-
1 семя
1) бот. насіни́на, сі́м'я, род. п. сі́м'я и сі́мені, собир. насі́ння, сі́м'я2)\семя мена́ — (мн.: для посева) насі́ння, сі́м'я; ( зерно) зерно́
3) ( о зёрнах подсолнуха) насі́ння; зе́рнята, -нят; со́нях4) фиоиол. сі́м'я, спе́рма5) перен. сі́м'я ед., собир., насі́ння (собир.)благо́е \семя мя — до́бре сі́м'я
\семя мена́ раздо́ра — сі́м'я (насі́ння) ро́збрату
каково́ \семя мя, таково́ — и
пле́мя — погов. яке́ насі́ння, таке́ й поколі́ння; яки́й ко́рінь, таки́й одро́сток; яке́ корі́ння, таке́ й насі́ння; яка́ ще́па, така я́блуня
См. также в других словарях:
одроїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
одроїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
одроблений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одробок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
одроджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одроджуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одроджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
одрослий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одрощений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одрощуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одрощування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
