-
101 IAA
-
102 International Academy of Astronautics
English-russian astronautics dictionary > International Academy of Astronautics
-
103 -а
1. прот. енкл. а; ӧзекйе минд'ен сон-а башлай баш хусмаға а як піде в стрілку, починає випускати колос П; кӧзет-а сон а потім дивися У;2. посил. енкл. -но, а, ж; тэк-а тільки-но, тільки-тільки ВН; не отурмас-а? чому ж не сідаєш? СМ; бошат-а маа абу кашолкайы звільни-но мені цього кошика СГС. -
104 айып
сором, ганьба ВН, Г, СЛ,М, СК; маа айып мені соромно, ганьба Г; сендэн айыптыр соромно перед тобою СК; сиздэн айыптыр сором перед вами Г; айып осун хай буде соромно Г; … сормах айып олмасын дозвольте запитати СК; айып этсердитися, гніватися ВН, СЛ; пор. айб эт-, айип, айыб эт-, ғайыб, ғайып, хаип, хайип, хайып. -
105 ама
I1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.IIритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман. -
106 бана
дав. в. займ. бен мені ВНСК, Кб.; бана д'ийдирсе д'ерек напевно, одягатиме на мене СК; пор. баңа, маа, маңа, див. бен. -
107 баңа
дав. в. займ. бен мені Б, У, М; пор. бана, маа, маңа, див. бен. -
108 бири-бири
-
109 булун-
бути знайденим, знаходитися, опинятися, з'являтися, прибувати, перебувати, виявлятися У, Г-СГ; о йылхыйа да булунду бир сары тайка й у тому табуні з'явився молодий буланий кінь СЛ; алхтан т'елене / эльдэн д'елене тойум олмаз, о да вахтына булунмаз тим, що дають люди, ситим не будеш і вчасно його не здобудеш СЛ / СГ; биз булунурух, сиз дэ булунуз ми прийдемо, і ви приходьте СЛ; аҗелим булунду виявилася моя смерть У; саа булнур з тебе станеться, від тебе можна всього чекати Г; о маа булнур він мені знадобиться СГ. -
110 д'еэп
(=д'елип) дієприсл.; маа бир т'ере даа д'еэп йаздлар до мене одного разу вже приїздили й записували СК; див. д'е-. -
111 доғуру
-
112 дэ
1. частка також, теж, же, і; бӧгӱн дэ бӧгӱн йашап отруйляр живуть вони ще й сьогодні СГ; бабам, мен дэ т'итэҗем? тату, я також піду? СГ.2. посил. частка ж; биший дэ йох нічогісінько немає Б; о пиший дэ бильмийдир він нічогісінько, нічого зовсім не знає СГ.3. частка що-, кожного; кӱздэ дэ щоосені НМ.4. енкл. у складі допуст. форми хоча; ичерлер исе дэ хоча й вип'ють Кб.; не сойу дэ боса, она эп тэ бир яким би воно не було, йому однаково СМ.5. ритмічна частка; бен д'езерим чарше дэ бойу я гуляю по базару ВН.6. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; о тӱштӱ, т'етти, биз дэ отӱриймиз брычка стне він зліз і пішов, а ми посідали на воза ВН.7. єдн. спол. і, та; дэ о вахта дийлер і тоді кажуть Б; дэ о да йазай маа і він пише мені М. -
113 ишт-
слухати, чути ВН, СБ, Г; иштэр эдим я чув був СБ; сен айтма — мен иштмейим ти не кажи — я не чутиму СБЧ; иштмеди він не чув П; иштин маа слухай мене Г; пор. ишит-, шит-, эшит-. -
114 йер
1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г. -
115 кӱч
1. сила, міць, снага ВН-К,М, СГ, СК.2. важкий, тяжкий, скрутний, важко, тяжко ВН-К, М, СГ, СК; кӱч иш важка робота К; маа кӱч мені важко П; маңа эди бек кӱч мені було дуже тяжко ВН; наз да кӱч боса як би важко не було СМ; кӱч йере хал- опинитися в тяжкому становищі К.3. труднощі, неприємність, прикрість, горе ВН-К,М, СГ, СК; бек балабан кӱч дуже велике горе СБФ; кӱчлен з трудом, насилуМ; пек кӱчӱне кельди йому дуже не сподобалося Г.4. дуже; кӱч сувух дуже холодно У; пор. гӱч. -
116 мағана
вада, недолік СМ, Б, У; мағана тап- знаходити недоліки, прискіпуватися, заважати СМ, Б, У; мағана маа тапай присікується до мене У; пор. маана, мана I, маһна. -
117 мен
я; меним / меэм / мем; маңа ВН-У / мана Г, К, СК / маа СБСМ, Г-СК; мени; мендэ; мендэн; мен чыхтым мы? чи я вийшов? ВН; мен-а йа пайынма шлеҗегим? а я що, сама робитиму? СМ; мен йохтур мене немає У. -
118 саташ-
мати справу з ким, зв'язуватися, чіпати, чіплятися до кого, шукати привід для сварки, набридати, заздрити СБ; саташма аңа не чіпляйся до нього СБЧ; саташманыз маа не чіпляйтеся до мене СК. -
119 т'ерек
I(-ги) потреба, необхідність, потрібний, треба ВН-К; т'ерек сув т'етирмеге треба принести води СБФ; хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек треба підстригтися, поголитися Г; т'ерек дӱгӱль / дӧӱль не треба О / К; т'ерек йердэ де потрібно Б; бурйаки чыхармаа т'ерек треба копати буряки У; т'ерекмеэн йердэ де не слід Б; т'ерек ол- знадобитися ВН, Б; т'ерек эт- бути потрібним; бет'им т'ерек этэр маа можливо, мені буде треба Г; т'ереги т'ибик як слід П; эпсин йағлайляр т'ереги т'ибик підмазують усіх як слід П; мен т'ерек барғайым мабуть, я піду ВН, я мушу піти Я; җан авурғай т'ерек напевно, він переживає ВН; пор. герек, д'ерек, керек.IIраз СМ, Г; о т'еректэ за тим разом, тоді СМ; о т'ерек тим часом, того разу Г; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерес, т'ерет. -
120 т'ерек-
(-гий) бути потрібним ВНК; т'ерегий о ший та річ потрібна П; т'ерегимиз йухлама ми мусимо спати СМ; т'ерекеҗек ший потрібна річ К; т'ереккен йерне йазған эдим я писав у потрібні місця СБ; о т'ерекйен исан дӱгӱл це людина непотрібна, некорисна П; т'ерекмеҗек ший непотрібна річ К; т'ерекмез не слід; т'ерекмей не треба ВН-К; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; т'ерекмей сен маңа ти мені непотрібен СМ; т'ерекмей хазахча не треба по-російськи СБ; айамаа т'ерекмей жаліти (бути скнарою) не слід П; т'ерекмейен йерне сохулуй влазить де не слід Г; т'ерекмейен ший непотрібна річ К; т'ерекмий непотрібно, не треба СМ, СЛ, К; т'ерекмий маа сеэн хызын мені твоя дочка непотрібна СМ; иш битт'ен сора сен энди бирне т'ерекмийсин після того, як роботу закінчено, ти вже не потрібний нікомуК; а штэ мен саа т'еректим от я тобі й знадобився Г; т'ерект'ен заман потрібного часу Б; т'ерект'ендэ хыдырыс шукаєш, коли треба СМ.
См. также в других словарях:
МАА — Международные армянские авиалинии авиа, Армения, организация Источник: http://www.logistic.ru/news/2002/12/16/18/6641.html МАА Международная академия архитектуры образование и наука Источник: http://stroy.spb.ru/cgi bin/getfullnews.pl?10480 МАА … Словарь сокращений и аббревиатур
маа́ры — маары, ов; ед. маар, а … Русское словесное ударение
МАА — Международная астронавтическая академия … Словарь сокращений русского языка
маа — [مع] а. кит., пешоянд бо, ҳамроҳи…, бо ҳамроҳии… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
мааҳозо — [مع هذا] а. кит. бо вуҷуди ин, бо ҳамаи ин … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
маҷмаа — [مجمعه] а. ниг. маҷмаъ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
маади — поселение эпохи энеолита (вторая половина 4 го тысячелетия до н. э.) под Каиром. Остатки жилищ, зёрна пшеницы, ячменя, медные и каменные орудия, сосуды, палетки, зернотёрки. * * * МААДИ МААДИ, остатки энеолитического поселения древних… … Энциклопедический словарь
Мааны — династия в Ливане в XVI XVII вв. Признавая сюзеренитет турецкого султана, фактически правили самостоятельно. Основатель династии Фахр–ад–дин I Маана (? 1544). Наибольшее усиление Маанов при Фахр–ад–дине II (правил в 1590 1633, по другим данным… … Энциклопедический словарь
Маас — Мёз (Maas, Meuse), река во Франции, Бельгии и Нидерландах. 925 км, площадь бассейна 36 тыс. км2. Впадает в рукав дельты Рейна. Средний расход воды 300 400 м3/с. Судоходна от верховьев, соединена каналами с реками Шельда, Сена, Рейн и другими. На… … Энциклопедический словарь
Маастрихт — (Maastricht), город в Нидерландах, административный центр провинции Лимбург. 118 тыс. жителей (1995). Международный аэропорт. Стекольно керамическая, химическая, машиностроительная промышленность. Музеи: епископский, искусства и древностей.… … Энциклопедический словарь
Маат — в древнеегипетской мифологии богиня истины и порядка. * * * МААТ МААТ, в египетской мифологии богиня олицетворение миропорядка и истины. Почиталась как дочь и око бога Ра (см. РА (в мифологии)), участвовала вместе с ним в сотворении мира из хаоса … Энциклопедический словарь
