Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

(про+сонце)

  • 1 сідати

    = сісти
    1) to sit down, to take a seat; ( з лежачого положення) to sit up

    сідайте — be seated, take a seat, sit down

    2) (приступати до заняття, що виконується сидячи) to sit down (to)
    3) ( на транспорт) to get on, to board, to take; ( в автомобіль) to get into; (на коня, верблюда) to mount

    сідати на корабельto go (on) aboard, to embark

    4) ( про літак) to land; ( про птаха) to alight, to perch
    5) (про пил, порох) to settle
    6) (про сонце, місяць) to set, to sink

    сідати у в'язницю — to go to prison; амер. to jail

    9) ( втрачати силу - про батарейки) to discharge, to run down; to go flat
    10) ( про голос) to become hoarse
    11)

    сідати на мілину — to run aground; to get into trouble

    сідати на дієту — to go on a diet, to begin to diet

    сідати в калюжу — to get into a mess fix, to slip up

    сідати верхи (на кого-небудь) — to walk all over smb., to boss/push smb. around, to order smb. about ( around)

    Українсько-англійський словник > сідати

  • 2 Фічино, Марсиліо

    Фічино, Марсиліо (1433, Фільїне-Вальдаріо - 1499) - італ. філософ, голова Академії у Флоренції, що наслідувала традиції Академії Платона. Відіграв видатну роль у відродженні й поширенні філософської спадщини Платона та неоплатоніків, провідна постать у ренесансному неоплатонізмі. Освіту отримав у Флорентійському ун-ті. В 1484 р. створив перший стандартний переклад діалогів Платона. Вчення Ф. - синтез платонізму і християнства, поєднання яких він здійснював на засадах концепції "всезагальної" релігії. Ця концепція вела до релігійної віротерпимості, виправдовувала співіснування нехристиянських форм релігії, язичництва й античної мудрості. Платонівську філософію Ф. розглядав як "вчену релігію", що дає раціональне обґрунтування і систематичне пояснення істини, відкритої Христом С. піввідношення Бога і світу, Бога і людини - головна філософська проблема Ф. Основою її розв'язання виступає поняття Єдиного. Характерні для філософії Ренесансу пантеїстичні тенденції набувають у Ф. особливо чіткого вираження. Ф. відходить від християнського креаціонізму, розглядаючи божественне творення світу в дусі неоплатонівської еманації. Еманація і зворотний рух речей до Бога утворюють один безперервний потік, "духовний коловорот", в якому реалізується просякнута божественною сутністю єдність світу. Найважливіші категорії, що характеризують цей коловорот, - любов, краса і насолода. Як універсальні характеристики буття вони набувають у Ф. онтологічного значення. За визначенням Ф., краса має божественне походження, вона - зримий образ Бога О. божнювання краси, як духовної, так і тілесної, у Ф. стало теоретичною основою для художньої творчості Ренесансу. Краса нерозривно пов'язана з любов'ю, адже завдяки їй реалізується єдність світу, а сам світ єднається з Богом. Ф. розглядає людину як істоту, що органічно поєднана з Космосом і його найвищим першопочатком - Богом, як мікрокосм, що відтворює гармонійну будову світу. Філософія Ф. життєствердна, а створена ним картина світу не тільки поетична, а й сповнена радості життя, насичена творчою енергією, що випромінюється Богом і реалізується у творчій діяльності людини.
    [br]
    Осн. тв.: "Коментар на "Бенкет" Платона" (1469); "Платонівська теологія та безсмертя душі" (1469 - 1474); "Про християнську релігію" (1474); "Про життя" (1489); "Про сонце і світло" (1492).

    Філософський енциклопедичний словник > Фічино, Марсиліо

  • 3 заходити

    = зайти
    1) (кудись, до когось) to go in, to drop in, to call informally, to come round, to look in, to peep in, to give a look in
    2) ( за кимсь) to call for, to fetch
    3) ( за щось) to go behind, to turn
    4) ( про сонце) to set
    5) ( про розмову) to turn (on)
    6)

    заходити занадто далеко — to go too far, to carry smth. too far; to overdo smth.

    Українсько-англійський словник > заходити

  • 4 закочуватися

    = закотитися

    Українсько-англійський словник > закочуватися

  • 5 напікати

    = напекти

    Українсько-англійський словник > напікати

  • 6 палити

    1) to burn; to scorch; ( про сонце) to parch
    3) ( піч) to warm, to heat
    4) ( курити) to smoke

    Українсько-англійський словник > палити

  • 7 пекти

    1) ( у печі) to bake; to scorch, to parch, to burn
    2) ( про сонце) to be hot

    Українсько-англійський словник > пекти

  • 8 попалити

    to burn up (down, out); ( про сонце) to scorch, to parch

    Українсько-англійський словник > попалити

  • 9 проглядати

    = проглянути
    ( про сонце) to peep out, to appear

    Українсько-англійський словник > проглядати

  • 10 спекти

    ( у печі) to bake, to roast; ( про сонце) to scorch, to parch

    Українсько-англійський словник > спекти

  • 11 заходити

    zahodyty
    дієсл.
    1) wstępować, wpadać

    Українсько-польський словник > заходити

  • 12 займатися

    oğraşmaq
    1. yanıp başlamaq, tutaşmaq, tutaşıp yanıp başlamaq
    2. tañ ağramaq (про сонце)

    Українсько-турецький словник > займатися

  • 13 підходити

    1. yaqın kelmek
    2. köterilmek (про сонце)
    3. kelişmek (личити)

    Українсько-турецький словник > підходити

  • 14 шкварити

    1. qavurmaq
    2. küydürmek (про сонце)

    Українсько-турецький словник > шкварити

  • 15 геліоцентрична система світу

    ГЕЛІОЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА СВІТУ, геліоцентризм ( від грецьк. ήλιοζ - Сонце; лат. centrum - центр) - уявлення про те, що центральним тілом нашої планетарної системи є Сонце, а Земля, яка обертається навколо своєї осі, є лише однією з планет, що обертаються навколо нього. Вже у вченні Аристарха Самоського (кін. IV - поч. ІП ст. до н. е.) містилась здогадка про те, що Земля обертається навколо Сонця, але як система теоретичних поглядів ідея геліоцентризму вперше розроблена в праці Коперника "Про обертання небесних сфер" (1543). Остаточна перемога Г. с. с. у протиборстві з геоцентризмом підготовлена Бруно, Кеплером, Галілеєм, Ньютоном. Закон всесвітнього тяжіння і закони механіки Ньютона, які теоретично пояснили особливості руху небесних світил, зруйнували парадигму аристотелізму в науці. Згодом з'явилися переконливі експериментальні докази обертання Землі навколо вісі (маятник Фуко, гіроскоп та ін.) Утвердження Г.с.с. пов'язане з докорінним переосмисленням наївного реалізму, філософських категорій абсолютного і відносного, видимості і сутності, опису і пояснення. Фундаментальний внесок у це переосмислення зроблено в теорії відносності Ейнштейна. Г.с.с. є невід'ємною частиною сучасної картини світу.
    О. Кравченко

    Філософський енциклопедичний словник > геліоцентрична система світу

  • 16 космізм

    КОСМІЗМ - філософська категорія, яка означає осмислення Всесвіту як структурно-організованого цілого. Од часів свого виникнення категорія К. мала різний зміст, котрий визначався конкретно-історичними умовами. В античній культурі, в якій домінувало піфагорійсько-платонічне уявлення про Космос як про гігантський музичний інструмент, який, до того ж, був універсальною живою істотою, К. означав осмислення Всесвіту як простору небесних сфер, кожна з яких давала свій власний тон, а всі вони разом - гармонію. У культурі Середньовіччя К. є геоцентричним: у центрі світового простору розміщується Земля, навколо якої обертається Сонце і всі інші планети. Зірки - це лише облямівка геоцентричної планетарної системи. Середньовічний К. ґрунтується на біблійній вірі: Космос був створений Богом для людини, яка не тільки є центром світу, а й єдиною метою світобудови. Книга Коперника "Про обертання небесних сфер" (1543) заклала основи геліоцентричного К. До розвитку цієї концепції К. великий внесок зробили Бруно, Галілей, Кеплер, Декарт, Ньютон, Кант, Лаплас. Геоцентричні і геліоцентричні концепції К. були скоріше космологічними концепціями сонячної системи, а не Космосу в цілому. Коли було з'ясовано, що сонячна система - це лише незначна частка універсуму розмаїтих "зоряних систем" (тобто "галактик"), з'явилися більш всеохопні концепції К. У цих нових версіях К. Всесвіт у цілому зображувався спочатку як "галактика", а потім і як "мегасвіт галактик" (тобто "метагалактика"). Досліджуючи мегасвіт, сучасна космофізика еволюціонуючого Всесвіту експлікує своє глобальне уявлення про нього у вигляді "космологічного принципу", який стверджує, що найближчий до нас Космос є типовим зразком для Космосу в цілому. Це означає, що в глобальному масштабі Космос надзвичайно однорідний відносно розподілу галактик у мегапросторі як за віддаленістю, так і за напрямком. Глобальна однорідність Космосу, його самоузгодженість і простота тут розуміються як природні наслідки фізичних законів суперсили, яка визначила еволюцію раннього Всесвіту і наступну організацію його єдиної структури.
    В. Лцк'янець

    Філософський енциклопедичний словник > космізм

  • 17 Коперник, Ніколай

    Коперник, Ніколай (1473, Торунь - 1543) - польськ. астроном, державний діяч, лікар, автор геліоцентричної системи світу. Навчався у Кракові, Болоньї, Падуї. Перший виклад нової геліоцентричної гіпотези подано в рукописі, нині відомому під назвою "Малий коментар" Г. оловний твір К. - книга "Про обертання небесних сфер", в якій він обґрунтував ідею про обертання Землі навколо Сонця і навколо своєї осі. Тим самим була піддана сумніву істинність геоцентричної системи Птолемея, згідно з якою в центрі світу перебуває Земля, а навколо неї обертається Сонце та інші планети. Відкриття К. завдало значного удару монополізму церковного авторитету, який спирався на систему поглядів Аристотеля - Птолемея. В 1616 р. книга К. була внесена Ватиканом в "Індекс заборонених книг" і залишалась під забороною до 1828 р. Вагомим є внесок К. в розвиток тригонометрії (як сферичної, так і площинної).
    [br]
    Осн. тв.: "Малий коментар" (1512); "Про обертання небесних сфер" (1543).

    Філософський енциклопедичний словник > Коперник, Ніколай

  • 18 Винниченко, Володимир Кирилович

    Винниченко, Володимир Кирилович (1880, Єлисаветград, нині Кіровоград, - 1951) - укр. письменник, публіцист, політичний і державний діяч, автор етико-філософської теорії конкордизму, понад 100 оповідань, 14 романів, 23 п'єс, численних філософських і публіцистичних праць, більше 100 картин; відзначався харизмою як промовець. Навчався на юридичному ф-ті Київського ун-ту (1901-1902). Від 1903 р. займався активною революційною діяльністю. Лідер Революційної укр. партії (1901 - 1905), голова (1905), член ЦК (1907) Укр. соціал-демократичної партії, заст. голови Укр. Центральної Ради (1917), голова уряду - Генерального Секретаріату (1917); автор (або чільний співавтор) законодавчих актів УЦР, у т.ч. 4-х Універсалів О. чолював Директорію (листопад 1918 - лютий 1919). Видавав (разом із ІІІаповалом) ж. "Нова Україна" (1923 - 1925) В. ід 1925 р. - у Франції (спочатку Париж; від 1934 р. - Мужен). У роки впровадження в СРСР непу порушував питання про повернення в Україну, але безуспішно, бо був оголошений ворогом народу. Для світоглядної позиції В. характерною є тенденція до синтезу суперечливих підходів на ґрунті загальнолюдських цінностей. Був "за соціалізм, але й за вільну Україну", а відтак - речником, за його власними словами, "всебічного визволення". Прагнув примирити політику і мораль, діяти "з погляду вселюдської невмирущої правди і справедливості" З. рештою, виявився одинаком, який і в політиці, і в літературі, і в філософії торував свій власний шлях. В. - один із чільних творців укр. неореалізму. Як і Достоєвський, мучився таїною поневолення людини "звіролюдиною", власне людського в ній тваринно-хижим. Автор першої в укр. літературі соціальної утопії (роман "Сонячна машина", 1921-1924). Твори "Муженського циклу" (1934 - 1951) - це "романи ідеї", з ретельно виписаним у них етико-філософським виміром конкордизму. Як філософ і мудрець В. вважав, що людина з незапам'ятних часів (через гріхопадіння) порушила властиву їй в нормальному (щасливому) стані рівновагу й "погодження сил" та впала в дискордію, або розлад сил, а відтак - в агресієфільство К. апіталізм і державний (радянський) соціалізм, за В., є творінням хворої людини, неприйнятним для людей здорових Щ. об подолати цю хворобу, В. пропонує філософію конкордизму. Засадою її є "усуспільнення" людиною самої себе, погодженість її із собою, іншими людьми, з природою. Гносеологічно конкордизм має витоки в матеріалізмі, методологічно - у принципі примирення протилежностей та рівноваги, космічно - в ідеї єднання з природою ("сонцеїзм"), соціально - в ідеї колектократії (власність трудових колективів на фабрики, землю тощо), цивілізаційно - в ідеї "Світової Федерації" збратаного конкордизмом людства. Соціалізм, за В., це витвір класової свідомості, конкордизм - вселюдської; перший підпорядковує етику політиці, останній - політику етиці. У філософсько-ідеологічному плані - це різновид ідеології "третього шляху", спрямованої на зреалізування "вселюдської акції" просвітленого конкордизмом людства.
    [br]
    Осн. тв.: "Твори". У 23 т. (1928); "Політичні листи" (1920); "Революція в небезпеці!" (1920); "Щоденник. Т. 1 (1911 - 1920); Т. 2 (1921 - 1925)" (1980 - 1983); "Сонячна машина" (1989); "Відродження нації". У 3 ч. (1990); "Заповіт борцям за визволення" (1991); "Вибрані п'єси" (1991).

    Філософський енциклопедичний словник > Винниченко, Володимир Кирилович

См. также в других словарях:

  • сонце — я, с. 1) Центральне небесне світило Сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. •• До [світ] со/нця дуже рано, до настання дня. За со/нцем у напрямку руху сонця. Мі/сце під со/нцем місце, призначення …   Український тлумачний словник

  • припалювати — юю, юєш, недок., припали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Пошкоджувати вогнем або високою температурою поверхню чи краї чого небудь; обпалювати злегка. 2) Викликати загар, почервоніння шкіри (про сонце, вітер). || Змінювати колір чого небудь,… …   Український тлумачний словник

  • падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… …   Український тлумачний словник

  • пекти — I 1) (надмірно гріти, обдавати жаром); палити, пропікати, смажити, смалити (сильніше); припікати (про сонце дедалі сильніше); прягти, пря[а]жити, шкварити (перев. про сонце) Пор. гріти 1) 2) (спричиняти відчуття жару, різкого болю від дотику до… …   Словник синонімів української мови

  • прориватися — I а/юся, а/єшся, недок., прорва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. || Утворюватися внаслідок розриву (про дірку). || Руйнуватися від сильного тиску, напору …   Український тлумачний словник

  • холодний — а, е. 1) Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). || Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду). || Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору).… …   Український тлумачний словник

  • захід — за/хо/ду, ч. 1) Спуск небесного світила за обрій (перев. про сонце). 2) Час, коли заходить сонце. 3) Вогняно червона заграва над обрієм, коли заходить сонце. 4) перен. Межа, кінець чого небудь. •• На за/ході літ (життя/) на схилі віку …   Український тлумачний словник

  • плисти — і пливти/, пливу/, пливе/ш і пли/нути, ну, неш, недок. 1) Пересуватись у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь. || Рухатися, нестися за течією води (про предмети). 2) Пересуватися по… …   Український тлумачний словник

  • упасти — I (впа/сти), упаду/, упаде/ш, док. 1) Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. || Випасти у вигляді опадів (про сніг, дощ і т. ін.). || Виділитися з атмосфери, осісти (про туман, росу і т …   Український тлумачний словник

  • сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… …   Словник синонімів української мови

  • плавати — аю, аєш, недок. 1) Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді. || Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. || Служити чи бути придатним для плавання (про судно). || Перебуваючи в рідині,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»