Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

(написане)

  • 1 грамотність

    ж
    2) ( про написане) grammatical correctness
    3) ( обізнаність) competence, skilfulness; амер. skillfulness

    Українсько-англійський словник > грамотність

  • 2 зчищати

    = зчистити
    to clean, to cleanse, to clear, to take away ( off); to purge away; ( щіткою) to brush off

    зчищати написане — to erase, to scrape off

    Українсько-англійський словник > зчищати

  • 3 стирати

    = стерти
    to clean; ( порох) to dust, to wipe ( off); ( написане) to erase, to blot out, to rub out; to obliterate, to efface

    стирати піт з обличчя — to mop one's face, to mop the sweat from one's brow

    Українсько-англійський словник > стирати

  • 4 Євангелія

    Євангелія (від грецьк,- εύαγγελιον - блага вість) - ранньохристиянські твори, які розповідають про життя Ісуса Христа, розкривають зміст його вчення. Авторство Є. приписують або учням Ісуса - апостолам, або їхнім найближчим послідовникам. Нині відомо понад ЗО Є. Окрім чотирьох, які ввійшли у канонічний текст Нового Завіту - Є. від Матфея, від Марка, від Луки, від Іоана, - були ще Є. від Петра, Андрія, Филипа та ін. Перші три канонічні Є. близькі за змістом, й вірогідно, вони мали спільні усні й письмові джерела; їх прийнято називати синоптичними (від грецьк. σύνοψιζ - огляд). Найперше за часом написання - Є. від Марка, в якому відсутнє описання непорочного зачаття Діви Марії й чудесного народження Ісуса. Є. від Іоана відрізняється від синоптичних за змістом і стилем. Воно написане під впливом ідей Філона Александрійського і гностиків (див. гностицизм). Якщо в Є. від Матфея переважає юдейсько-християнський зміст, то в Є. від Луки відчувається вплив християн-неюдеїв. Останнє також вирізняється різким осудом багатіїв О. скільки ні в Об'явленні Івана Богослова, ні в Апостольських посланнях Є. не цитуються, це засвідчує, що вони були невідомі їх авторам. Вперше оповідають про Є. (після канонізованих) Іриней і Татіан біля 180 р. Написання Є. відповідало назрілій потребі нової релігії в розгорнутому поданні її віровчення. Тривалий час у літературі доводилося, що євангельські оповіді не є відображенням реальних подій. Проте останнім часом домінуючою стає позиція історичної школи, згідно з якою в змісті новозавітних Є. знайшло відображення в містифікованій формі життя реальної особи, яка відіграла помітну роль в історії єврейськ. народу в пер. трет. І ст. Затвердження чотирьох Є. як канонічних відбулося лише в 325 р. на Нікейському церковному соборі.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > Євангелія

  • 5 Княгиницький, Йов

    Княгиницький, Йов (в миру Іван, Ієзекиїл) (?, Тисмениця, Галичина - 1621) - укр. релігійний діяч, філософ, містик. Вчився в Острозі; після закінчення навчання викладав в Острозькій школі; за дорученням князя Острозького перебував на Афоні (повернувся у 1603 - 1604 рр.). Згодом у Греції прийняв постриг під іменем Ієзекиїла; понад 13 років прожив на Афоні. Повернувшись додому, реорганізував низку укр. монастирів. З ініціативи Вишенського заснував Скит Манявський, де вдосконалювали свої знання Ісая Балабан, Копистенський, Рудницький, Бобрикович-Копоть та ін. Брав участь у роботі Дерманської друкарні. Відомий своєю непримиренною позицією щодо поширення унії і католицизму в Україні. В Острозькому осередку К. репрезентував містичну аскетичну течію, до якої належали також Ісакій Святогорець (ігумен Дерманського монастиря) та Вишенський. На формування світогляду К. вплинули східнопатристична філософія та вчення ісихастів. Є підстави припускати, що він не заперечував ідею спасіння особистою вірою, але в якийсь спосіб поєднував її з переконаністю у рятівній силі церкви, тобто вважав, що спасіння досягається з допомогою власних вольових зусиль особи через заповіді, молитви, подвиги, чернечу аскезу, якій він надавав особливого значення. Високо оцінював К. індивідуальне проникнення у суть біблійних текстів, що, на його думку, повинно було супроводжуватися самопізнанням, мовчазним самозаглибленням, внутрішньою перебудовою, переображенням людини зі "старої" у "нову", здатну і готову ввійти у духовний контакт з Богом з метою внутрішнього осяяння божественною істиною і набуття богоподібності. Його діяльність в Острозькому осередку становить важливий внесок у розвиток тогочасної укр. культури та містичного напряму укр. думки.
    [br]
    Осн. тв.: "Житіє Іова, пера Ігнатія Симоновича з Любарава, написане між 1623 - 1628 рр." (1860); "Письмо основателя Скитской обители схимонаха Іова кь ієромонаху Кириллу Транквіліону, заключащее в себі критический разборь составленого послідним "исповідания вЇрьі" от 23 августа 1619 г." (1993).

    Філософський енциклопедичний словник > Княгиницький, Йов

  • 6 Печерський, Антоній

    Печерський, Антоній (бл. 982, Любеч, Чернігівщина - 1073) - засновник укр. чернецтва та фундатор Києво-Печерського монастиря. Постригся у ченці на Афоні, обрав самітницький спосіб життя. Своїм благочестивим життям та відданістю християнству здобув величезний авторитет у сучасників. Житіє А. П., написане у кінці XI ст., - одна з найдавніших пам'яток давньоруської агіографії.

    Філософський енциклопедичний словник > Печерський, Антоній

  • 7 Печерський, Феодосій

    Печерський, Феодосій (бл. 1036, м. Василів, побл. Києва - 1074) - києворуський релігійний мислитель, ігумен, активний опорядник Києво-Печерського монастиря; автор багатьох послань і повчань, що мали значне поширення: "Слово про терпіння і про любов", "Повчання про терпіння і про смиріння", "Слово про віру християнську і про латинську" та ін. Утверджував у монастирському житті і в київському християнстві загалом аскетичні традиції, напрацьовані візантійським, насамперед афонським, чернецтвом (саме за його ігуменства в Печерському монастирі було запроваджено суворий Студійський статут); разом з тим, продовжив зусилля свого вчителя Антонія, спрямовані на створення в Печерському монастирі духовно-моральної атмосфери терпіння й жертовної любові, що поєднувала братію у її подвижництві. Як літературні твори П.Ф., так і відомості про його життя і діяльність засвідчують його вдачу активного полеміста - критика "латинян" і юдеїв; з останніми він, за свідченням його житія, мав звичку потай зустрічатися і сперечатися про Христа В. одночас послання П.Ф. містять заклики до милосердя і співчуття стосовно усіх, хто страждає, перебуває у скруті, незалежно від того, чи це юдей, сарацин, болгарин, єретик, латинянин або будьякий поганин, за що, на думку П.Ф., милосердному віддячить Господь. "Житіє Феодосія Печерського", написане Нестором, ймовірно, у 80-ті рр. XI ст. (за іншою версією, на поч. XII ст.) - один із найвизначніших творів давньокиївської агіографії, що виразно засвідчує її моральну орієнтацію і жанрову специфіку.

    Філософський енциклопедичний словник > Печерський, Феодосій

См. также в других словарях:

  • розшифровувати — ую, уєш, недок., розшифрува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Розбирати, читати написане, передане шифром. || розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою. || розм. Розкривати зміст яких небудь знаків. || перен., розм. Розуміти,… …   Український тлумачний словник

  • читати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і неперех. Сприймати що небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що небудь написане, надруковане. || Проводити час за книгою …   Український тлумачний словник

  • хоть — I. Хоть 1 (3) 1. Любимая, желанная (жена), подруга: Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола, и своя милыя хоти, красныя Глѣбовны, свычая и обычая? 13 14. [Единъ же Изяславъ, сынъ Васильковъ ...подъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • блазнь — БЛАЗН|Ь (15), И с. То же, что блазнъ1. 1.В 1 знач.: аз[ъ] же попинъ ст҃го прд҃ча. максимъ тъшиниць напи[са]хъ •д҃• еуангѣл[и˫а] сиѩ. аже кде бла(з)ни... а исправѩче чьтѣте. блазнь бо не х[о]тию написане. нъ диѩволею пакост[и]ю. ЕвПант XII XIII,… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • ди˫аволь — (217) пр. притяж. к ди˫аволъ: стати крѣпъцѣ противѹ ди˫аволемъ къзньмъ. ЖФП XII, 43г; и ди˫авол˫а шатани˫а въ земли попираѥмъ. СкБГ XII, 17а; хотѩще. избавитисѩ ѿ горькааго плѣнѥни˫а ди˫авол˫а. (τοῦ διαβόλου) КЕ XII, 224б; блазнь бо не х[о]тию… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • афіша — і, ж. Надруковане або написане за певною формою оголошення про концерт, виставу, лекцію і т. ін …   Український тлумачний словник

  • вбгати — (убга/ти), вбга/ю, вбга/єш, док., перех. 1) З силою втиснути, запхнути в тісне місце. || З труднощами поміщати що небудь у місце обмеженого розміру (про написане). 2) розм. Те саме, що з їсти …   Український тлумачний словник

  • вище — присл. 1) Вищ. ст. до високо. 2) присл. Ближче до витоку, верхів їв ріки від якого небудь місця. 3) присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). 4) у знач. прийм., з род. в. Уживається для вказівки на те, над чим хто , що небудь піднімається …   Український тлумачний словник

  • відчитувати — ую, уєш, недок., відчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тільки док.Закінчити читати лекцію, урок тощо. 2) Читати що небудь перев. нерозбірливо написане. 3) що в чому, звичайно док., перен., рідко. Помітити, зрозуміти. 4) кого, розм. Робити… …   Український тлумачний словник

  • дряпанина — и, ж., розм. 1) Дія за знач. дряпати I 2). || Що небудь написане нечітким, нерозбірливим почерком. 2) Дія за знач. дряпатися 4) …   Український тлумачний словник

  • закреслювати — юю, юєш, недок., закре/слити, лю, лиш, док., перех. Викреслювати, знищувати однією чи кількома рисками написане або намальоване …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»