-
1 збирати
( людей на якийсь захід) convene, accumulate, assemble, charge, collect, (матеріал, факти тощо) compile, ( збори тощо) convoke, ( докази тощо) cumulate, gather, ( податки тощо) levy, mount, piece, (натовп, мітинг тощо) rally -
2 викладати
put forward, describe, develop, expound, pose, ( зміст тощо) recite, set forth, ( факти тощо) set out, show cause -
3 підкріплений
corroborated, ( про факти тощо) substantiated, supported -
4 фальсифікувати
fake, falsify, doctor, fabricate, fix, forge, garble, imitate, ( факти тощо) misrepresent, simulantte -
5 підтасовувати
(факти, докази тощо) frame-up, frame, ( цифри) fudge, garble, juggle, manipulate, play around, wangle -
6 приховувати
hush up, conceal, cover over, ( злочин) cover up, cushion, disguise, dissemble, dissimulate, ensconce, harbor, palliate, secrete, shield, (факти, відомості) sink, suppress, ( злочин тощо) secret -
7 наводити
= навести1) ( вказувати шлях) to direct (at), to guide, to lead2) ( націлювати) to aim (at), to point (at)3) фіз., ел. to induce4) (про дані, слова тощо) to cite, to giveнаводити цитати — to cite, to quote
наводити цитату — to cite/make a quotation
5) ( викликати почуття) to evoke, to arouse, to induce, to lead (to)наводити глянець — to polish, to gloss, to glaze
наводити (на себе) красу — to prim, to beautify ( oneself)
7)наводити міст — to bridge, to build a bridge
наводити порядок — to put things in order, to make order, to establish order
наводити тінь на щось — to complicate ( to confuse) matters
См. также в других словарях:
історія — ї, ж. 1) тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. 2) тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. •• Істо/рія хворо/би медичний … Український тлумачний словник
обдумувати — обдумати (усебічно оцінювати що н., намічаючи можливі варіянти дії тощо), продумувати, продумати, обмірковувати, обміркувати, розмірковувати, розміркувати, обмізковувати, обмізкувати, роздумувати, роздумати, розсуджувати, розсудити, примірятися,… … Словник синонімів української мови
сумнівний — I (який не викликає твердої впевнености), непевний, малоймовірний; проблематичний, гіпотетичний; невірогідний, недостовірний, неперевірений (про дані, факти тощо побудований на чутках) II ▶ див. ненадійний 1), непевний I, 2) … Словник синонімів української мови
той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… … Український тлумачний словник
матеріал — у, ч. 1) Те, з чого що небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина. || у спол. з означ. Те, що призначене для того, на що вказує зміст означення. Абразивні матеріали. Садивний матеріал. •• Будіве/льні матеріа/ли природні та штучні… … Український тлумачний словник
заперечувати — заперечити (що, кому не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку), суперечити (кому), перечити (кому); опротестовувати, опротестувати, оспорювати, оспорити (висловлювати іншу, протилежну точку зору); спростовувати, спростувати,… … Словник синонімів української мови
страховище — а, с., розм. 1) Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. || Те, що вселяє у кого небудь почуття страху, лякає когось своїми діями, великою… … Український тлумачний словник
щоденник — а, ч. 1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. 2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т.… … Український тлумачний словник
допевнюватися — допевнятися, допевнитися (повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), переконуватися, переконатися; пересвідчуватися, пересвідчитися (зваживши на факти, урахувавши досвід); у[в]певнятися, у[в]певнюватися, у[в]певнитися,… … Словник синонімів української мови
переконатися — переконуватися (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доводів, спостережень, роздумів тощо); пересвідчитися, пересвідчуватися (зваживши на факти, урахувавши досвід); у[в]певнитися, у[в]певнятися, у[в]певнюватися, запевнитися,… … Словник синонімів української мови
підтверджувати — I = підтвердити (наводити факти, доводи тощо, засвідчуючи вірогідність, істинність чогось), підкріплювати, підкріпляти, підкріпити II ▶ див. визнавати I, свідчити … Словник синонімів української мови