-
41 наклонность
накло́нност||ьж1. ἡ ροπή, ἡ κλίση, ἡ τάση / ἡ ἐξις, ἡ συνήθεια (привычка):иметь \наклонностьи к чему́-л. ἔχω κλίση γιά κάτι, ἔχω τάση προς κάτι·2. \наклонностьи мн. οἱ ἐξεις, οἱ συνήθειες:дурные \наклонностьи οἱ κακές συνήθειες. -
42 вступать
вступить вступати, вступити, входити, увійти. [Уступіте до нашої господи!]; (в должность) обнімати (обійняти) посаду, заступати (заступити, стати на) уряд; (в брак) братися, побратися, понятися, дружитися, одружитися з ким, пошлюбити кого; (во 2-й брак) братися вдруге, одружуватися вдруге; (в бой) ставати (стати) до бою, сточити бій; (в открытый бой с кем) давати поле кому. Вступить в спор - зазмагатися. -ать в сношения - заходити в стосунки; (в разговор) заводити (завести) розмову, заходити (зайти) в розмову, в балачки, в бесіду; (в союз) входити (увійти) в спілку, приступати (приступити, пристати) до спілки. Вступить в предосудительный союз - злигатися з ким. Вступать, вступить в связь - вступати в зв'язок, (любовную) зазнатися з ким (сов.). Вступить в дружбу, в приятельские отношения - задружити, заприязнитися, заприятелювати, затоваришувати з ким; (в фамильярные отношения) запанібрататися; (в родство) поріднитися, породичатися. -ить в борьбу, в бой, в спор - вступити в боротьбу, зітнутися, стятися. -ить в тяжбу - запозиватися; (на престол) стати на царство, засісти (усадовитися) на престолі.* * *несов.; сов. - вступ`итьвступа́ти, вступи́ти; ( ступать) ступа́ти, ступи́ти и однокр. ступну́ти; ( вмешиваться) устрява́ти, устря́ти\вступать в [зако́нную] си́лу — набира́ти, набра́ти си́ли (чи́нності) [закону]
-
43 драгоценность
коштовність (р. -ности), клейнод, дорогоцінність (р. -ности).* * *кошто́вність, -ності, дорогоці́нність; клейно́ддрагоце́нности — мн. кошто́вні (дорогоці́нні) ре́чі, кошто́вності, -тей, дорогоці́нності
-
44 изымать
изъять (вынимать) виймати, вийняти що з чого, (исключать) вилучати, вилучити, виключати, виключити що з чого, (извлекать) витягати, витягти що звідки, (о мн.) повиймати, повилучати, повиключати, повитягати. [Два доми його вийнято з замкового і міщанського присуду (Куліш)]. -ять из употребления обращения что - вивести з ужитку, вийняти (виключити) з обігу що. -ять из библиотеки книгу - взяти, вийняти, (выделить) вилучити з книгозбірні книгу. -ять документы, бумаги (при обыске) - взяти (відібрати) документи, папери (при трусі). -ять из чьего-л. ведения - вилучити що з (з-під) чийого відання, з (з-під) чиєї оруди. Из'ятый - ви(й)нятий; вилучений, виключений. -тый из обращения - виключений (винятий) з обігу, виведений з ужитку. -тые ценности - (отобранные) відібрані, (выделенные) вилучені коштовні речі, цінності, (исключённые) виключені. -тый от налогов - звільнений, вільний від податків.* * *несов.; сов. - изъ`ятьвилуча́ти, ви́лучити -
45 ликбез
лікнеп (-пу), ліквідація неписьменности.* * *(ликвида́ция безгра́мотности) ист. лікне́п, -у (ліквіда́ція неписьме́нності) -
46 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
47 неувядаемый
1) (о цветах) невідцвітний, неоцвітний, нев'янущий, (зап.) нев'ядущий, нев'ялий;2) (перен.) нев'янущий, (зап.) нев'ядущий, (неумирающий) невмирущий, (негибнущий) непропащий, (непреходящий) неминущий. [Краса моя нев'януща (Свидн.). Нев'янущі зразки літературної творчости (Рада). Невмирущий образ борця (Рада). Непропащі цінності великої культури (М. Калин.). В цьому його неминуща заслуга (Рада)].* * *1) неувяда́ющий2) нев'я́нучий3) перен. нев'я́нучий, нев'яну́щий, невмиру́щий; поэз. неув'я́дний -
48 планетарный
I( относящийся к планетарию) планета́рнийII астр.планета́рнийпланета́рные тума́нности — планета́рні тума́нності
-
49 различие
1) різни́ця; ( отличие) відмі́нність, -ності, відмі́на; ( несходство) неодна́ковість, -вості\различие чие в хара́ктерах — різни́ця в хара́ктерах
национа́льные \различие чия — націона́льні відмі́нності
2) ( действие) розрі́зненнябез \различие чия — без різни́ці
зна́ки \различие чия — см. знак
-
50 ценность
1) (качество, свойство) ці́нність, -ності; кошто́вність; сті́йність2) ( в прочих значениях) цінні́стьматериа́льные це́нности — матеріа́льні ці́нності
-
51 least significant difference test
= LSD testFrench\ \ test de plus petite différence significativeGerman\ \ GrenzdifferenztestDutch\ \ toets op het minst significante verschilItalian\ \ test di minima differenza significativaSpanish\ \ prueba de menor diferencia significativaCatalan\ \ prova de diferència significativa més petita; test de diferència significative més petitaPortuguese\ \ teste da diferença menos significativaRomanian\ \ -Danish\ \ -Norwegian\ \ -Swedish\ \ LSD-testGreek\ \ λιγότερη σημαντική δοκιμή διαφοράςFinnish\ \ vähiten merkitsevän erotuksentesti; LSD-testiHungarian\ \ legkisebb szignifikáns különbség próbaTurkish\ \ en az anlamlı fark sınaması; en az anlamlı fark testiEstonian\ \ vähima olulise vahe testLithuanian\ \ mažiausiojo reikšmingo skirtumo kriterijus; LSD kriterijusSlovenian\ \ test najmanjše znančilne razlike; preizskus najmanjše znančilne razlikePolish\ \ test najmniejszej istotnej różnicyRussian\ \ тест наименее значимого различияUkrainian\ \ Тест найменш значної відмінностіSerbian\ \ -Icelandic\ \ minnsti marktækur munurEuskara\ \ gutxienez esanguratsua aldea probaFarsi\ \ -Persian-Farsi\ \ کمترين تفاوت معنيدارArabic\ \ اختبار اقل الفروق المعنويةAfrikaans\ \ kleinstebetekenisvolleverskil-toetsChinese\ \ 最 小 显 著 性 差 异 检 验Korean\ \ 최소유의차검정[검증] -
52 Дорогость
См. также в других словарях:
-нност-(ь) — суффикс Словообразовательная единица, выделяющаяся в именах существительных со значением свойства как способности совершать действие, названное глаголом, от которого соответствующее имя существительное образовано (сработанность). Толковый словарь … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
коефіцієнт змінності роботи бригад з ремонту свердловин — коэффициент сменности работы бригад по ремонту скважин coefficient of workover crew shifting *Koeffizient der Arbeit in Schichten der Bohrlochreparaturbrigaden – коефіцієнт, що визначається за формулою: де Ni – кількість бригад, якi працюють в… … Гірничий енциклопедичний словник
дводенність — нності, ж. Абстр. ім. до дводенний … Український тлумачний словник
двозмінність — нності, ж. Абстр. ім. до двозмінний … Український тлумачний словник
двочастинність — нності, ж. Абстр. ім. до двочастинний … Український тлумачний словник
двочленність — нності, ж. Абстр. ім. до двочленний … Український тлумачний словник
дерзновенність — нності, ж. Властивість за знач. дерзновенний … Український тлумачний словник
актив — у, ч. 1) Найбільш діяльна, ініціативна, передова частина якої небудь організації, колективу. 2) фін. Частина господарського балансу, що відображає на певну дату всі матеріальні цінності, кошти й боргові вимоги, належні даному підприємству або… … Український тлумачний словник
01.040.17 — Метрологія та вимірювання. Фізичні явища (Словники термінів) ДСТУ 2224 93 Газовизначники хімічні. Терміни та визначення ДСТУ 2234 93 Калібри. Терміни та визначення ДСТУ 2381 94 Системи радіотехнічні траєкторних вимірювань. Терміни та визначення… … Покажчик національних стандартів
29.140.10 — Цоколі та патрони для ламп ГОСТ 2746 90 (МЭК 238 87) Патроны резьбовые для электрических ламп. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 361 85 в части требований к резьбовым патронам ГОСТ 2746.1 88 Патроны резьбовые пластмассовые серии Е14 и Е27.… … Покажчик національних стандартів
засіб — собу, ч. 1) Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що небудь, досягти чогось; спосіб. 2) чого, який. Те, що служить знаряддям у якій небудь дії, справі. || перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін., необхідні для здійснення чого небудь,… … Український тлумачний словник