Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

-ниц-(а)

  • 1 ниц

    нрч. ниць, (вниз) додолу, долі, (вниз лицом) долілиць. [Він так ниць і гепнувся (Манж.). Хилиться ниць голова (Черняв.)]. Падать, (у)пасть ниц - падати, впасти, (о мног.) попадати ниць; см. Падать 2. [Лежав, упавши обличчям ниць на стіл (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    ниць, ни́цьма, долі́лиць

    Русско-украинский словарь > ниц

  • 2 низость

    1) см. Низкость 1 и 2;
    2) (в нравств. смысле) - а) (качество, свойство) низькість, ницість, (подлость) підлотність, підлота, підлість, (позорность) ганебність (-ости). [Дівчині моторошно стало від безсоромности, ницости її суддів (В. Підмог.)]; б) (низкий поступок) низькість, низота, ницість, низький (ниций, негідний, підлотний) учинок (-нку), (подлость) підлота, (мерзость) мерзота, гидота, бридота. [Яка ганьба! ницість, бридота! (В. Підмог.)].
    * * *
    1) ( свойство) ни́зькість, -кості, ни́цість, -цості; негі́дність; пі́длість, -лості
    2) ( низкий поступок) ни́зькість, низьки́й (негі́дний) учи́нок (-нку); ( подлость) підло́та

    Русско-украинский словарь > низость

  • 3 ниже

    I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;
    2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;
    3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;
    4) (в сложении) нижче.
    II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.
    * * *
    I н`иже
    сравн. ст.
    1) прил. ни́жчий

    он \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)

    2) нареч. ни́жче

    об э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче

    3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)

    на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва

    пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́

    \ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї

    II ниж`е
    союз
    ніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть

    Русско-украинский словарь > ниже

  • 4 всполох

    сполох, ґвалт, тривога. [Вдарили на сполох. На дзвіниці задзвонено на ґвалт].
    * * *
    1) ( тревога) спо́лох, -у
    2)

    всполо́хи — (мн.: северное сияние, зарницы) диал. спо́лохи, -хів, спа́лахи

    Русско-украинский словарь > всполох

  • 5 гнусность

    плюгавство, мерзеність (р. -ности), мерзотність (р. -ности), ницість (р. -цости), паскудство.
    * * *
    1) (качество, свойство) мерзо́тність, -ності, мерзенність, мерзе́нство; оги́дність, оги́дливість, -вості; паску́дність
    2) (гнусный поступок, гнусные слова) мерзо́та; паску́дство

    Русско-украинский словарь > гнусность

  • 6 грибовидный

    грибастий, печеричкуватий. [Бемкав дзвін з низенької печеричкуватої дзвіниці (Коцюб.)].
    * * *
    грибоподі́бний, грибува́тий

    Русско-украинский словарь > грибовидный

  • 7 зрачок

    pupilla) зіниця, зінка, зірець (-рця), зорок (р. зорка), (диал.) з(д)рі[я]нка, (человечек в глазу) чоловічок; см. Зеница. [Скалка влучила йому саме у зорок (Київщ.). Нарешті очі Андрієві широко порозкривалися, зінки поробилися великі й чорні, як терен (Крим.)]. Расширенные -чки - поширені зінки, зіниці, зорки и т. д.
    * * *
    анат.
    зіни́ця; чолові́чок, -чка; зінка, зіре́ць

    Русско-украинский словарь > зрачок

  • 8 колокол

    1) дзвін (р. дзвону, им. мн. дзвони), (диал.) звін. [Дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває (Приказка). На дзвіниці вдарили в дзвони (Н.-Лев.)]. Большой -кол - великий (старший) дзвін. Зазвонный -кол - скликанець (-нця), ум. скликанчик. [Скликанчиком зветься той дзвін, що в його дзвонять одного, найперше (Звин.)]. Перечасный -кол - підстарший дзвін. Постный -кол - постовик (-ка). Станционный -кол - станційний дзвін, дзвінок на станції. Вечевой -кол - см. Вечевой. Потонувший -кол - потоплений дзвін. Не имеющий -лов - бездзвінний. Звонить во все -ла - дзвонити в усі дзвони. -ла лить, перен. (о вздорной молве) вигадувати нісенітниці, химери гнати (ганяти, гонити), дзвін великий лити. [Десь дзвін великий ллють (Номис)]. Не посмотревши в святцы да и бух в -кол - ударив у дзвів, як треба в макогін;
    2) (колоколообразный сосуд) дзвін, банька, (ventouse) вантуза. Воздушный -кол - повітряний дзвін, повітряна банька (вантуза). Водолазный -кол - норецький дзвін, -цька вантуза.
    * * *
    дзвін (род. п. дзво́на)

    Русско-украинский словарь > колокол

  • 9 колокольня

    дзвіниця. [На дзвіниці вдарили в дзвони (Н.-Лев.)].
    * * *
    церк.
    дзвіни́ця

    со свое́й колоко́льни [смотре́ть] — мі́ряти на свій арши́н (на свою́ мі́рку, на сві́й копи́л)

    Русско-украинский словарь > колокольня

  • 10 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 11 низменность

    1) (о местности) низина, низовина, низькоділ, (подолье) поділ (-долу), поділля (-лля), (диал.) під (р. поду; мн. поди, -дів), подина, припадь (-ди), (у реки) поліг (- логу) и (мн.) пологи (-гів). [За низину вважається такий край, який не підноситься понад море вище, як на 200 метрів (С. Я. Геогр. Укр.). Багнистий пояс Гімалая - низина перших джунглів (М. Калин.). Повільні зміни морів та суходолів, гір та низовин (Тутк.). Сніг тільки де-не-де на низькодолі позоставався (Васильк.). Ой ходила подруженьки, з гір на поділ (Метл.). Скрізь було видко села на пологих луках, на подолі та рівнині (Н.-Лев.). Лину степом та поділлям та дібровою (Філян.). Перепелиця сіла на поду (Харківщ.). Ой вийду я на могилу, та погляну на подину (Пісня)];
    2) (в нравств. смысле) низькість, ницість, (неблагородство) нешляхетність, низькодухість (-ости); срв. Низость 2.
    * * *
    1) низовина́, низина́, поді́л, -до́лу, низькоді́л, -до́лу, оболо́нь, -ні, оболо́ння; диал. під, род. п. по́ду, поди́на, при́падь, -ді
    2) ни́зькість, -кості, ни́цість, -цості; пі́длість, -лості; негі́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > низменность

  • 12 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 13 почва

    1) ґрунт (-ту), земля. [Не можна-ж зростити квітку на безводному ґрунті (Коцюб.)]. Безплодная -ва - неродючий, яловий грунт. Неудобная -ва - непридобний ґрунт, невжиток (-тку). Нетронутая -ва - незайманий ґрунт, цілина. Образчики почв - зразки ґрунтів. Высота колокольни от -чвы - високість дзвіниці від землі;
    2) (переносно: основание) ґрунт, (подкладка) підстава. [Де далі мітичні легенди переходять на ґрунт дійсної історії (Крим.). Шевченко не відривається від нашого історичного ґрунту (Грінч.). Ваші вірші - гарні пісні про кохання… невже вони не мають реальної підстави (Крим.)]. -ва уходит у нас из под ног - земля (ґрунт) усовується нам з-під ніг, ґрунт западається під нашими ногами. Шаткая -ва - непевний (хиткий) ґрунт. Все это возникло на -чве личных отношений - все це сталося на особистому грунті. Нечистота - благоприятная -ва для всяких эпидемий - нечистота (бруд) - сприятливий на всякі пошесті ґрунт;
    3) (геогноз.: слой) верства, шар (землі). -ва первозданная, третичная, наносная, осадочная - первісна, третична, наметна (напливна), осадова верства (шар).
    * * *
    1) ґрунт, -у
    2) перен. ґрунт; ( основание) підста́ва
    3) горн. підо́шва, ґрунт

    Русско-украинский словарь > почва

  • 14 пошлость

    заяложеність, утертість, банальність, тривіяльність (-ности); безсоромність, гидотність, безецність (-ности), паскудство; ницість, підлість (-лости); вульгарність (- ности). (Оттенки - см. Пошлый).
    * * *
    1) (качество, свойство) вульга́рність, -ності, паску́дство; низькопро́бність; непристо́йність; бана́льність, заяло́женість
    2) ( пошлое замечание) паску́дство; ( банальность) бана́льність; ( скабрёзность) непристо́йність

    Русско-украинский словарь > пошлость

  • 15 пятница

    п'ятниця, ум. п'ятінка. [Покарала мене свята п'ятінка (Неч.-Лев.)]. У него семь -ниц на неделе - у нього (у його) сім п'ятниць на тиждень. Страстная -ца - страсна п'ятниця. Параскевия -ца (14 окт.) - перші п'ятінки, (28 окт.) другі п'ятінки.
    * * *
    п'я́тниця; п'я́тінка

    Русско-украинский словарь > пятница

  • 16 Наниц

    нрч.
    1) ниць, долілиць, лицем до землі; см. Ниц;
    2) (наизнанку) навиворі[о]т, виворотом.

    Русско-украинский словарь > Наниц

См. также в других словарях:

  • НИЦ — Национальный исследовательский центр Источник: http://www.rosbalt.ru/2004/01/30/141361.html Пример использования НИЦ телевидения и радио НИЦ научно исследовательский центр образование и наука Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • НИЦ — НИЦ, нареч. (книжн. устар.). Касаясь лицом земли, ничком; книзу. «Вы ниц лежали на земле.» Лермонтов. «Они пред ним напрасно пали ниц.» Пушкин. «Как увидишь его, страх и трепет и клонят ниц, а спина то сама так и гнется.» Пушкин. Толковый словарь …   Толковый словарь Ушакова

  • ниц — нареч. Книжн. Касаясь лицом, лбом земли, пола. Склоняться, повергаться, лежать ниц. * Неумолим! Он от себя прогнал святителей, бояр и патриарха. Они пред ним напрасно пали ниц (Пушкин) …   Энциклопедический словарь

  • НИЦ КД — НИЦКД Научно исследовательский центр контроля и диагностики технических систем ОАО ср.: ВНИЦ КД http://nitskd.ru/​ г. Нижний Новгород, образование и наука, организация, техн. НИЦ КД Источник: http://www.regnum.ru/news/595161.html НИЦКД НИЦ… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • НИЦ ТЛ — РАН научно исследовательский центр «Технологические лазеры» РАН Научно исследовательский центр по технологическим лазерам РАН г. Шатура Московская обл., образование и наука, техн. НИЦ ТЛ Источник: http://www.ugmk.info/?sfera=1&art=1122479535;… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • НИЦ — НИЦ, нареч. (книжн.). Книзу, касаясь лбом земли. Склониться н. Падать н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НИЦ — НИЦ, ничка, ничком и пр. см. ника. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ниц — вниз, книзу Словарь русских синонимов. ниц нареч, кол во синонимов: 2 • вниз (12) • книзу (3) …   Словарь синонимов

  • НИЦ КМ — ИК РАН Научно исследовательский центр «Космическое материаловедение» Института кристаллографии имени А. В. Шубникова РАН г. Калуга, косм., образование и наука …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • НИЦ КС — НИЦКС Научно исследовательский центр космической системотехники косм., образование и наука, техн. НИЦ КС Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • -ниц-(а) — I суффикс Словообразовательная единица, образующая имена существительные названия лиц женского пола от названий соответствующих лиц мужского пола на тел (ь) или ител (ь) (вдохновительница, воспитательница, жительница, исполнительница,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»