Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

җәйге+көн

  • 1 айазма

    свячення, освячення, хрещення водою, свячений на Водохреще; йаңы ӱйге айазма йаса- святити нову хату СБФ; айазма су СБ, айазма сув ВН, СМ, Б, СЛ, айазма суву Б, М, айазма суйу СЛ свячена вода; айазма эт- святити, кропити свяченою водою.

    Урумско-украинский словарь > айазма

  • 2 алыш-

    1. брати (ся) разом, брати один одного; побратися У; эль алыш- тиснути руки один одному СЛ.
    2. звикати, привчатися, приручатися; алыштым кӧйге отурмаға я звик жити в селі СБФ; о ат йанна да бири дэ барамай, бахшасын бирне дэ алышмай до того коня ніхто не може приступитися, він нікого до себе не підпускає Б.
    3. відстоюватися; амур алышый тісто відлежується К.

    Урумско-украинский словарь > алыш-

  • 3 ат-

    (атай)
    1. кидати; мен атсам, у табай якщо я кину, він знайде СБФ; хапартна атханлар викинули за двері СМ; аттых сачтых туз ми порозкидали, посіяли сіль Б; кӧтэр ат підніми й викинь Б; ӧзӱн ат- кидатися У; атайым ӧзӱм дэрйаға кинуся я в річку Б; таш ат- кидати камінь О; т'есий атай холларны відрубує їй руки Б.
    2. стріляти.
    3. крокувати.
    4. скакати, стрибати через перепону, перескакувати; атты т'ислениң азбарын він перескочив церковний паркан СБ; аман йапулардан атай миний миттю перескакує через мур СГ; стэмей Эст'и кӧйге атып т'етмеге не хоче йти до Старобешевого СБ; … салынҗах атрозгойдувати гойдалку СМ; тамур ат- пускати коріння О; хозу ат- ягнитися СЛ.

    Урумско-украинский словарь > ат-

  • 4 т'ель-

    (т'елий)
    1. іти в цей бік, приходити, приїздити, прибувати, підходити, доходити, домовлятися ВН-К; т'ел кӧйге приїзди до села ВН; т'елеҗек йыл наступний рік О; т'елди він прийшов ВН; т'елий сув йанна підходить до річки СМ; т'елим приходжу, т'елис приходиш, т'елимиз приходимо, т'елийсиз приходите Б; киши бле лафетис дэ т'елис, не хадар т'ерек ахча бермед'е розмовляєш із людиною й домовляєшся, скільки грошей слід дати СМ; т'ельмей оон башмагы онун айағына черевик тієї (дівчини) цій не підходить Б; хулағыма сес т'еген им? чи мені почулося? СЛ; бир йере т'ель- сходитися Г; вар да т'ель сходи, збігай Г; о балчых чиндэн уруп т'ельсе якщо проскочить через те болото Б; айляный т'елий тавну об'їздить гору Б т'ельд'ен т'итт' ен СМ, т'елип д'ечен Б перехожий; т'елип т'ет- ВН-У, т'елип т'ит- Г-К заходити, ходити сюдитуди; он алтышар — он йедишер йашна т'елийлер досягають вони шістнадцяти-сімнадцяти років Г; барып т'ель- ВНУ, варып т'ель- Г-К сходити, з'їздити; чапып т'ель- прибігти НКД; т'ель-эле підійди-но Г, СЛ; ош (хош) т'ельдин див. ош, хош.
    2. допом. дієсл., передає закінчену дію; ӧстӱ т'ельди вит' ріс СБ; мен энди ону этип т'ельдим я вже його, те, це зробивП; тӱшӱнӱп т'ельсе якщо задуматися СМ; ӧсӱп т'ель- вирости ВН-К; пор. гель-, д'е-, д'ель-, йель- II, кель-, т'е-, чель-.

    Урумско-украинский словарь > т'ель-

  • 5 ӱй

    хата, будинок, дім, житло, кімната, приміщення ВН-СМ; ӱй артна за двором, на вулиці НБЄ; толу ӱйӱм у мене повна хата ВН; ӱй йаса- будувати хату СМ; ӱй тӱбӱ підлога СБ-СМ; ӱй шорбаҗ и господар дому СБ; ӱйге чых- виходити заміж СБ; ӱйдэ бар азбарым, ӱйӱм у мене вдомає садиба, хата П; ӱйдэ баріти додому СМ; ӱйдэ йат- ночувати вдома СМ; т'ет ӱйдэ іди додому ВН-СМ; ӱйдэ хайт- повертатися додому ВН, П; ӱйдэ хайтмай додому не повернеться П; бир ӱйд'е чырах кӧрӱнӱй у якомусь будинку видніється свічка СМ; ӱййе мен бердим аз-авлах ремонт хату я підремонтував П; ӱйнуң тэмели підвалини хати, фундамент СБ; ӱйче до хати, в хату ВН; пор. уй, ӱ, эв I.

    Урумско-украинский словарь > ӱй

См. также в других словарях:

  • җәйге — с. 1. Җәй көне була торган 2. Җәй көне кия торган (кием). ҖӘЙГЕ КАНИКУЛ – Мәктәпләрдә, урта һәм югары уку йортларында уку елы тәмамлангач була торган каникул …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • үйге түсу — Қ орда., Арал) түрмеге түсу. Біз үшеуміз де ү й г е т ү с і п қалдық Қ орда., Арал) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • бәйге — тарту. этногр. Бәйгіден озып келе жатқан өз аулының аты мәреге 50 100 м дей қалғанда екі екі адамнан алдынан шығып, бірі алдынан шығып, бірі шылбырынан, екіншісі құйысқанынан ұстап демей тарту. Таңертең кеткен бәйге түс қия шаң берген кезде әр… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • аламан бәйге — зат. Ат 100 шақырым қашықтыққа дөйін шабатын бәйге. Қазақтың ертеден келе жатқан ұлттық ойыны …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • бәйге бала — Бәйге атына мініп шабатын бала …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • бәйге — зат. Ерте заманнан келе жатқан қазақ халқының дәстүрлі ат жарысы, спорт ойынының бір түрі …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • бәйге ат — Бәйгеге шабатын, қосатын, жаратқан жүйрік ат …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • бәйге төбе — Ат жарысындағы көмбе …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • дөнен бәйге — Кілең дөнен жарысы …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • құнан бәйге — Кілең құнан жарысы. Тек қана құнандарға арналған жарыс …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • тай бәйге — Тай жарысы. Шабандоздар 5 7 жаста, мәре қашықтығы 500 2000 метр болады …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»