-
1 vocation
n1) покликання, схильність (до чогось — for, to)2) професія* * *n.1) покликання, схильність (до ч.ого-небудь); vocation for teaching покликання до педагогічної діяльності; no vocation to literature ніякої схильності до літератури; he has never had the sense of vocation він ніколи не відчував покликання (до ч.ого-небудь); рел. покликання згори2) рід занять, професія; to choose medicine as one‘s vocation вибрати своєю професією медицину; he mistook his vocation він помилився в виборі професії -
2 vocation
n.1) покликання, схильність (до ч.ого-небудь); vocation for teaching покликання до педагогічної діяльності; no vocation to literature ніякої схильності до літератури; he has never had the sense of vocation він ніколи не відчував покликання (до ч.ого-небудь); рел. покликання згори2) рід занять, професія; to choose medicine as one‘s vocation вибрати своєю професією медицину; he mistook his vocation він помилився в виборі професії -
3 void
1. n1) (the void) пустота, порожнеча; вакуум2) пусте місце; пропуск, прогалина3) військ. неприкрита (незайнята) ділянка4) юр. вільне (незайняте) приміщення5) геол. пора2. adj1) пустий, вільний, незайнятий; порожнійvoid space — пустота, вакуум
2) вакантний4) безкорисний, марний, недійовий5) нікчемний, пустий (про людину)6) юр. недійсний; нечинний7) дозвільний (про час)3. v1) фізл. спорожняти (кишки, сечовий міхур); мочитися3) юр. робити недійсним (нечинним), анулювати4) зводити нанівець, знищувати* * *I n.1) (the void) пустота; вакуум; пусте місце; прогалина, пропуск2) почуття пустоти спустошеності; невимовна втрата; there was an aching void in his heart їм оволоділо болісне почуття спустошеності3) юр. вільне приміщення; пустуюче приміщення4) військ. неприкритий, незайнята ділянка5) мор. продільний відсік6) геол. пора, пустота в породіIIа. 1)пустий, вільний, незайнятий; void space пустота, вакум; void interval прогалина, пусте місце; the earth was void рел. земля була пуста; вакантний, незайнятий; to fall void звільнитися, стать вакантним ( про посаду)2)(of) позбавлений (ч.ого-небудь); void of reason /of sense/ беззмістовний, безцільний; void of prejudice позбавлений забобонів; void of offence необразливий, нешкідливий3)даремний; недієвий; марний4)юр. недійсний, не маючий сили; void contract недійсний договір; void (voting) paper (виборчий) бюлетень, признаний недійсним; to consider null and void вважати не маючим юридичної сили5)рід. вільний, незайнятий (про ч.ас); void hours години відпочинку /безтурботності/III v.1) рід. залишати, покидати ( місце); звільняти, очищати ( приміщення)2) юр. робити недійсним, анулювати3) зводити на нуль, знищувати4) фізіол. випорожняти (кишечник, сечовий міхур, гнійник) -
4 void
I n.1) (the void) пустота; вакуум; пусте місце; прогалина, пропуск2) почуття пустоти спустошеності; невимовна втрата; there was an aching void in his heart їм оволоділо болісне почуття спустошеності3) юр. вільне приміщення; пустуюче приміщення4) військ. неприкритий, незайнята ділянка5) мор. продільний відсік6) геол. пора, пустота в породіIIа. 1)пустий, вільний, незайнятий; void space пустота, вакум; void interval прогалина, пусте місце; the earth was void рел. земля була пуста; вакантний, незайнятий; to fall void звільнитися, стать вакантним ( про посаду)2)(of) позбавлений (ч.ого-небудь); void of reason /of sense/ беззмістовний, безцільний; void of prejudice позбавлений забобонів; void of offence необразливий, нешкідливий3)даремний; недієвий; марний4)юр. недійсний, не маючий сили; void contract недійсний договір; void (voting) paper (виборчий) бюлетень, признаний недійсним; to consider null and void вважати не маючим юридичної сили5)рід. вільний, незайнятий (про ч.ас); void hours години відпочинку /безтурботності/III v.1) рід. залишати, покидати ( місце); звільняти, очищати ( приміщення)2) юр. робити недійсним, анулювати3) зводити на нуль, знищувати4) фізіол. випорожняти (кишечник, сечовий міхур, гнійник) -
5 hoot
1. n1) крик сови2) pl крики; гикання; вигуки3) тюкання, улюлюкання2. v1) кричати, ухати (про сову)2) накричати (на когось); гикати, улюлюкати; освистувати3) гудіти, сигналити, вити, завивати (про гудок, сирену)3. int (тж pl) тьху!* * *I [huːt] n1) крик сови2) pl гикання; вигуки; крик "ого-го! "; "ay! "; оклик3) фабричний гудок; гудок ( пароплава); гудок, сигнал ( автомобіля); виття ( сирени)II [huːt] v1) кричати, ухати ( про сову)2) кричати ( на кого-небудь); гикати, улюлюкати; освистувати3) гудіти, свистіти, вити, завивати (про гудок, сирену); сигналити, давати гудокIII [huːt]int тьху! (виражає досаду, несхвалення, нетерпіння) -
6 hoot
I [huːt] n1) крик сови2) pl гикання; вигуки; крик "ого-го! "; "ay! "; оклик3) фабричний гудок; гудок ( пароплава); гудок, сигнал ( автомобіля); виття ( сирени)II [huːt] v1) кричати, ухати ( про сову)2) кричати ( на кого-небудь); гикати, улюлюкати; освистувати3) гудіти, свистіти, вити, завивати (про гудок, сирену); сигналити, давати гудокIII [huːt]int тьху! (виражає досаду, несхвалення, нетерпіння)
См. также в других словарях:
загальне — ого, с. Те, що становить суть, основу чого небудь … Український тлумачний словник
протилежне — ого, с. Те, що зовсім не схоже на що небудь, несумісне з чимсь … Український тлумачний словник
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
оголювати — юю, юєш і оголя/ти, я/ю, я/єш, недок., оголи/ти, оголю/, ого/лиш, док., перех. 1) Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. || Позбавляючи покриття, заслони і т. ін., робити видним для огляду, відкритим для зору. Оголяти шаблю.… … Український тлумачний словник
будівничий — I а, е. 1) Стос. до будівництва (у 1 знач.); будівельний. 2) перен. Який створює що небудь; творчий. II ого, ч. Будівник, архітектор … Український тлумачний словник
генеральний — а, е. 1) Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17 18 ст.). •• Генера/льна старши/на вища адміністрація в Україні під час визвольної… … Український тлумачний словник
евакуйований — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до евакуювати. || евакуйо/вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. евакуйо/вані, них, мн. (одн. евакуйо/вана, ної, ж.; евакуйо/ваний, ного, ч.).Ті, що евакуюються або евакуювалися куди небудь. 2) у знач. прикм.… … Український тлумачний словник
єдиновірний — I а, е. Який має однакову з ким небудь віру, релігію. II ого, ч. 1) Людина однієї з кимось віри, релігії. 2) Прихильник єдиновірства (у 2 знач.). 3) Однодумець … Український тлумачний словник
звинувачений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звинуватити. || звинува/чено, безос. присудк. сл. II ого, ч. Той, кому по суду пред явлено звинувачення у якому небудь злочині … Український тлумачний словник
оговтуватися — уюся, уєшся, недок., ого/втатися, аюся, аєшся, док., розм. 1) Призвичаюватися до кого , чого небудь; освоюватися. 2) Повертатися до нормального стану; врівноважуватися. 3) Навчатися розсудливо, статечно поводитися … Український тлумачний словник