Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

-ональн-(ый)

  • 1 дійсна ірраціональність

    веще́ственная иррациона́льность

    Українсько-російський політехнічний словник > дійсна ірраціональність

  • 2 знищувати ірраціональність

    уничтожа́ть иррациона́льность

    Українсько-російський політехнічний словник > знищувати ірраціональність

  • 3 ірраціональність

    матем. иррациона́льность

    Українсько-російський політехнічний словник > ірраціональність

  • 4 национальность

    1) (принадлежность к нации) національність (-ности). [Дороге право своєї національности (Куліш)]. Ваша -ность? - ваша національність?;
    2) національність, нація, (народность) народність (-ности); срв. Нация. [Доки буде на світі хоч одна пригнічена національність (Грінч.). Панувала зверху (польщина), понявши саму шляхту руську, а внизу - яка була народність у хліборобів, така й зосталась (Куліш)].
    * * *
    націона́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > национальность

  • 5 иррациональность

    іраціональність (-ности). -ность, мат. - іраціональність, невимірність.
    * * *
    филос., мат.
    ірраціона́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > иррациональность

  • 6 внушительно

    значливо, уважно. [Значливо дивиться, говорить. Мовчи, стара,- промовили батько уважно]. Говорить внушительно (с ударением) - говорити з притиском. Внушительный - значливий, показний, промовистий, імпозантний. [Значлива подія. Показні національні маніфестації 1903 р. в Полтаві (Єфр.). Промовистий факт (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    зна́чно, значу́ще, значли́во; переко́нливо; пова́жно; стате́чно; солі́дно; вража́юче

    Русско-украинский словарь > внушительно

  • 7 конституциональный

    конституціональний, конституційний. -ные болезни - конституціональні х(в)ороби, х(в)ороби всього організму.
    * * *
    мед.
    и пр. конституціона́льний

    Русско-украинский словарь > конституциональный

  • 8 меньшинство

    меншість (-шости), меншина. [Письменство - витвір і продукт культурної меншости (Єфр.). Меншина не мала прав, які більшина мусіла-би шанувати (Павлик)]. Остаться в -стве - лишитися в меншості. Национальные -ства - національні меншості (- тей). [Право національних меншостей (Грінч.)].
    * * *
    меншість, -шості

    в меньшинстве́ — в ме́ншості

    меньши́нства — ( об этнической группе) мн. менши́ни, -ши́н

    Русско-украинский словарь > меньшинство

  • 9 мрак

    в прямом и перен. знач.) морок, зморок (-ку), (тьма) темрява, темнява, тьма, пітьма, темнота, паморока, омрак (-ку), померки (-ків), потемок (-мку), потемки (-ків); срв. Темнота, Тьма. [Густий морок скрізь по хатах; густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках (Куліш). Вже зморок упав (Липовеч.). Хто світло міняє на темряву ночи? (Олесь). Своїм словом поет розвіяв ту темряву з усякої неправди, яка обіймала досі питання про нашу національність (Грінч.). Віримо ми, що світ невечірній жаданий засяє і нам серед ночи й пітьми (Грінч.). Крізь темноту самотно зорить одинокая зірка ясная (Л. Укр.). Поволі розвіялася густа холодна паморока, що була залягла над Бориславом (Франко). Омрак на землю нічка напустила (Мкр.). Сизі померки ночи (Мирн.)]. Ночной мрак - нічна (вночішня) темрява (темнота, пітьма). [Вночішня темрява обгортала все навкруги (Загірня)]. Мрак невежества - темнота неуцтва, розумова темрява. Во -ке времен - в темряві часів. Во -ке неизвестности - в темряві невідомости.
    * * *
    те́мрява, мо́рок, -у

    \мрак неве́жества — те́мрява (мо́рок) не́уцтва

    Русско-украинский словарь > мрак

  • 10 народность

    1) (свойство) народність; (простонародность) простонародність, простолюдність (-ности);
    2) (нация) народність, народ (-да) и (реже, гал.) нарід (-роду), нація, національність (-ности). [Не потоне народ наш без сліду в народностях инших (Самійл.)].
    * * *
    I
    наро́дність, -ності
    II
    оша́тність, -ності, наря́дність; чепу́рність, пи́шність

    Русско-украинский словарь > народность

  • 11 национальный

    національний. [Національний гімн (Куліш). Національний убір (Н.-Лев.). Національна епопея (Крим.)]. -ный вопрос - національне питання, -на справа. [Боротьба на терені національного питання (М. Скрипн.)]. -ная гвардия - національна гвардія. -ный конвент - національний конвент, Конвент (-ту). -ное собрание - національні збори (-рів). -ное угнетение - національне пригноблення, -ний утиск (гніт).
    * * *
    націона́льний

    \национальныйое меньшинство́ — націона́льна ме́ншість

    Русско-украинский словарь > национальный

  • 12 неблагоприятный

    1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;
    2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;
    3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;
    4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;
    5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;
    6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.
    * * *
    1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний

    \неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го

    2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний

    Русско-украинский словарь > неблагоприятный

  • 13 нерациональность

    нераціональність, (нецелесообразность) недоцільність (-ности).
    * * *
    нераціона́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > нерациональность

  • 14 понятие

    розуміння, поняття, тяма, утямок (-мку), тямок (-мку). Национальные -тия - національні розуміння. Абстрактные -тия - умозорні, абстрактні розуміння. Счастье -тие индивидуальное - щастя - розуміння індивідуальне. Два великие -тия смерти и любви - два великі тямки - смерти і любови (Конис.). Высокие -тия добра и правды - високі втямки добра і правди (Неч.-Лев.). -тия не имеет - тями не має; не тямить. Ложное -тие - фальшива тяма.
    * * *
    1) поня́ття

    \понятие сто́имости — эк. поня́ття ва́ртості

    2) ( представление) уя́влення; ( мнение) ду́мка
    3) ( понимание) розумі́ння; ( разум) ро́зум, -у

    Русско-украинский словарь > понятие

  • 15 попирать

    попрать (ногами) топтати, стоптати, потоптати (ногами) що; топтати, підтоптувати, підтоптати під ноги що; (уничижать) нехтувати, знехтувати що, зневажати и -важувати, зневажити що, (преступить) ламати, зламати що. -рать закон, право, волю чью - топтати (ламати, нехтувати, зневажати) закон, право, волю чию. [Вбила батька і тим людські й божі закони стоптала (Грінч.). Москва знехтувала національні права українські (Грінч.)]. Попранный - стоптаний, потоптаний, підтоптаний (під ноги); знехтуваний, зневажений, зламаний. -ться - топтатися, стоптатися, потоптатися, нехтуватися, зневажатися, бути стоптаним, потоптаним, знехтуваним и т. д. Там -раются законы и права - там топчуть (ламають, нехтують, зневажають) закон і право.
    * * *
    несов.; сов. - попр`ать
    1) (топтать, давить) топта́ти, потопта́ти
    2) ( кого-что - относиться с неуважением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що); ( пренебрегать) не́хтувати, зне́хтувати, несов. поне́хтувати (кого-що, ким-чим)
    3) (несов.: победить) перемогти́; ( уничтожить) зни́щити
    4) (несов.: угнетать) пригно́блювати, ути́скувати

    Русско-украинский словарь > попирать

  • 16 потребность

    потреба чого, в чому, на що, потреби(з)на. [Національні потреби. Народні потребизни (Куліш). Не було гострої та пекучої (жгучей) потреби на щиронароднє письменство (Єфр.). Потреба якогось порозуміння ніж національностями (Єфр.). Почував потребу в тихій спокійній роботі (Єфр.)]. Чувствовать -ность (нуждаться) в чём - потребувати чого, від[по]чувати потребу в чому и чого. Чувствуется -ность в чём - від[по]чувається потреба в чому и чого. Возникает -сть - заходить потреба. По мере -сти - по потребі, як до потреби.
    * * *
    потре́ба

    Русско-украинский словарь > потребность

  • 17 пролетарий

    пролетар (-ря), пролетарій (-рія). [Пролетарі всіх країн[в] (з усіх країв), єднайтеся. Вже й тепер пролетар має національність (Грінч.). Звуть їх усіх пролетаріями (Єфр.)].
    * * *
    пролета́р, -я

    Русско-украинский словарь > пролетарий

  • 18 противоположный

    протилежний, супротилежний, противний, супротивний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стіни (Л. Укр.). Стіни супротилежного будинку (Кониськ.). Два діяметрально супротилежні типи (Грінч.). Полум'я осявало противну стіну (Коцюб.). Напросто мене сидів на супротивній лаві якийсь добродій (Крим.). Шевченко мав діяметрально протилежні Кулішевим історичні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилежне, супротивне. -ные свойства - супротивні, (су)цротилежні властивості. -ные интересы - супротивні, супротилежні, суперечні інтереси. [Суперечні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтересам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилежний, противний бік, берег, той бік, берег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у противний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в противний бік (Франко). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)].
    * * *
    протиле́жний, супроти́вний, супротиле́жний

    Русско-украинский словарь > противоположный

  • 19 профессиональность

    професіональність, професійність (-ности).
    * * *
    професіона́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > профессиональность

  • 20 Интернациональность

    інтернаціональність (-ности).

    Русско-украинский словарь > Интернациональность

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • -ональн-(ый) — суффикс Словообразовательная единица, образующая имена прилагательные с общим значением признака или свойства, характеризующегося тем, что названо словами, от которых соответствующие имена прилагательные образованы (национальный, пропорциональный …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • мультифункціональність — ності, ж. Те саме, що багатофункціональність. •• Мультифункціона/льність о/рганів біол. виконання органом кількох функцій …   Український тлумачний словник

  • поліфункціональність — ності, ж. Те саме, що багатофункціональність …   Український тлумачний словник

  • субстанціональність — ності, ж. Властивість за знач. субстанціональний. Субстанціональність матерії …   Український тлумачний словник

  • багатонаціональність — ності, ж. Абстр. ім. до багатонаціональний …   Український тлумачний словник

  • багатофункціональність — ності, ж. Абстр. ім. до багатофункціональний …   Український тлумачний словник

  • диспропорціональність — ності, ж. Властивість за знач. диспропорціональний …   Український тлумачний словник

  • емоціональність — ності, ж. Властивість за знач. емоціональний …   Український тлумачний словник

  • інтенціональність — ності, ж. 1) філос. Намір, ціль, напрям, або спрямованість свідомості, волі на якийсь предмет. 2) У схоластиці – доцільність, спрямованість мислення на предмет …   Український тлумачний словник

  • інтернаціональність — ності, ж. Абстр. ім. до інтернаціональний 2) …   Український тлумачний словник

  • ірраціональність — ності, ж., спец. Абстр. ім. до ірраціональний …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»