. С раннего детства - з малого мальства, з пуп'янку, з пуп'яночку. Впасть в детство - здитиніти, здитинитися, на дитячий розум перейти; вистарити розум.

* * *

1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];

2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;

3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];

4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].

* * *

1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

4) (династия, род, фирма)

5) ( учреждение) буди́нок, дім

1) (действие) притул (-лу), захист (-ту);

2) (пристанище) притулок (-лку), захист захисток (-тку), захистя, пристановище, прихилище, прихилок (-лку), примістя; (убежище, притон) приховок (-ховку). [Хто не мав уже примістя в селі, той вандрував уже насамперед, тут (Стеф.). О, степе мій, моє життя, мій раю, прихилок всіх моїх найкращих мрій! (Черняв.). Ой, там-же їм прихилище, сира земля приїмище (Чуб. V)]. Нет ему нигде -та - нема йому ніде притулку, захисту, захистку, пристановища и т. д. Давать, дать кому приют - давати, дати притулок, захист, захисток и т. д. кому; срв. Приютить. [Нащо ви мене годуєте? захист даєте, пристановище? (Мирн.). Ні холоду, ні голоду, ні болісті тяжкій я у себе в хаті захистку не давала (Кониськ.)]. Искать -та - шукати притулку, пристановища, захисту и т. д. де. [Іде бідний дорогою, притулку шукає (Рудан.)]. Находить, найти приют где - знаходити, знайти притулок, захист, захисток, пристановище и т. д. де; срв. Приютиться. [Де мені знайти той захист? (Г. Барв.). Де подітись на ніч, де знайти теплий захисток? (Єфр.). Він не знайшов ніде инде притулку (Дніпр. Чайка). Де ви знайшли собі пристановище? (Неч.-Лев.)]. Детский приют - дитячий притулок (захисток), притулок (захисток) про дітей, дитячий дім. [Спорудили ми захисток про дітей (Кониськ.)]. Приют для сирот - притулок (захисток) про сиріт, сирітський дім. Приют для престарелых, для инвалидов - шпиталь про старих, про інвалідів. Приют-ясли - дім про (для) немовлят.

* * *

1) приту́лок, -лку, за́хисток, -тку; ( защита) за́хист, -у; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище

2) ( благотворительное учреждение) приту́лок, за́хисток

выжить

1) виживати, вижити. [Цього року він не вмре, ще виживе];

2) вигризати, вигризти, випирати, виперти, виживати, вижити, викурювати, викурити. [Не він мене вигризе з нашого гурту, а я його. Викурює нас господиня з хати];

3) в. из ума - вистаріти розум, ум відстаріти, на дитячий розум перейти (зійти), розумом здитиніти.

* * *

несов.; сов. - в`ыжить

1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;

2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.

* * *

бот. Asperugo procumbens L.

I. (г)остриця, липчиця, лепчиця, лепець (-пцю), мокрець (-рецю), реп'яшки (-ків).

II. Острица, мед. Oxyuris vermicularis - гострючок; червій дитячий, липчиця.

* * *

1) зоол. го́стрик

2) бот. гостри́ця

огнище, багаття, (гал.) ватра. Домашний очаг - семйове (домове) огнище (багаття, ватра). Очаг для беспризорных детей - дитячий захисток (-тка), притулок (-лку). Кухонный очаг - припік, припічок (-чка). См. Шесток; (в сенях или на дворе) кабиця, гал. ватрак, ватрище. Очаг заразы, болезней - огнище пошести, хороб.

* * *

1) во́гнище, о́гнище

2) (средоточие, источник распространения чего-л.) во́гнище, о́гнище, осере́док, -дку, осере́ддя

(утерять) загубити, згубити, (о мн., позагублювати, погубити), утеряти що, відбігти що и чого, рішити що, (шутл.) посіяти що; (утратить) утратити, стратити, (о мн. потратити), загубити, втеряти кого, що; (лишиться) (по)збутися, рішитися кого, чого, збути, позбути що и чого, знебути що, (понести убыток) втратити на чому. [Ключ Лукашеві віддай - ще загубиш (М. В.). Десь шапку відбіг (Мирн.). Гроші втеряв (Звин.). Втратив надію, спокій. Утратив щирого приятеля (Крим.). На-віки стратив її кохання (Стор.). Десять років загубив я марно (Грінч.). Вона згубила честь, рідних та подруг (Грінч.). Збувся він слави, всього (Л. Укр.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.)]. -рять силу, здоровье - в[с]тратити, згубити, збути, знебути силу, здоров'я. -рять силы на работе - виробити силу, спрацювати силу (Франко), спрацюватися. -рять голос - спасти з голосу. -рять время, день - змарнувати, згаяти, угаяти, прогаяти, перевести, збавити, прогайнувати час, день. -рять понапрасну и труд, и деньги - змарнувати і працю, і гроші. -рять ум от старости - вистарити, (о мн.) повистарювати розум, (образно) на дитячий розум перейти. [Діди вже й розум повистарювали]. -рять расположение, право - в[с]тратити ласку, право, відпасти ласки чиєї, права чийого. [Як ти батькової ласки одпадеш, то він, може, одцурається (М. В.)]. -рять надежду - в[с]тратити, згубити и т. д. надію, знадіятися. -рять голову (в перен. зн.) - збутися, позбутися голови, замотиличитися, з плигу збитися. Он рискует -рять жизнь - він важить своїм життям, він наражає своє життя. -рять на службе что - в[с]тратити, згубити и т. д. на службі що, відслужити що. [Одслужив (в москалях) праву ногу не знать на що (М. В.)]. -рять из виду - стратити (упустити) з очей. Лучше с умным -рять, чем с глупым найти - краще з розумним двічі згубити, як з дурнем раз найти. Потерянный - загублений, згублений, утрачений, страчений, (о человеке, времени) пропащий. Страчене життя (Тесл.). Пропаща людина. Пропащий час (Драгом.)]. -ный рай - втрачений рай.

* * *

1) (преим. о конкретных предметах) загуби́ти, згуби́ти, погуби́ти, позагу́блювати; відбі́гти

2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втра́тити, стра́тити, збу́ти (кого-що); утеря́ти, стеря́ти (кого-що); ( лишиться) позбу́тися, збу́тися (кого-чого); (о силе, здоровье, времени) зба́вити (що)

(преимущественно) переважно перед ким, перед чим. [У дитячий дім приймають переважно перед иншими дітьми сиріт]. -нее всего - над усе, передовсім.

* * *

1) кра́ще, найкра́ще

2) ( перед кем-чем - оказывая предпочтение) віддаючи́ (даючи́) перева́гу, надаючи́ перева́ги (кому-чому над ким-чим, перед ким-чим)

3) ( преимущественно) перева́жно; ( большей частью) здебі́льшого; здебі́льш, здебі́льше, здебі́льша; (главным образом) головни́м чи́ном

дитинчин, дитячий; срв. Детский.