ἐμπειρία

Laws: P. and V. νόμοι, οἱ.

Knowledge of law: use P. and V. νόμων ἐμπειρία, ἡ.

Science: P. and V. ἐπιστήμη, ἡ.

Branch of knowledge: Ar. and P. μάθημα, τό.

Information: P. and V. μάθησις, ή.

Understanding: P. γνῶσις, ἡ, γνώρισις, ἡ, P. and V. ἐπιστήμη, ἡ.

Knowledge of, acquaintance with ( things): P. and V. ἐπιστήμη, ἡ (gen.), ἐμπειρία, ἡ (gen.).

Acquaintance with ( persons): P. γνώρισις, ἡ (gen.).

Have no knowledge of. v.: P. and V. ἀγνοεῖν (acc.).

Without the knowledge of: use prep., P. κρύφα (gen.), Ar. and V. λάθρα (gen.), V. σιγῇ (gen.).

Skill: P. and V. ἐπιστήμη, ἡ.

Experience: P. and V. ἐμπειρία, ἡ.

Progress: P. ἐπίδοσις, ἡ.

Experimentally: P. τριβῇ καὶ ἐμπειρίᾳ (Plat., Phaedrus, 270^B).

Exercise: Ar. and P. μελέτη, ἡ, P. ἄσκησις, ἡ, γυμνασία, ἡ.

Physical training: P. σωμασκία, ἡ.

Trainer's art: P. ἡ παιδοτριβική.

Experience: P. and V. ἐμπειρία, ἡ.

Education: P. and V. παιδεία, ἡ, P. παιδαγωγία, (Plat.).

Lack of training: P. and V. ἀπειρία, ἡ.

Wealth and luxury in excess are found to be bad training for giving men courage: V. κακόν τι παίδευμʼ ἦν ἄρʼ εἰς εὐανδρίαν ὁ πλοῦτος ἀνθρώποισιν αἵ τʼ ἄγαν τρυφαί (Eur., frag.).

Reason: P. and V. λόγος, ὁ.

Mind, sense: P. and V. νοῦς, ὁ, γνώμη, ἡ, σύνεσις, ἡ. Ar. and P. διάνοια, ἡ, Ar. and V. φρήν, ἡ, or pl. (rare P.).

Perception: P. and V. αἴσθησις, ἡ, P. φρόνησις, ἡ, V. αἴσθημα, τό.

Experience: P. and V. ἐμπειρία, ἡ.

Knowledge: P. and V. ἐπιστήμη, ἡ.

P. and V. συνετός, Ar. and P. φρόνιμος.

Experienced: P. and V. ἔμπειρος, ἐπιστήμων.

Without understanding: use adj., P. and V. ἀσύνετος, V. ἀξυνήμων; see Foolish.

αποκτώ εμπειρία

πείρα, εμπειρία

πείρα, εμπειρία, τριβή

ЕМПІРИЗМ ( від грецьк. έμπειρία - досвід) - філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Досвід розглядається передусім як чуттєве пізнання, що виникає через взаємодію органів чуття із зовнішніми речами (зовнішній досвід), хоча більшість філософів - прибічників Е. - визнають важливість і досвіду внутрішнього, тобто усвідомлення душевних станів суб'єкта пізнання в акті інтроспекції (рефлексії). Близькі до Е., але не тотожні йому, два напрями у філософії: прагматизм і логічний Е. Незважаючи на те що обидва напрями ґрунтуються на Е., вони мають також власні, відмінні від нього філософські підходи. Елементи філософії Е., зокрема емпіричні пояснення процесу формування понять, пронизують всю історію філософської думки, починаючи від Античності. Але як цілісна гносеологічна концепція Е. сформувався у культурі Нового часу. Гассенді - франц. християнський мислитель XVII ст. - відродив емпіричне вчення Епікура. Але найвідомішим прибічником Е. в філософії цього періоду був англ. філософ Ф. Бекон. Центральною в його філософії була проблема наукового методу, який він розглядав як метод виведення теоретичних принципів (аксіом) із чуттєвого досвіду. Досвід трактується Ф. Беконом не як просте чуттєве споглядання, а як науковий експеримент, що має систематичний і цілеспрямований характер. На думку Ф. Бекона, дані досвіду ведуть до необхідного результату лише за умови їх раціональної обробки. Методом аналізу та узагальнення емпіричних даних він вважав наукову індукцію. Матеріаліст і номіналіст XVII ст. Гоббс поєднав крайній Е. у тлумаченні походження понять (які розглядав як результат фізичної дії зовнішніх речей на тілесні органи відчуттів) з раціоналізмом щодо знань. Для нього все достеменне знання має апріорний характер, оскільки воно на кшталт геометричних теорем є точним висновком із попередніх дефініцій. Найвпливовішу форму Е. в новій філософії створив Локк. У праці "Нариси про людський розум" він доводив, що всі знання походять із відчуттів або рефлексії. Спростовуючи теорію вроджених ідей, він розглядав стан свідомості немовляти як чисту дошку (tabula rasa). Аналізуючи джерела виникнення ідей, Локк прагнув показати, яким чином прості ідеї, що виникають у зовнішньому і внутрішньому досвіді, об'єднуються у складні. Головні способи утворення складних ідей, за Локком, - це поєднання, порівняння, абстрагування й узагальнення. Подальша еволюція британського Е. полягала у послідовному дотриманні цього принципу і звільненні філософії від залишків метафізики. Так, Берклі, виходячи багато в чому із теорії пізнання Локка, надав їй більш переконливого ідеалістичного характеру. Він попередньо накреслив лінію, яка зрештою привела до феноменалізму - погляду, згідно з яким реальність поза нашими відчуттями є "ніщо". Важливий крок у цьому напрямі було зроблено також Г'юмом. У Франції, завдяки зусиллям таких філософів, як Вольтер, Кондильяк, Гельвецій, Е. Локка став підґрунтям сенсуалізму, в межах якого всі складові духовного життя людини пояснюються через чуттєвий досвід. Послідовним прихильником Е. в англ. філософії XIX ст. був Дж. С. Мілль. Він дотримувався думки, що всі знання., в т.ч. математичні, мають емпіричне походження і спираються на метод індукції. Такий підхід характерний також для Спенсера, хоч він пропонував також пояснення іншого типу, зокрема щодо людських переконань. Останні, вважав він, значною мірою ґрунтуються на успадкуванні від попередніх поколінь. Точку зору радикального Е. в філософії науки обстоювали відомі математики та основоположники філософії сучасної фізики Кліффорд та Пірсон. У філософії XX ст. найвідоміший представник Е. - британський філософ і логік Рассел, який, наслідуючи Г'юма, вважав, що завданням філософії є аналіз усіх понять у термінах, які можуть бути безпосередньо віднесені до чуттєвих вражень. Теорії, обґрунтовані Расселом, а також Вітгениїтайном, сприяли розробці варіанта логічного позитивізму нім. філософом Карнапом. Е., характерний для логічного позитивізму в цілому, виразно виявився у такому фундаментальному принципі, як> принцип верифікації.

διαφέρω fut. 3 sg. διοίσει LXX; 1 aor. διήνεγκα; pf. 3 pl. διενηνόχασιν (Ath. 20. 4); impf. mid. διεφερόμην; pf. pass. ptc. διενηνεγμένων 2 Macc 4:39 (Hom. Hymns, Pind.+).

① to carry someth. through a place or structure, carry through (cp. 1 Esdr 5:53) σκεῦος διὰ τοῦ ἱεροῦ a vessel (through) the temple Mk 11:16 (perh. in ref. to taking a shortcut; cp. Mishnah, Berakoth 9, 5). Stones through a gate Hs 9, 4, 1; 9, 4, 5; 9, 4, 8; 9, 15, 5.—Of a teaching (Lucian, D. Deor. 24, 1 ἀγγελίας δ.; Plut., Mor. 163c φήμη διηνέχθαι) διεφέρετο δὲ ὁ λόγος τοῦ κυρίου διʼ ὅλης τῆς χώρης the word of the Lord was borne (=spread) throughout the region Ac 13:49.

② to cause to move from one locality to another, carry hither and yon (Pompey’s bier PsSol 2:27); drive or carry about, drift of a ship (Philo, Migr. Abr. 148 σκάφος ὑπʼ ἐναντίων πνευμάτων διαφερόμενον; Strabo 3, 2, 7; Lucian, Hermot. 28; Plut., Mor. 552c, Galba 1065 [26, 5] al.) Ac 27:27.

③ to be unlike, differ, be different τινός from someone or someth. οὐδέν in no respect, not at all (Pla., Apol. 35b οὗτοι γυναικῶν οὐδὲν διαφέρουσι; Epict. 1, 5, 6; 2, 19, 6 al.; cp. TestAbr B 6 p. 110, 10 [Stone p. 68] τ. ἀνθρώπων; Jos., Ant. 2, 153; Just., D. 10, 3 al.; Ath. 20, 4; 24, 5) οὐδὲν δ. δούλου Gal 4:1.—Dg 3:5.—δ. τινὸς ἔν τινι (Pla., Pol. 568a; Demosth. 18, 189) differ fr. someth. w. respect to someth. 1 Cor 15:41.—Impers. οὐδέν μοι διαφέρει it makes no difference to me (Pla., Prot. 316b al.; Demosth. 9, 50; Polyb. 3, 21, 9; Dionys. Hal., De Lys. 25; Aelian, VH 1, 25 al.; POxy 1348) Gal 2:6 (JJaquette, Paul, Epictetus, and Others on Indifference to Status: CBQ 56, ’94, 68–80).

④ differ to one’s advantage fr. someone or someth., be worth more than, be superior to τινός (Pla. et al.; Dio Chrys. 27 [44], 10; POxy 1061, 12 [22 B.C.] διαφέρετε τοῦ Πτολεμαίου ἐμπειρίᾳ; 3 Macc 6:26; Jos., Ant. 4, 97; 8, 42; 20, 189) Mt 6:26; 10:31; 12:12; Lk 12:7, 24. Some mss. read πολλῷ instead of πολλῶν Mt 10:31 and Lk 12:7 (s. app. N²⁵, Merk, Tdf.) giving the mng. ‘You differ by far from sparrows’, a qualitative sense rather than the quantitative; s. RBorger, TRu 52, 87, 21f on probability for the v.l. Abs. τὰ διαφέροντα the things that really matter (Ps.-Pla., Eryx. 6, 394e.—Opp. τὰ ἀδιάφορα) Ro 2:18; Phil 1:10 (cp. Plut., Mor. 43e; 73a ὑπὲρ μεγάλων … καὶ σφόδρα διαφερόντων al. [PWendland, Philol. 57, 1897, 115]; Ptolemaeus, Ep. ad Floram 5, 2, 8 [GQuispel, Sources chrétiennes 24 p. 60, 52 w. πνευματικά]; LBW 410, 3 τὰ δ. αὐτ[οῖς]=what is important for them).—DELG s.v. φέρω. M-M. TW.

παρά (Hom.+. On elision s. B-D-F §17; Rob. 208) prep. w. three cases (Kühner-G. §440; Schwyzer II 491–98; B-D-F §236–38; Rob. 612–16. Further lit. s.v. ἀνά, beg.; also HRau, De praepositionis παρά usu: GCurtius, Studien etc. III 1870).

A. W. gen., which nearly always as in Hom., Hdt., Pla., X. et al. denotes a pers., and indicates that someth. proceeds fr. this pers. (Hs 2:3 is an exception):

① marker of extension from the side of, from (the side of) w. local sense preserved, used w. verbs of coming, going, sending, originating, going out, etc. (TestAbr A 2 p. 78, 30 [Stone p. 4] παρὰ τοῦ μεγάλου βασιλέως ἀπεστάλην; Lucian, Demon. 13 ἀπιὼν παρʼ αὐτοῦ) ἐκπορεύεσθαι J 15:26b. ἐξέρχεσθαι 16:27; 17:8; Lk 2:1; 6:19. ἔρχεσθαι 8:49. παραγίνεσθαι Mk 14:43. πέμπειν τινὰ παρά τινος J 15:26a. πνεύματος ἁγίου … παρὰ τοῦ πατρὸς ἀποσταλέντος εἰς αὐτήν (=Μαρίαν) AcPlCor 2:5. εἶναι παρά τινος be from someone (cp. Job 21:2, 9) J 6:46; 7:29; 9:16, 33; 17:7.

② marker of one who originates or directs, from (Appian, Bell. Civ. 4, 100 §420 παρὰ τ. θεῶν; TestJob 38:8 παρὰ θεοῦ) παρὰ κυρίου ἐγένετο αὕτη this was the Lord’s doing Mt 21:42; Mk 12:11 (both Ps 117:23). W. a double negative: οὐκ ἀδυνατήσει παρὰ τ. θεοῦ πᾶν ῥῆμα (s. ἀδυνατέω) Lk 1:37. τὰ λελαλημένα αὐτῇ παρὰ κυρίου what was said to her (by the angel) at the Lord’s command vs. 45. ἀπεσταλμένος παρὰ θεοῦ John the Baptist was not, like Jesus, sent out fr. the very presence of God, but one whose coming was brought about by God J 1:6 (cp. 2 Macc 11:17). παρʼ ἑαυτῆς φέρει καρπὸν καὶ παρὰ τῆς πτελέας it (i.e. the vine) bears fruit which comes both from itself and from the elm Hs 2:3. On 2 Pt 2:11 s. κρίσις 1bβ.

③ marker of the point fr. which an action originates, from

ⓐ after verbs

α. of asking, demanding αἰτεῖν and αἰτεῖσθαι (cp. X., An. 1, 3, 16, Hell. 3, 1, 4; SIG 785, 9f; PFay 121, 12ff; Tob 4:19 BA al.; LXX; TestAbr A 9 p. 87, 2 [Stone p. 22]; TestJob 20:2; ParJer 7:14; Jos., Ant. 15, 92) Mt 20:20 v.l. (for ἀπʼ αὐτοῦ); J 4:9; Ac 3:2; 9:2; Js 1:5; 1J 5:15 v.l. (for ἀπʼ αὐτοῦ); 1 Cl 36:4 (Ps 2:8); Hm 9:2, 4; Dg 1. ζητεῖν (Tob 4:18; Sir 7:4; cp. 1 Macc 7:13) Mk 8:11; Lk 11:16; 12:48.

β. of taking, accepting, receiving λαμβάνειν (class.; Appian, Mithrid. 88 §397; SIG 546 B, 23 [III B.C.]; Jdth 12:15; Sus 55 Theod.; 1 Macc 8:8; 11:34; 4 Macc 12:11; TestJob 11:5; JosAs 24:11; Just., A I, 39, 5 al.) Mk 12:2; Lk 6:34; J 5:34, 41, 44; 10:18; Ac 2:33; 3:5; 17:9; 20:24; 26:10 (Jos., Ant. 14, 167 λαβὼν ἐξουσίαν παρά σου [= τ. ἀρχιερέως]; 11, 169); Js 1:7; 2 Pt 1:17; 2J 4; Rv 2:28; Hs 1:8; 8, 3, 5; GJs 20, 2 codices. ἀπολαμβάνειν (SIG 150, 19f [restored text; IV B.C.]; 4 Macc 18:23) Hv 5:7. παραλαμβάνειν (Hdt. et al.; oft. ins; POxy 504, 14 al. in pap) Gal 1:12; 1 Th 2:13; 4:1; 2 Th 3:6. δέχεσθαι (Thu. 1, 20, 1 et al.; 1 Macc 15:20; TestJob 11:12; cp. διαδέχεσθαι Ath. 37, 1) Ac 22:5; Phil 4:18a. κομίζεσθαι (SIG 244 I, 5ff [IV B.C.]; Gen 38:20; 2 Macc 7:11; Ath. 12, 1) Eph 6:8. εὑρεῖν (SIG 537, 69; 1099, 28; cp. εὑρίσκω 3, end) 2 Ti 1:18. ἔχειν τι παρά τινος have received someth. fr. someone (1 Esdr 6:5) Ac 9:14; cp. Hv 3, 9, 8. γίνεταί μοί τι παρά τινος I receive someth. from someone (Att.) Mt 18:19. ἔσται μεθʼ ἡμῶν χάρις … παρὰ θεοῦ πατρὸς καὶ παρὰ Ἰησοῦ 2J 3 (cp. X., An. 7, 2, 25). οἱ πιστευθέντες παρὰ θεοῦ ἔργον those who were entrusted by God with a task 1 Cl 43:1 (cp. Polyb. 3, 69, 1; SIG 1207, 12f). παρὰ τοῦ κυρίου πλουτίζεσθαι receive one’s wealth fr. the Lord Hs 2:10.—Sim. in the case of a purchase the seller is introduced by παρά: buy fr. someone ἀγοράζειν (s. ἀγοράζω 1, end) Rv 3:18. ὠνεῖσθαι Ac 7:16. ἄρτον φαγεῖν παρά τινος receive support from someone 2 Th 3:8.

γ. of learning, coming to know, hearing, asking ἀκούειν (s. ἀκούω 1bβ and 3) J 1:40; 6:45; 7:51; 8:26, 40; 15:15; Ac 10:22; 28:22; 2 Ti 1:13; 2:2; AcPlCor 1:6; ἀκριβοῦν Mt 2:7, 16. ἐξακριβάζεσθαι Hm 4, 2, 3. ἐπιγινώσκειν Ac 24:8. μανθάνειν (since Aeschyl., Ag. 858; Jos., C. Ap. 2, 176; Sir 8:8f; 2 Macc 7:2 v.l.; 3 Macc 1:1; Just., A I, 23, 1 and D. 78, 1 al.; Ath. 7, 2; 22, 8) 2 Ti 3:14. πυνθάνεσθαι (Hdt. 3, 68; X., Cyr. 1, 6, 23; Pla., Rep. 5, 476e; SIG 1169, 30; 2 Ch 32:31) Mt 2:4; J 4:52 (without παρά v.l.); B 13:2 (Gen 25:22).

ⓑ w. adjectival function ὁ, ἡ, τὸ παρά τινος made, given, etc., by someone

α. w. a noun (funct. as a gen.: Pla., Symp. 197e ὁ παρά τινος λόγος ‘the expression made by someone’; X., Hell. 3, 1, 6 δῶρον παρὰ βασιλέως, Mem. 2, 2, 12 ἡ παρά τινος εὔνοια, Cyr. 5, 5, 13 τὸ παρʼ ἐμοῦ ἀδίκημα ‘the crime committed by me’; Polyb. 3, 69, 3 ἡ παρʼ αὐτοῦ σωτηρία; Polyaenus 3, 9, 28 ἡ παρὰ στρατηγοῦ ἀρετή; SIG 543, 27; Ex 4:20; 14:13; Philo, Plant. 14; Jos., Ant. 12, 400; Just., A I, 32, 8 and D. 92, 1 al.; Ath. 7, 1) ἡ παρʼ ἐμοῦ διαθήκη Ro 11:27 (Is 59:21).—Ac 26:12 v.l.; 22 v.l.

β. w. subst. function

א. τὰ παρά τινος what someone gives, someone’s gifts (X., Mem. 3, 11, 13; Jos., Bell. 2, 124, Ant. 8, 175; Tat. 32, 1 τὰ παρὰ θεοῦ) Lk 10:7; Phil 4:18b. τὰ παρʼ αὐτῆς her property, what she had Mk 5:26 (cp. IPriene 111, 177). τὰ παρὰ ζώσης καὶ μενούσης (the help that I received) from a living, contemporary voice Papias (2:4).

ב. οἱ παρά τινος someone’s envoys (οἱ παρὰ βασιλέω πρέσβει X., Hell. 1, 3, 9; oft. in ins.: see, e.g., OGI 5, 50 from Ptolemy; the full expression οἱ παρʼ ὑμῶν πρεσβείς OGI 8 VI, 108–9; Schwyzer II 498; B-D-F §237, 2) οἱ παρὰ τοῦ βασιλέως (1 Macc 2:15; 1 Esdr 1:15) 1 Cl 12:4.—The Koine also uses this expr. to denote others who are intimately connected w. someone, e.g. family, relatives (PGrenf II, 36, 9 [II B.C.]; POxy 805 [I B.C.]; 298, 37 [I A.D.]; CPR I, 179, 16; 187, 7; Sb 5238, 19 [I A.D.]; Sus 33; 1 Macc 13:52; Jos., Ant. 1, 193. Further exx. fr. pap in Mlt. 106f; Rossberg [s. ἀνά, beg.] 52) Mk 3:21 (s. CBruston/PFarel: RTQR 18, 1909, 82–93; AWabnitz, ibid. 221–25; SMonteil, ibid. 19, 1910, 317–25; JMoulton, Mk 3:21: ET 20, 1909, 476; GHartmann, Mk 3:20f: BZ 11, 1913, 248–79; FZorell, Zu Mk 3:20, 21: ZKT 37, 1913, 695–7; JBelser, Zu Mk 3:20f: TQ 98, 1916, 401–18; Rdm.² 141; 227.—S. also at ἐξίστημι 2a).

B. w. dat., the case that exhibits close association

① marker of nearness in space, at/by (the side of), beside, near, with, acc. to the standpoint fr. which the relationship is viewed

ⓐ near, beside

α. w. things (Synes., Ep. 126 p. 262a; Kaibel 703, 1; POxy 120, 23; 2 Km 10:8; 11:9; Jos., Ant. 1, 196) εἱστήκεισαν παρὰ τῷ σταυρῷ J 19:25. κεῖσθαι παρὰ τῷ πύργῳ Hv 3, 5, 5.

β. w. persons ἔστησεν αὐτὸ παρʼ ἑαυτῷ he had him (i.e. the child) stand by his side Lk 9:47.

ⓑ in (someone’s) house, city, company, etc. (Demetr.: 722 Fgm. 1, 5 al. παρὰ Λάβαν)

α. house: ἀριστᾶν Lk 11:37. καταλύειν 19:7 (Pla., Gorg. 447b; Demosth. 18, 82). μένειν (JosAs 20:8; Jos., Ant. 1, 298; 299) J 1:39; Ac 9:43; 18:3; 21:8. ξενίζεσθαι 10:6; 21:16 (ξενίζω 1). So prob. also ἕκαστος παρʼ ἑαυτῷ each one at home 1 Cor 16:2 (cp. Philo, Cher. 48 παρʼ ἑαυτοῖς, Leg. ad Gai. 271). ὸ̔ν ἀπέλιπον ἐν Τρῳάδι παρὰ Κάρπῳ 2 Ti 4:13.

β. city: Rv 2:13. So prob. also ἦσαν παρʼ ἡμῖν ἑπτὰ ἀδελφοί Mt 22:25.—J 4:40; Col 4:16 (where the congregation at Laodicea is contrasted w. the one at Col.).

γ. other uses: παρὰ Ἰουδαίοις among Judeans Mt 28:15. παρʼ αὐτοῖς ἐπιμεῖναι remain with them Ac 28:14; cp. 21:7. οἱ παρʼ ὑμῖν πρεσβύτεροι the elders among you 1 Cl 1:3.—παρὰ τῷ πατρί with (of spatial proximity) the Father Mt 6:1; J 8:38a; cp. 17:5 (Synes., Kingship 29 p. 31d: philosophy has her abode παρὰ τῷ θεῷ and if the world refuses to receive her when she descends to earth, μένει παρὰ τῷ πατρί). Of Jesus: παρʼ ὑμῖν μένων while I was with you (on earth) J 14:25. Of the Spirit: παρʼ ὑμῖν μένει vs. 17. Of the Father and Son in their relation to the faithful Christian: μονὴν παρʼ αὐτῷ ποιησόμεθα we will take up our abode with him vs. 23.

δ. fig. παρά τινι before someone’s judgment seat (Demosth. 18, 13 εἰς κρίσιν καθιστάναι παρά τινι; Appian, Maced. 11 §8 παρʼ ὑμῖν ἐς κρίσιν) 2 Pt 2:11 v.l. Closely related is

② marker of one whose viewpoint is relevant, in the sight or judgment of someone (Soph., Hdt.; PSI 435, 19 [258 B.C.] παρὰ τῷ βασιλεῖ) παρὰ τῷ θεῷ: δίκαιος παρὰ τῷ θεῷ righteous in the sight of God Ro 2:13 (cp. Job 9:2; Jos., Ant. 6, 205; Ath. 31, 2 εὐδοξοῦμεν … παρὰ τῷ θεῷ).—Cp. 1 Cor 3:19; Gal 3:11; 2 Th 1:6; Js 1:27; 1 Pt 2:4; 2 Pt 3:8. θυσία δεκτὴ παρὰ τῷ θεῷ Hs 5, 3, 8. ἔνδοξος παρὰ τῷ θεῷ m 2:6; Hs 5, 3, 3; 8, 10, 1; 9, 27, 3; 9, 28, 3; 9, 29, 3.—9, 7, 6.—Acc. to the judgment of humans (Jos., Ant. 7, 84; Just., A I, 20, 3) 8, 9, 1. τί ἄπιστον κρίνεται παρʼ ὑμῖν; Ac 26:8. ἵνα μὴ ἦτε παρʼ ἑαυτοῖς φρόνιμοι Ro 11:25; cp. 12:16 (s. Pr 3:7 μὴ ἴσθι φρόνιμος παρὰ σεαυτῷ).—‘In the judgment’ passes over into a simpler with (PsSol 9:5 παρὰ κυρίῳ; Jos. Himerius, Or. 8 [=23], 10 παρὰ θεοῖς=with the gods) εὑρεῖν χάριν παρά τινι find favor with someone (Ex 33:16; cp. Num 11:15) Lk 1:30; Hs 5, 2, 10. τοῦτο χάρις παρὰ θεῷ 1 Pt 2:20. χάριν ἔχειν (Ex 33:12) m 5, 1, 5. προέκοπτεν ἐν τῇ χάριτι παρὰ θεῷ καὶ ἀνθρώποις Lk 2:52. τί ταπεινοφροσύνη παρὰ θεῷ ἰσχύει, τί ἀγάπη ἁγνὴ παρά θεῷ δύναται how strong humility is before God, what pure love before God can do 1 Cl 21:8.

③ marker of personal reference, at the side of, with almost equivalent to the dat. as such (Ps 75:13): δυνατόν or ἀδύνατον παρά τινι possible or impossible for someone (Gen 18:14; Just., A I, 33, 2; Ath., R. 9 p. 58, 6) Mt 19:26ab; Mk 10:27abc; Lk 1:37 v.l.; 18:27ab; 1 Cl 27:2.—AFridrichsen, SymbOsl 14, ’35, 44–46. Closely related in mng. is

④ marker of connection of a quality or characteristic w. a pers., with (οὐκ) ἔστιν τι παρά τινι someth. is (not) with or in someone, someone has someth. (nothing) to do w. someth. (Demosth. 18, 277 εἰ ἔστι καὶ παρʼ ἐμοί τις ἐμπειρία; Gen 24:25; Job 12:13; Ps 129:4 παρὰ σοι ὁ ἱλασμός ἐστιν; Just., D. 82, 1 παρὰ … ἡμῖν … χαρίσματα) οὐκ ἔστιν προσωπολημψία παρὰ τ. θεῷ Ro 2:11 (TestJob 43, 13). Cp. 9:14; Eph 6:9; Js 1:17. Sim. Mt 8:10; 2 Cor 1:17.

⑤ marker of a relationship w. a narrow focus, among, before παρʼ ἑαυτοῖς among themselves (Philo, Cher. 48) διαλογίζεσθαι Mt 21:25 v.l. (cp. Demosth. 10, 17 γιγνώσκειν παρʼ αὑτῷ; Epict., Ench. 48, 2).—In ἐν τούτῳ μενέτω παρὰ θεῷ 1 Cor 7:24, the mng. of παρὰ θεῷ is not certain: let the pers. remain in that position (the same one in which he was when called to salvation) before God; it is prob. meant to remind Christians of the One before whom they cannot even have the appearance of inferiority (ins: Mitt-Wilck, I/2, 4, 4 [13 B.C.] παρὰ τῷ κυρίῳ Ἑρμῇ=‘before, in the sight of’; Sb 7616 [II A.D.] τὸ προσκύνημά σου ποιῶ παρὰ τῷ κυρίῳ Σαράπι=‘before the Lord’ S.; 7661, 3 [c. 100 A.D.]; 7932, 7992, 6 [letter II/III A.D.]). Or perh. it simply means that no matter what the situation may be, one is to be focused on God.

C. w. acc. of pers. or thing

① marker of a position viewed as extended (w. no difference whether παρά answers the question ‘where?’ or ‘whither?’ See B-D-F §236, 1; Rob. 615).

ⓐ by, along περιπατεῖν παρὰ τὴν θάλασσαν (Pla., Gorg. 511e. Cp. SIG 1182; Jos., Ant. 2, 81) Mt 4:18; cp. Mk 1:16.

ⓑ at the edge or to the edge of

α. παρὰ (τὴν) θάλασσαν by the sea (or lake) , at the shore Mt 13:1; Mk 4:1; 5:21; Ac 10:6, 32; cp. Lk 5:1, 2. παρὰ τὴν ὁδόν by the side of the road (X., An. 1, 2, 13; Plut., Lysander 450 [29, 4] a tomb παρὰ τ. ὁδόν=beside the road) Mt 20:30; Mk 10:46; Lk 18:35 (but on the road is also poss. in these three places; s. d below).

β. παρὰ τὴν θάλασσαν to (the side of) the sea (lake) Mt 15:29; Mk 2:13. παρὰ ποταμόν to the river Ac 16:13.

ⓒ gener. near, at παρὰ τοὺς πόδας τινός at someone’s feet (sit, fall, place etc.; TestAbr A 17 p. 98, 16 [Stone p. 44]) Mt 15:30; Lk 7:38; 8:35, 41; 10:39 v.l.; 17:16; Ac 4:35, 37 v.l.; 5:2; 7:58; 22:3 (s. ET 30, 1919, 39f). παρὰ τὸν πὺργον beside the tower Hs 9, 4, 8; 9, 6, 5; 8; 9, 7, 1; 9, 11, 6.—παρὰ τὴν ἰτέαν 8, 1, 2 (cp. TestAbr A 6 p. 83, 10 [Stone p. 14] παρὰ τὴν δρῦν τὴν Μαμβρῆ).

ⓓ on παρὰ τὴν ὁδόν on the road (w. motion implied; Aesop, Fab. 226 P.=420 H.: πεσὼν παρὰ τὴν ὁδόν; Phot., Bibl. 94 p. 74b on Iambl. Erot. [Hercher I p. 222, 22] πίπτουσι παρὰ τὴν ὁδόν) Mt 13:4, 19; Mk 4:4; Lk 8:5; on the road (w. no motion implied; Theophr., HP 6, 6, 10: the crocus likes to be trodden under foot, διὸ καὶ παρὰ τὰς ὁδοὺς κάλλιστος; Phot. p. 222, 29 H. [s. above]) Mk 4:15; Lk 8:12. Perh. also Mt 20:30; Mk 10:46; Lk 18:35 (s. bα above).—παρὰ τὸ χεῖλος τῆς θαλάσσης on the seashore Hb 11:12 (TestAbr A 1 p. 78, 1 [Stone p. 4]; ApcEsdr 3:10; ApcSed 8:9).

② marker of extension in time, during, from … to (Lucian, Catapl. 24 παρὰ τ. βίον=during his life; POxy 472, 10; TestAbr A 20 p. 102, 26 [Stone p. 52] παρὰ μίαν ὥραν; Tat. 14, 2 παρʼ ὸ̔ν ἔζων χρόνον) παρʼ ἐνιαυτόν from year to year (Plut., Cleom. 15, 1; cp. ἐνιαυτός 1) B 10:7.

③ marker of comparative advantage, in comparison to, more than, beyond ἁμαρτωλοί, ὀφειλέται π. πάντας Lk 13:2, 4 (PSI 317, 6 [95 A.D.] παρὰ πάντας; Jos., C. Ap. 2, 234 παρὰ τ. ἄλλους ἅπαντας; JosAs 10:6 παρὰ πάσας τὰς παρθένους; Just., A I, 20, 3 παρὰ πάντας ἀδίκως μισούμεθα). κρίνειν ἡμέραν παρʼ ἡμέραν (s. κρίνω 1) Ro 14:5. π. πᾶσαν τὴν γῆν B 11:9 (prophetic quot. of unknown orig.). π. πάντα τὰ πνεύματα more than all other spirits Hm 10, 1, 2. ἐλαττοῦν τινα π. τινα make someone inferior to someone Hb 2:7, 9 (s. ἐλαττόω 1 and cp. PGrenf I, 42, 12 [II B.C.] ἐλαττουμένων ἡμῶν παρὰ τοὺς δεῖνα). εἶδος ἐκλεῖπον π. τὸ εἶδος τῶν ἀνθρώπων (s. ἐκλείπω 4) 1 Cl 16:3.—After a comp. (Thu. 1, 23, 3; ApcEsdr 1:22; Tat. 2, 2) Lk 3:13; Hb 1:4; 3:3; 9:23; 11:4; 12:24; B 4:5 (cp. Da 7:7); Hv 3, 12, 1; Hs 9, 18, 2.—When a comparison is made, one member of it may receive so little attention as to pass fr. consideration entirely, so that ‘more than’ becomes instead of, rather than, to the exclusion of (Plut., Mor. 984c; PsSol 9:9; EpArist 134; Just., A I, 22, 2) λατρεύειν τῇ κτίσει παρὰ τὸν κτίσαντα serve the creation rather than the Creator Ro 1:25 (cp. EpArist 139: the Jews worship τὸν μόνον θεὸν παρʼ ὅλην τὴν κτίσιν). δεδικαιωμένος παρʼ ἐκεῖνον justified rather than the other Lk 18:14. ἔχρισέν σε … παρὰ τοὺς μετόχους (God) has anointed you and not your comrades Hb 1:9 (Ps 44:8). ὑπερφρονεῖν παρʼ ὸ̔ δεῖ φρονεῖν Ro 12:3 (Plut., Mor. 83f παρʼ ὸ̔ δεῖ). παρὰ καιρὸν ἡλικίας Hb 11:11 (Plut., Rom. 25, 6 παρʼ ἡλικίαν; cp. ἡλικία 2a).—παρὰ δύναμιν beyond their means (s. δύναμις 2) 2 Cor 8:3.—After ἄλλος (Pla., Lach. 178b, Leg. 3, 693b; X., Hell. 1, 5, 5; Demosth. 18, 235) another than 1 Cor 3:11.

④ marker of degree that falls slightly short in comparison, except for, almost παρὰ μικρόν except for a little, almost (s. μικρός 1eγ) Hs 8, 1, 14. Likew. παρά τι (cp. Vett. Val. 228, 6) Lk 5:7 D; Hs 9, 19, 3.

⑤ marker of causality, because of (cp. Pind., O. 2, 65 κενεὰν παρὰ δίαιταν ‘in the interest of’ or ‘for the sake of a scanty livelihood’, the scantiness here contrasting with the immense labor involved; Demosth. 4, 11; 9, 2; PRyl 243, 6; POxy 1420, 7) παρὰ τό w. acc. foll. because (SIG 495, 130; UPZ 7, 13 [163 B.C.] παρὰ τὸ Ἕλληνά με εἶναι.—Mayser II/1, 1926, 331; Gen 29:20; Ex 14:11) 1 Cl 39:5f (Job 4:20f). π. τοῦτο because of this (Kühner-G. I 513, 3; Synes., Ep. 44 p. 185a; 57 p. 192d) ITr 5:2; IRo 5:1 (quot. fr. 1 Cor 4:4, where Paul has ἐν τούτῳ). οὐ παρὰ τοῦτο οὐ (double neg. as a strengthened affirmative) not for that reason any the less 1 Cor 12:15f.

⑥ marker of that which does not correspond to what is expected, against, contrary to (Hom., Alc. et al.; ins, pap, LXX; Just., Tat., Ath.—Schwyzer II 497) π. τὴν διδαχήν Ro 16:17. παρʼ ἐλπίδα against hope (s. ἐλπίς 1a) in wordplay w. ἐπʼ ἐλπίδι 4:18. παρὰ φύσιν (Thu. 6, 17, 1; Pla., Rep. 5, 466d; Tat. 22, 2; Ath. 26, 2, R. 6 p. 54, 13) 1:26; 11:24. παρὰ τὸν νόμον (Just., A II, 2, 4; Ath. 1, 3; cp. X., Mem. 1, 1, 18 παρὰ τοὺς νόμους; PMagd 16, 5 [222 B.C.] παρὰ τοὺς νόμους; Jos., C. Ap. 2, 233; Just., A I, 68, 10) Ac 18:13. παρʼ ὅ contrary to that which Gal 1:8f (Just., A I, 43, 8).

⑦ marker of something that is less, less (Hdt. 9, 33; Plut., Caesar 722 [30, 5]; Jos., Ant. 4, 176; POxy 264, 4 [I A.D.]) τεσσεράκοντα παρὰ μίαν forty less one=thirty-nine (i.e. lashes) 2 Cor 11:24 (cp. Makkoth 3, 10 [tr. HDanby, The Mishnah ’33, 407]).—On παρʼ αὐτά ITr 11:1 s. παραυτά.—DELG. M-M. TW.

ὑστερέω fut. 3 sg. ὑστερήσει LXX; 1 aor. ὑστέρησα; pf. ὑστέρηκα. Pass.: fut. 2 sg. ὑστερηθήσει (ApcMos) 26; 1 aor. ὑστερήθην (fr. ὕστερος, s. three next entries; Eur., Hdt.+; ins, pap, LXX, PsSol 18:2; TestJob 9:5; ApcMos 26; Joseph.; Just., D. 82, 1)

① to miss out on someth. through one’s own fault, to miss, fail to reach, act. (cp. ‘come too late’ Phlegon: 257 Fgm. 36, 1, 3 Jac.) abs. Hb 4:1. ἀπό τινος be excluded from someth. (sim. constr. but difft sense Aesop, Fab. 97 P.=134 H. of a kid lagging behind the rest of the flock and pursued by a wolf ἔριφος ὑστερήσας ἀπὸ ποίμνης) 12:15.

② to be in short supply, fail, give out, lack, act. (Socrat., Ep. 14, 9 [p. 258 Malherbe]; Diosc. 5, 75, 13 ὑστερούσης πολλάκις σποδοῦ; Is 51:14 [marginal note in the Cod. Marchal.] καὶ οὐ μὴ ὑστερήσῃ ὁ ἄρτος αὐτοῦ; PCairZen 311, 5 [250 B.C.] ἵνα μὴ ὑστερήσῃ τὸ μέλι; BGU 1074, 7 [III A.D.] μήτε ὑστερεῖν τι ὑμῖν) ὑστερήσαντος οἴνου J 2:3.—In a striking use w. acc. ἕν σε ὑστερεῖ (lit. ‘one thing puts you later’, ‘laterizes you’, i.e. jeopardizes your securing the inheritance) in your case just one thing is missing Mk 10:21 (cp. the construction 4 below; acc. as Ps 22:1 οὐδέν με ὑστερήσει).

③ to be in need, be needy, lack

ⓐ act. w. gen. τινός someth. (Demosth. 19, 332 πολλῶν; Phalaris, Ep. 20 H.; PsSol 18:2; Jos., Bell. 2, 617, Ant. 2, 7; PEdg 45 [=Sb 6751], 5 [251/250 B.C.] ξύλων) Lk 22:35. Abs. be in need, be poor D 11:12.

ⓑ pass. in act. sense: ὑστερούμενοι Hb 11:37 (TestJob 9:5) unless this belongs in 5 below. Subst. οἱ ὑστερούμενοι those who are poor or needy Hv 3, 9, 2; 4; 6; m 2:4. W. χῆραι Hs 9, 27, 2. W. widow(s) and orphan(s) Hm 8:10; Hs 5, 3, 7.

④ to be lower in status, be less than, inferior to, act. w. gen. of comparison (Pla., Rep. 7, 539e ἐμπειρίᾳ τῶν ἄλλων) τινός be inferior to someone 2 Cor 11:5; 12:11.—Abs. 1 Cor 12:24 v.l. (s. under 5b).

⑤ to experience deficiency in someth. advantageous or desirable, lack, be lacking, go without, come short of

ⓐ act. τί ἔτι ὑστερῶ; what do I still lack? in what respect do I still fall short? Mt 19:20 (cp. the construction in 2 above) (Phillips: ‘What is still missing in my life?’; cp. Ps 38:5).

ⓑ pass. w. gen. of thing (Diod S 18, 71, 5; ApcMos 26; Jos., Ant. 15, 200) Ro 3:23; Dg 5:13 (opp. περισσεύειν); IEph 5:2. Also ἔν τινι 1 Cor 1:7. Abs. (Sir 11:11) Lk 15:14; 1 Cor 8:8 (opp. περισς.); 2 Cor 11:9; Phil 4:12 (opp. περισς.); B 10:3. Ptc. 1 Cor 12:24.—DELG s.v. ὕστερος. M-M. TW. Spicq.

1) εμπειρία

2) πείρα

3) πείραμα

4) τριβή

1) εμπειρία

2) πρακτική

1) εμπειρία

2) πρακτική

1) δοκιμάζω

2) εμπειρία

3) νιώθω

4) πείραμα

5) προσπαθώ

1) εμπειρία

2) πείραμα

1) άσκηση

2) εμπειρία

3) μαθητεία

4) πρακτική