-
101 быть
быць; існаваць* * *несовер. в разн. знач. быць— будзе бура, быць буры— будзеш ты, быць табебудь (в знач.: если бы)
— калі б… быў (была, было), каб… быў (была, было)будь он учёным, он бы…
— калі б (каб) ён быў вучоным, ён бы…— калі б не быў (не была, не было)не будь у него друзей, он бы…
— калі б (каб) не было ў яго сяброў, ён бы…будь то (в знач.: всё равно кто, что)
— няхай гэта, няхай гэта будзе (мн. будуць), ці гэта, ці гэта будзе (мн. будуць)— няхай гэта (будзе) сам прафесар, ці гэта (будзе) сам прафесарбудь, что будет
— а ўжо ж што будзе, няхай будзе, што будзе, што будзе, тое будзе— было не было, ці пан, ці прапаў— толькі яго і бачылі, і знікбыть по сему уст.
— няхай будзе так— значыць, выходзіць— няхай будзе так, (ладно) добра— мабыць, напэўна, мусіць -
102 восходящий
які (што) паходзіць (з, ад чаго)см. восходить2) прил. узыходны, узыходзячывосходящее ударение лингв.
— узыходны націск -
103 вырождающийся
які (што) зводзіцца, які (што) выміраесм. вырождаться -
104 заискивающий
ліслівы; лісьлівы; падлізлівы* * *1) прич. які (што) паддобрываецца, які (што) запабягае, які (што) падлашчваецца, які (што) падлізваеццасм. заискивать2) прил. ліслівы, падлізлівы -
105 зовущий
-
106 иссохший
выпетраны; высмаглы; засмаглы; засохлы* * * -
107 исходящий
які (што) выходзіць, які (што) паходзіцьсм. исходить II -
108 набрякший
1) прич. які (што) набрак, які (што) набрыняўякі (што) набух, які (што) напухсм. набрякнуть2) прил. набраклы, набрынялы, набухлы3) прил. набрынялы, напухлы -
109 нипочём
-
110 ничего
-
111 ничто
* * *— нічым-нічога, абсалютна нічога, анічагуткі -
112 ну
1) межд. нуну, начинайте!
— ну, пачынайце!ну, что же дальше?
— ну, што ж далей?(да) ну, неужели?
— (ды) ну, няўжо?— а што, калі ён прыедзе?— а што, калі хто-небудзь убачыць -
113 обратить
абярнуць; зьвярнуць* * *совер.2) перен. (устремить, направить) звярнуць, накіравацьабярнуць (у каго, у што)обратить пустыню в цветущий край
— ператварыць пустыню ў квітнеючы край (зрабіць пустыню квітнеючым краем)— прымусіць уцякаць, прымусіць да ўцёкаў -
114 обращать
-
115 объединяющий
1) прич. які (што) аб'ядноўвае, які (што) яднаеякі (што) гуртуе, які (што) згуртоўваесм. объединять -
116 одуряющий
* * *1) прич. які (што) ачмурае, які (што) дурыць, які (што) замарочвае, які (што) адурваесм. одурять -
117 отрезвляющий
1) прич. які (што) працверажае, які (што) працвярэжвае, які (што) выцверажае, які (што) выцвярэжваесм. отрезвлять -
118 отталкивающий
-
119 пенять
* * * -
120 перерабатывающий
які (што) ператраўляе, які (што) ператраўліваесм. перерабатывать
См. также в других словарях:
што́порить — штопорить, штопорю, штопоришь; пов. штопори … Русское словесное ударение
што́льня — штольня, и; р. мн. штолен … Русское словесное ударение
што́кверк — штокверк … Русское словесное ударение
што́кро́за — штокроза … Русское словесное ударение
што́пор — штопор … Русское словесное ударение
ШТО — шнур телефонный в общей оплетке связь … Словарь сокращений и аббревиатур
што́пор — а, м. 1. Винтообразный стержень для откупоривания бутылок; пробочник. [Кельнер] исчез на минутку и тотчас же воротился с двумя бутылками пива, штопором и салфеткой под мышкой. Куприн, Прапорщик армейский. 2. Авиа. Одна из фигур высшего пилотажа,… … Малый академический словарь
што́фный — 1) ая, ое. устар. 1. Вместимостью в один штоф1. Штофная бутыль. 2. Питейный. Штофная лавка. || в знач. сущ. штофная, ой, ж. Питейная лавка. Заезжая прислуга показывается чаще и чаще в распивочных, штофных и трактирах. Григорович, Проселочные… … Малый академический словарь
што — займ. чого, чому, чым, на чім, Гж. Що. Што в умі, то й на язиці … Словник лемківскої говірки
што ани — вигук присл. Ол. Що аж. Кричит, што ани! … Словник лемківскої говірки
Што́ккингера окра́ска — (Z. Stockinger, современный австрийский гистолог) окраска мазков крови метиленовым синим, выявляющая ядрышки в зрелых лимфоцитах … Медицинская энциклопедия