-
1 позначати
= позначитиto designate; to mark, to make a mark; to denoteпозначати заднім числом — to backdate, to antedate
позначати цифрами — to figure, to numerate
-
2 позначати
denominate, name -
3 позначати давати позначення
Українсько-англійський юридичний словник > позначати давати позначення
-
4 пунктирувати
( позначати) to point, to dot; ( гравірувати) to stipple -
5 буква
-
6 літера
жletter, character; полігр. typeвелика літера — capital letter; полігр. upper case ( letter)
мала літера — small letter; полігр. lower case ( letter)
друковані літери — printed letters, type
-
7 позначити
= позначитися; док. див. позначати, позначатися -
8 помічати
-
9 цифра
жfigure, number, numeral; digit; (арабська тж.) cipherконтрольна цифра — check digit, control figure
-
10 число
с1) number2) мат. number, quantityоктанове число тех. — octane number
ціле число — whole number, integer
3) ( дата) dateбез числа (дати) — without date, undated, dateless
заднім числом — in retrospect, retrospectively
позначати заднім числом — to backdate, to antedate
4)у тому числі — among them; including
-
11 значыць
мітитинамічатипозначати
См. также в других словарях:
позначати — а/ю, а/єш і рідко позна/чувати, ую, уєш, недок., позна/чи/ти, а/чу/, а/чи/ш, док., перех. 1) Значити, мітити що небудь якимсь чином. || Показувати на кого , що небудь. || Називати, вказувати що небудь. Позначати індекс поштового відділення. ||… … Український тлумачний словник
позначати — 1) = позначити (залишати на чомусь які н. знаки), значити, показувати, показати; маркувати, закарбувати (позначати карбами) 2) див. показувати I … Словник синонімів української мови
позначати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
показувати — I = показати (кого що давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого / що н.), демонструвати, являти, явити; знайомити (з ким чим даючи пояснення); позначати, позначувати, позначити (жестом, знаком зосереджуючи увагу на комусь / чомусь); … Словник синонімів української мови
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
вибивати — а/ю, а/єш, недок., ви/бити, б ю, б єш; мн. ви/б ють; наказ. сп. ви/бий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого небудь; поштовхами викидати, виламувати. •• Вибива/ти з ко/лії порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.… … Український тлумачний словник
вивішувати — I ую, уєш, недок., ви/вісити, ішу, ісиш, док., перех. 1) Вішаючи, розміщувати назовні. 2) Вішаючи, виставляти для загального огляду. II ую, уєш, недок., ви/вішити, шу, шиш, док., перех. Позначати, встановлювати напрямок за допомогою віх … Український тлумачний словник
вимітити — ічу, ітиш, док., перех., виміча/ти, а/ю, а/єш, недок., розм. Робити мітки на чому небудь; виділяти, позначати когось, щось … Український тлумачний словник
виражати — а/ю, а/єш, недок., ви/разити, ажу, азиш, док., перех. 1) Виявляти, показувати що небудь певними ознаками, діями і т. ін. || Передавати, висловлювати. 2) спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відстукувати — ую, уєш, недок., відсту/кати, аю, аєш, док. 1) перех.Стукаючи, виконувати якусь дію, рух і т. ін. || Позначати певні відрізки часу, шляху ритмічним стуканням. 2) тільки док., неперех. Закінчити, перестати стукати … Український тлумачний словник