-
1 круто
1) (свить, ссучить, замесить, сварить) круто, ум. крутенько. [Нитки зсукані дуже круто (Харківщ.). Тісто замісила круто (Київщ.)];2) (о наклоне) круто; (очень -то) стрімко, прикро, круто. [Драбина стоїть круто (стрімко, прикро). Круто спускалася гора (Стор.). Круто з'їздити сюдою (Сл. Гр.). Стрімко крокви поставив (Канівщ.)];3) -то повернуть, свернуть в сторону - круто (прикро) повернути, звернути вбік. [Круто звернув з шляху. Круто (прикро) повернув коня (М. Грінч.)]. Он повернул -то этим делом - він круто повернув цюю справу. -то поворачивающий (о повороте) - залі[о]мний, заломистий. [Залімний берег];4) -то приходится (пришлось) кому - сутужно, круто, скрутно, до скруту приходить (прийшлося, довелося) кому; круто було з ким; (насм.) урвався бас кому. -то добыть что - сутужно з чим. [Сутужно з грішми тепер. В Звиногородці сутужно з землею (Звиног.)]. -то обходиться с кем - суворо (круто) поводитися з ким; суворим бути до кого.* * *нареч.кру́то; стрі́мко; суво́ро\круто посоли́ть — гу́сто посоли́ти
-
2 отвесно
(круто) стрімко, прямовісно, (стоймя) прямцем, сторчем, навсторч, сторчки, сторч(ма). Скала -сно падала в море - скеля стрімко спадала в море. -сно как стена - стрімко наче стіна.* * *нареч.прямови́сно; стрі́мко -
3 обрывистый
кручуватий, стрімкий, крутобокий, зарвистий, урвистий. [Зарвистий берег]; (ещё о береге) крутобережжя, круча (-чі). С -ми берегами - крутоберегий, крутобережний. С -ми горами - крутогорий. Обрывисто - стрімко, кручувато, крутобережно, крутобережисто, зарвисто, відрубом. [Покрівля на хаті з двох боків спуском, а з двох одрубом (Тесл.)].* * *1) обри́вистий, урви́стий, ури́вистий; ( отвесный) стрімки́й, стрімча́стий; ( крутой) крути́й, крутобо́кий; ( с отвесными склонами) крутоя́рий, крутого́рий; диал. обі́рваний, пропа́сний2) ( прерывистый) ури́вчастий, ури́вистий, обри́вистий -
4 крутовато
нареч.крутува́то, круте́нько, до́сить кру́то; досить стрі́мко (стрімча́сто); до́сить суво́ро -
5 стремительно
нареч.1) стрі́мко, стрімли́во; нава́льно; шви́дко, би́стро; бурхли́во; рву́чко, пори́вчасто, пори́вчато, пори́вно2) см. стремглав -
6 обрывисто
нареч.1) обри́висто, ури́висто; стрі́мко; кру́то2) ури́вчасто, ури́висто, обри́висто -
7 стройно
нареч.1) стру́нко; стрі́мко2) зла́годжено, згра́йно; су́голосно; гармоні́йно
См. также в других словарях:
стрімко — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
стрімко — Присл. до стрімкий 1 3) … Український тлумачний словник
стрілка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до стріла 1). •• Як стрі/лка бі/гти дуже швидко, стрімко бігти, мчати і т. ін. 2) Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем, яка обертається на осі та показує час, напрям і т. ін. на шкалі вимірювальних приладів. 3) Знак… … Український тлумачний словник
стрімголов — присл. (дуже швидко), прожога, прожогом, стрілою, кулею, навально, рвучко, стрімко, суньголов … Словник синонімів української мови
підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… … Український тлумачний словник
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
полетіти — ечу/, ети/ш, док. 1) Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Спрямувати кудись свій політ (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватися в просторі (про літаки, ракети і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
помайнувати — у/ю, у/єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. || Швидко, стрімко побігти … Український тлумачний словник
швидко — присл. (з великою швидкістю), стрімко, стрімливо, хутко, прудко, шпарко, гінко, мерщій, стрілою, вихорем, вихорцем, поривчасто, невпинно, шалено, прожогом, прожога, стрімголов, сторчголо[і]в, навзаводи, чимдуж(че), щодуху, ґалопом, притьмом,… … Словник синонімів української мови
потік — то/ку, ч. 1) Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. || Маса води, що стрімко тече. || Маса якої небудь рідини, що швидко тече, виливається звідкись. || чого, який. Маса (повітря, світла, звуків і т. ін.), що поширюється звідкись,… … Український тлумачний словник
садити — саджу/, са/диш, недок., перех. 1) Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2) ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол. 3) Допомагати кому небудь або примушувати чи… … Український тлумачний словник
