-
1 Трійця
-
2 пропійця
- ціпропо́йца, пья́ница -
3 трійця
-і1) тро́ица; тро́е2) этн. три соединённые вместе [восковые] свечи3) рел. тро́ица; ( о празднике) тро́ицын день -
4 трійця
trijcjaж. -
5 трійця
сёмуха -
6 азієць
-йця; см. азіат -
7 австралієць
-йця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. австралійці -
8 австрієць
-йця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. австрійці -
9 адигеєць
-йця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. адигейці -
10 алтаєць
-йця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. алтайці -
11 англієць
- йцяанглича́нин -
12 андрієць
-йця; бот.жи́вокость -
13 арієць
- йцяари́ец -
14 армієць
- йцяарме́ец -
15 ассирієць
- йцяассири́ец -
16 балтієць
- йцябалти́ец -
17 батареєць
-йця; воен.батаре́ец -
18 бельгієць
-йця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. бельгійці -
19 білогвардієць
-йця; ист.белогварде́ец -
20 болівієць
-йця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. болівійці
См. также в других словарях:
Руська трійця — Мемориальная доска члена «Русской троицы» на здании Львовской научной библиотеки Русская троица (укр. Руська трійця галицкая литературная группа, в которую входили Маркиян Шашкевич, Яков Головацкий и Иван Вагилевич. Русская троица начала в конце… … Википедия
Трійця — іменник жіночого роду християнське свято … Орфографічний словник української мови
пропійця — і, ж., зах. Жінка п яниця … Український тлумачний словник
трійця — і, ж. 1) У християнській релігії – триєдиний Бог, в якому поєднуються Бог Отець, Бог Син і Бог – Дух Святий. 2) розм. Про трьох осіб, людей, що пов язані між собою близькими стосунками, часто бувають разом і т. ін. 3) розм. Те саме, що троє. || у … Український тлумачний словник
трійця — Свічник із трьома свічками, яким у свято Богоявлення Господнього під час великого освячення води правлячий священнослужитель благословляє вірних та воду … Словник церковно-обрядової термінології
Трійця — і Тройця див. Зіслання Святого Духа на Апостолів … Словник церковно-обрядової термінології
аравієць — і/йця, ч. 1) Мешканець Аравійського півострова. 2) Громадянин Саудівської Аравії … Український тлумачний словник
армієць — йця, ч. 1) Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець. 2) заст. Військовослужбовець армії (у 4 знач.); не гвардієць … Український тлумачний словник
балтієць — йця, ч. Моряк Балтійського флоту … Український тлумачний словник
батареєць — йця, ч., розм. Те саме, що артилерист … Український тлумачний словник
білогвардієць — йця, ч., іст. Той, хто воював проти Радянської влади в лавах білої гвардії; контрреволюціонер … Український тлумачний словник