інструмент

См. также в других словарях:

• інструмент — ч. 1) род. а. Знаряддя для праці. •• Меди/чний інструме/нт технічний пристрій, призначений для виконання профілактичних, діагностичних, лікувальних, дослідницьких маніпуляцій і процедур. 2) род. у, збірн. Сукупність таких знарядь. 3) перен. Засіб …   Український тлумачний словник

• інструмент — [інструме/нт] нта, м. (на) н т і, мн. нтие, н т іў (окремий предмет) і нту, м. (на) н т і (сукупність предметів) …   Орфоепічний словник української мови

• інструмент — 1 іменник чоловічого роду окремий предмет інструмент 2 іменник чоловічого роду сукупність предметів …   Орфографічний словник української мови

• інструмент — мента, ч. Рс. Знаряддя для праці …   Словник лемківскої говірки

• інструмент фінансовий — будь який цінний папір, який оформлений письмово і має грошову вартість у вигляді записів на електронних рахунках …   Глосарій термінів фондового ринку

• гніт-інструмент — Syn: нагнітний інструмент, пресівний інструмент …   Словарь синонимов металлургических терминов

• нагнітний інструмент — Syn: гніт інструмент, пресівний інструмент …   Словарь синонимов металлургических терминов

• пресівний інструмент — Syn: гніт інструмент, нагнітний інструмент …   Словарь синонимов металлургических терминов

• електроінструмент — ч. 1) род. а (один) і у (збірн.). Інструменти, що діють за допомогою електричного двигуна. 2) род. а. Музичний інструмент з електричним підсиленням звучання …   Український тлумачний словник

• мікроінструмент — а, ч. Інструмент дуже малих розмірів для тонких, особливо точних робіт …   Український тлумачний словник

• штангенінструмент — а, ч. Вимірювальний розсувний багатомірний інструмент з прямолінійною шкалою та ноніусом …   Український тлумачний словник