-
1 дивізор диференціала
диви́зор дифференциа́лаУкраїнсько-російський політехнічний словник > дивізор диференціала
-
2 знак диференціала
знак дифференциа́лаУкраїнсько-російський політехнічний словник > знак диференціала
-
3 порядок диференціала
поря́док дифференциа́лаУкраїнсько-російський політехнічний словник > порядок диференціала
-
4 сателіт диференціала
сателли́т дифференциа́лаУкраїнсько-російський політехнічний словник > сателіт диференціала
-
5 аланы
ист.ала́ни, -нівала́н — ед. ала́н
-
6 поплавок
1) пливець (-вця), перо; срв. Плавник;2) (плавающий знак) плавок (-вка), поплавець (-вця), плавак (-ка); (якорный) сучка; (мелевой) бакан. -вок неводной - бомбирка, балберка, жмак (-ку, им. мн. жмаки), ґалаґан (-на), плавак (-ка), (бочёнок) куга;3) (в светильне) плавок (-вка), ґнотик (-ка).* * *1) рыб., техн. поплаве́ць, -вця́, поплаво́к, -вка́; диал. ґалаґа́н2) ( плавучий знак) мор. плаво́к, -вка́; ( бакен) ба́кен3) ав. поплаво́к4) ( ресторан на барже) поплаво́к -
7 авиалайнер
авіала́йнер -
8 алалия
мед.ала́лія, німота́, безмо́в'я, безмо́вність -
9 головня
1) головешка;2) (сорн. трава Lolium temulentum) кукіль (р. -колю);3) (грибок- вредитель хлеба) зона, зана, сажа, сажка, головня, засніт. Пораженный -нёй (о хлебн. раст.) - снітистий. Покрываться, покрыться -нёй - снітитися, заснічуватися, заснітитися;4) (змея) гадюка.* * *1) голове́шка, головня́, недогарок, -рка; диал. ґалаґа́н2) ( болезнь злаковых) зона́, са́жка; диал. за́сніт, -у3) орн. см. турпан -
10 горшок
горщик (р. горщика), горщок (р. горшка), горнець (р. горнця); ум. - горщичок, горщечок, горща (р. горщати, ср. р.), горщатко (р. -ка, ср. р.), горня (р. -няти, ср. р.), горнятко (р. -ка, ср. р.). Реже: (медный г.) мідняк, мідень (р. -дня); (чугунный) чавун, ум. чавунець (р. -нця); (большой медный) ґалаґан; (металлическ.) баняк; (г. в одно ведро) відерник; (для варки) варильник; (для варки борща) борщівник; (для каши) кашник; (для бученья белья) золій[ль]ник; (больш. г.) покотило; (высокий, цилиндрич.) стовбун, стовбунчик; (маленький г.) питунчик, маценя (р. -яти). Цветочный г. - вазон (р. -ну). Ночной г. - уринал, (эвфем.) генерал. Плавильный г. - тигель. Не боги горшки обжигают - не святі горшки ліплять. Принадлежащий -ку, относящийся к -ку - горщиків (-ова, -ове).* * * -
11 зал
Зала заля, (гал.) саля, (небольш.) світлиця, салон (-ну), (уменьш.) салоник (-ка). Зал(а) заседаний - заля для засідань. Зал(а) совещаний - радна заля, заля для нарад. Зал(а) присутствия (заседаний) (в суде) - заля розправ (Франко), судова заля. Зал(а) первого класса - заля, першої класи.* * *тж. з`ало, з`ала1) ( помещение для собраний) зал, -у, за́ла и за́ля2) ( комната для приёма гостей) за́ла и за́ля -
12 кабала
I. и Каббала (каббалистика) каб(б)ала.II. 1) кабала, неволя, рабство. Отдать в -лу - у неволю віддати, в кабалу завдати кого. Попасть в -лу - поневолитися, упасти в неволю. Взвести на себя -лу - пені собі напитати;2) (тяжёлые условия) панщина, кріпацтво. [Згадаймо Франка з його панщиною на чужій роботі у наймах (Єфр.). Я жив в кріпацтві у дітей, в кайданах у родини (Крим.)].* * *кабала́ -
13 Купала
Купа(й)ла, ум. Купа(й)лочка. На Ивана -ла - на Івана, на Івана-Купа(й)ла.* * *этногр.; тж. куп`алаКупа́йло, Купа́йла, купа́йло, купа́йла -
14 медник
1) мідяр (-ра), мідник (-ка); (котельщик) котляр (-ра). [Став мідником, а відтак опинився у шевця (Коцюб.)];2) (котёл, горшок) мідень (-дня), мідняк (-ка), (пров.) ґалаґан (- на).* * *мі́дник -
15 медовый
1) медовий, медяний, медний. [Браго-ж моя, бражечко медовая! (Чуб. V). В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять (Чуб. V). Медяна діжечка (Сл. Ум.). Пряників медних, що боги вживають (Рудан.)]. -вый камень - см. Мел(л)ит. -вая кислота - медова кислота. -вый пряник - см. Медовик 1. -вая роса - см. I. Медянка. -вая трава, бот. - а) (Holcus mollis L.) солодник (-ку) (м'який), медова трава; б) (Pedicularis comosa L.) шолудивник (-ку) (чубатий), гнидиця, цицак (-ку), ґалаґан (-ну); в) (Galium verum L.) медівник (-ку), батіжки (-ків), гусятник (-ку), рай-зілля (-лля), буркун (-ну); г) (Phlomis tuberosa L.) залізняк (-ку) (бульбистий), нечуй-вітер (-тра и -тру). -вый месяц - медовий місяць (-ця);2) (о напитке) медовий, медковий.* * *1) медо́вий, ме́дяний и медяни́й2) перен. медо́вий -
16 надоеда
тж. надоед`аланасти́ра, надоїда, зола́ -
17 отпадать
отпасть1) відпадати, відпасти. [Відпав листок];2) (о краске, штукатурке и т. п.) вилущуватися, вилущитися; (от союза, религии, партии и т. п.) відступатися, відступитися, відпадати, відпасти, відкидатися, відкинутися чого и від чого. [Юліян відступився від християнства. Відкинувся від партії. Він зовсім рідні відкинувся];3) у меня -ала охота (к пению) - я втеряв, стратив охоту, знеохотився (до співів).* * *несов.; сов. - отп`астьвідпада́ти, відпа́сти и повідпада́ти -
18 петух
зоол. півень (-вня), (зап.) когут (-та), кур, (диал.) кокош (-ша). См. Петушок. -хи поют - півні співають, (зап.) кури (когути) піють. [Ще треті півні не співали (Шевч.). Іще кури не піли (не піяли). Ой, рано-рано кури запіли]. До -хов, с -хами - до півнів, до кур, о півнях, о курях. Первые, вторые, третьи -хи - перші, другі, треті півні (кури, когути). Индейский -тух - (г)индик, (шутл.) дундук. Голландский -тух - ґалаґан (-на). Посадить красного -ха под кровлю (поджечь) - червоного півня пустити.* * *пі́вень, -вня; диал. ко́гут, ко́кош -
19 пиала
піала́ -
20 послоняться
поблукати, потинятися, повештатися, поникати, пошвендяти, посновиґати, помотлятися. [Поблукав та й годі. Повештався я тутечки чимало на своєму віку Стор.). Поникає-поникає по двору і пішов собі (Гр.). Свиня у панський двір залізла: посновиґала там… (Гліб.)].* * *потиня́тися, пове́штатися, посновига́ти, пошве́ндяти, поника́ти, попотиня́тися, попове́штатися, попошве́ндяти; ( поскитаться) поблука́ти, попоблука́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ала́рм — аларм … Русское словесное ударение
Ала — Ала: Ала конное вспомогательное подразделение римской армии. Ала (демон) (серб. Ала) демон суккуб в верованиях южнославянских народов. Ала (богиня) (англ. Ala (mythology)) богиня плодородия в верованиях африканского народа… … Википедия
ала — дорбасы алдына түсті. Шаршады, шалдықты, титықтады. Ала көкек. Ұшып қонып жүретін, берекесіз (адам). Біздің кедей болуымыздың себебі манағылардың айтуынша: көкемнің «а л а к ө к е к», «ақылсыздығынан» сияқты (Н. Қазыбеков, Тұсаукесер, 42). Мұның… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
қалақ — бет. Жалпиып қалған, жалпиған бет. Қ а л а қ б е т әуелі трубканы көтергісі келмей тыржыңдаса да, тыңдаған бойда орнынан атып тұрды (Ә.Нұрпейісов, Соңғы., 371). Сыртына сірә да қан тепейтін қара сұр қ а л а қ б е т сыздап ала қойған (Бұл да, 403) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ала́н — алан, а; мн. аланы, аланов … Русское словесное ударение
ґалаґан — 1 іменник чоловічого роду, істота півень ґалаґан 2 іменник чоловічого роду поплавок; монета … Орфографічний словник української мови
ала — сущ., кол во синонимов: 2 • крыло (10) • подразделение (47) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Ала — Алевтина, Алина1 2, Алиса, Алла, Аэлита, Олимпиада Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
Ґалаґан — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
Ала — (крыло), римская конница, причисленная къ легіонамъ; состояла изъ десяти турмъ, по 30 всадниковъ. При императорахъ такъ назывались отдѣльные конные полки въ 500 1000 всадниковъ, предводительствуемые мѣстными вождями и называвшіеся, въ зависимости … Военная энциклопедия
ала — с. Ак һәм кара яки ачык һәм тонык төсләрдән торган. Чуар. Күк, ак, кызыл һ. б. төсләр аралаштырылып ялганып ясалган, тегелгән. АЛА БАЛЫК – КЕРКӘ – Сөләйман балыгы семь. тау елгаларында, күлләрдә үрчи торган, кызыл һәм кара тимгелле балык; рус.… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге