-
1 гіпоспермія
жoligo(zoo)spermia, oligo(zoo)spermatism -
2 олігоспермія
жoligo(zoo)spermia, oligo(zoo)spermatism -
3 зоопарк
чzoological gardens pl; zoo -
4 розширник
ч тех.expander; reamer; мед. dilatorрозширник вікна (програмний модуль) комп. — Zoo
розширник судини мед. — vessel dilator, vessel spreader
-
5 сад
чзоологічний сад — zoological gardens; zoo
-
6 зоопарк
zooparkч.zoo, ogród zoologiczny -
7 людина
ЛЮДИНА - природно-соціальна істота, якісно особливий ступінь живих організмів на Землі, здатних до свідомої саморегуляції, завдячуючи чому вона постає як суб'єкт суспільно-історичної діяльності й культури. Л. є предметом вивчення різних галузей знання: соціології, етнології, психології, фізіології, педагогіки, медицини тощо. Використовуючи розмаїті дані цих наук, філософія вивчає Л. передусім з погляду місця її у світі та її ставлення до світу. У давній кит., інд., грецьк. філософії Л. мислиться як частка Космосу, певного єдиного надчасового світопорядку, як мікрокосм ("світ у малім") - відображення й символ Всесвіту, макрокосму (котрий у свою чергу уявляється антропоморфно - як живий одухотворений організм). Від цих найперших уявлень і до сьогодні мікрокосм постає як такий, що в ньому збігаються й перетинаються усі сутнісні генерації буття - фізичне, хімічне, живе, духовне. Проте у міру розвитку цих уявлень дедалі більше усвідомлюється та обставина, що Л. здатна відособлюватися у структурі буття, прагнучи стати його деміургом, трансцендентувати за межі свого тут-і-тепер-так-буття, а відтак - мікрокосм, на відміну од макрокосму, є проблематизованим. Уже в трьох відомих людинознавчих запитаннях Канта - "Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?" - відтворено багатомірність сутнісної проблематизації Л. як універсальної істоти. Відповідно виникають фундаментальні "екзистенційні дихотомії" (Фромм) людського С. правді, наявність розуму - фактор, що спонукає Л. до розвитку, до створення власного світу, де вона почувалась би "у себе вдома", проте кожний досягнутий нею щабель розвитку залишає її незадоволеною, провокуючи на нові пошуки й рішення. Найфундаментальніша дихотомія Л. - поміж життям та смертю; від неї походить інша: хоча кожна Л. є носієм усіх родових потенційних здатностей, швидкоплинність її життя не дозволяє уповні реалізувати всі можливості навіть за найсприятливіших умов Ж. иття Л., починаючись та обриваючись у момент, випадковий для загального еволюційного процесу всього роду Л., входить у трагічну суперечність з індивідуальними зазіханнями на реалізацію усіх його можливостей. Амбівалентність способу буття Л. стала істотною перешкодою будь-яким спробам субстанціалізувати ту чи ту властивість Л. (на кшталт "zoo politikos", "homo sapiens", "homo faber" тощо). Сучасна філософія намагається уникати такої субстанціалізації. Так, при зіставленні різних виявів людського світовідношення стає зрозумілим, що фантазія й гра, котрі уможливлюють хоча б короткотривале вивільнення од фактичності, од невблаганної повинності "так-буття", є для Л. "рятівними" здатностями, не менш важливими й споконвічними, аніж праця, панування, любов і смерть (Фінк). Постає питання, чи повинна взагалі філософія претендувати на створення остаточної "картини Л.", котра б зводилась до загальних формулювань - на кшталт "духовної сутності", "діючої сутності" тощо. Натомість Больнов, посилаючись на Плеснера, пропонує "принцип відкритого питання", максимальну завбачливість для "нових неочікуваних і незавбачливих відповідей". Деякі досліджувані риси Л. виявляються пов'язані одна з одною цілком довільно, деякі - цілеспрямовано: ми не можемо знати, чи йдеться про певні сумірні риси, чи ж бо про такі, що перебувають у стані безнастанної суперечності. Усім цим підтверджується принципова світоглядно-антропологічна теза Гегеля та Достоєвського: поки людина живе, вона ще не сказала свого останнього слова, через що її не можна визначити остаточно.В. Табачковський
См. также в других словарях:
zoo — zoo … Dictionnaire des rimes
Zoo — (altgr. ζῷον [dzɔ̂ːon], „Lebewesen, Tier“) ist die Kurzform für zoologischer Garten und bezeichnet eine große, meist parkartige Anlage zur Haltung und öffentlichen Zurschaustellung verschiedener Tierarten.[1] Synonym sind Tiergarten und Tierpark… … Deutsch Wikipedia
zoo — zoo·benthos; zoo·cecidium; zoo·chlorella; zoo·cultural; zoo·culture; zoo·eras·tia; zoo·eras·ty; zoo·flagellate; zoo·ful; zoo·gamete; zoo·geographer; zoo·geographic; zoo·geography; zoo·gonidium; zoo·grafting; zoo·mimic; zoo·paleontology;… … English syllables
zoo — [ z(o)o ] n. m. • 1895; abrév. de (jardin) zoologique ♦ Jardin zoologique. « les zoos avec leurs animaux sauvages » (Giraudoux). Le zoo de Vincennes. ● zoo nom masculin Abréviation de jardin zoologique. ● zoo (difficultés) nom masculin… … Encyclopédie Universelle
ZOO — Pays France Langue Français Périodicité Bimestriel Genre Presse de bande dessinée Prix au numéro Gratuit … Wikipédia en Français
zoo — ZÓO subst. Grădină zoologică. [pr.: zo o] – Din fr. zoo. Trimis de ana zecheru, 13.09.2007. Sursa: DEX 98 ZOO2 , ZO , ZOÁR, ZÓIC, ZOÍSM elem. Animal . (din fr. zo/o/ , zoaire, zoïque, zoïsme, cf. gr. zoon). Trimis de t … Dicționar Român
Zoo & Co. — Zoo Co. Rechtsform Franchise Sitz Baunatal, Deutschland Leitung Carsten Eisele … Deutsch Wikipedia
Zoo & Co. — Zoo Co. Unternehmensform Kooperation Unternehmenssitz Baunatal Mitarbeiter 1.500 Umsatz 135 Mio. EUR Website … Deutsch Wikipedia
zoo- — ♦ Élément, du gr. zôon « être vivant, animal ». zo(o) , zoaire éléments, du gr. zôon, être vivant, animal . zoo V. zo(o) . ⇒ZO(O) , (ZO , ZOO )élém. formant Élém. empr. au gr. ( ) … Encyclopédie Universelle
-zoo — o zoo Elemento prefijo o sufijo del gr. «zôon», animal: ‘zoólogo, esporozoo’. * * * zoo o zoo. (Del gr. ζῷο y ζῷον). elem. compos. Significa animal . Zoografía. Protozoo … Enciclopedia Universal
.zoo — zoo, Erweiterung für Archive des kommandozeilenorientierten Kompressionsprogramms ZOO, das bis Anfang der 1990er Jahre genutzt wurde und heute noch in einer Reihe von Datenbanken zu finden ist. Der größte Vorteil eines ZOO Archivs lag darin,… … Universal-Lexikon