-
1 хазяїн
ч( власник) owner, proprietor; ( наймач) master; ( для гостя) host; ( що здає в оренду) landlord; ( підприємець) bossхазяїн готелю — innkeeper, landlord, host
-
2 клітина-хазяїн
ж біол. -
3 кристал-хазяїн
чhost, host crystal -
4 організм
-
5 самостійний
independent; self-reliant; self-dependentсамостійний хазяїн — worker on own account, independent worker, own account worker, self-employed worker
См. также в других словарях:
хазяїн — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хазяїнів — прикметник … Орфографічний словник української мови
хазяїн — а, ч. (мн. хазяїни/, і/в і хазяї/, ї/в). 1) кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. ||… … Український тлумачний словник
хазяїнів — нова, нове. Прикм. до хазяїн 1 4). || Належний хазяїнові … Український тлумачний словник
хазяєчка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хазяїновитий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
хазяїновито — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
хазяїнувати — дієслово недоконаного виду хазяйнувати рідко … Орфографічний словник української мови
хазяїновитість — тості, ж. Властивість за знач. хазяїновитий … Український тлумачний словник
хазяїнування — я, с. Дія за знач. хазяїнувати … Український тлумачний словник
хазяїнуватість — тості, ж. Властивість за знач. хазяїнуватий … Український тлумачний словник