-
61 шанцевий інструмент
ша́нцевый инструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > шанцевий інструмент
-
62 швидкорізний інструмент
быстроре́жущий инструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > швидкорізний інструмент
-
63 шліфувальний інструмент
шлифова́льный инструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > шліфувальний інструмент
-
64 шляховий інструмент
путево́й инструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > шляховий інструмент
-
65 штампувальний інструмент
штампо́вочный инструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > штампувальний інструмент
-
66 штанґенінструмент
техн. штангенинструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > штанґенінструмент
-
67 штурманський інструмент
шту́рманский инструме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > штурманський інструмент
-
68 инструмент
-
69 инструмент
струмент, інструмент (-та). [Музичний, хірургічний інструмент. Вона ніяк не вміла керувати тими струментами (Грінч.)]; (прибор) прилад (-ду), (орудие) струмент (-ту), приладдя, знаряд (-ду), знаряддя, справа, справилля (ср. р.), (утварь) начиння (ср. р.), (провинц.) майстерія, струмеція. [Приладдя (знаряддя) хірургічне, астрономічне, фізичне, математичне. Муляр завісив голову, взяв під паху свій мішок з начинням і пішов (Франко). Заграв-би вам, та бачите, - справи нема, учора був на базарі - кобза зопсувалась (Шевч.). Всяке справилля про пожежу (Лубенщ.). У того стельмаха майстерії на два вози не забереш: самих сокир п'ять чи більше либонь (Канівщ.). Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе (Грінч. II)].* * *1) (о единичном орудии, приборе) інструме́нт, -а, начи́ння; диал. зна́ряд, -а2) собир. інструме́нт, -у, начи́ння; диал. зна́ряд, -у -
70 прессовочный инструмент
гніт-інструмент, нагнітний [пресівний] інструмент -
71 бобинорезка
техн.( процесс) бобінорі́зання; ( інструмент) бобіноріза́к, -ка́ -
72 бобинорезка
техн.( процесс) бобінорі́зання; ( інструмент) бобіноріза́к, -ка́ -
73 бобінорізак
техн. бобиноре́зка ( інструмент) -
74 валик
уменьш. от Вал. [Валок у музикальному інструменті].* * *I уменьш.ва́ликII1) уменьш. ва́лик, вало́к, -лка2) ( в диване) ва́лик; би́льце -
75 музыкальный
музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).* * *1) ( относящийся к музыке) музи́чний2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льниймузыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра
-
76 набор
1) см. Наборка 1;2) (рекрутский) набір (-бору), призов (-ву), (гал.) бранка, (народн.) некрутчина. [Бути-ж мені у неволі, у некрутському наборі (Пісня). Задумав цісар бранку брати (Федьк.). Пройшла в нас чутка - некрутчина сього року буде (М. Вовч.)]. По -ру - за призовом. [У мене два за призовом, другий - своєю охотою (Звин.)]. Являться к рекрутскому -бору - ставитися (до набору, до призову, зап. до бранки). [А Гнат ще не вірить, що і йому-би ставитися, що се бранка буде (Федьк.)];3) (всё, что набрано) набір (- бору), набрання (-ння), (подбор, ассортимент) добір (-бору). -бор слов, фраз - низка (збиранина, сплетево) слів, фраз. -бор шерстей для узора - добір шерстей (вовни) до узору. -бор инструментов - добір (припас) інструментів (приладів, пристроїв), пристрій (-рою), приладдя (-ддя) до чого. Хирургический -бор - хирургічний пристрій, хирургічне приладдя. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій. Полный -бор инструментов для какого-либо дела - справа, справилля (-лля), начиння (-ння), припас (-су), снасть (-ти). [Прийшов швець зо всім своїм справиллям (Сл. Ум.). А в мішку вся моя снасть (Звин.)];4) типогр. - складання (-ння), набір. Один лист -бора отпечатан - один аркуш складання (набору) вже віддруковано;5) морск. -бор корабля - снасть (корабельна);6) (для сбруи, упряжи) добір блях (бляшок, цвяхів (до збруї)).* * *1) набі́р, -бо́ру; набира́ння; ( рекрутский) бранка\набор р слов — набі́р слів
сапоги́ с \набор ром — чоботи гармо́шкою
2) тип. набір; складання, набирання3) мор. набір -
77 низко
нрч.1) низько, (о рубке, стрижке ещё: при корне, близко к краю) прикро. [Голова йому низько похилилась на груди (Кінець Неволі). Прикро одрубав дерево (Хорольщ.). Нащо ти так прикро його підстригла? (Борз.)]. Инструмент настроен -ко - інструмент(а) настроєно (нала(го)джено) низько. Поклониться -ко кому - вклонитися низько кому. Очень, весьма -ко, -ко-ко - дуже, вельми низько, низько-низько, низенько(-низенько). [Сонце низенько, вечір близенько (Пісня). Прикрутили низенько лямпу (Васильч.)];2) низько, (простецки) по-простому, по-простацькому, (вульгарно) вульгарно. -ко выражаться - вульгарно висловлюватися;3) (в нравств. смысле) низько, ницо, (недостойно) негідно, (подло) підло, підлотно, падлючно, по-падлюцькому, (позорно) ганебно. -но мыслить - низько (вульгарно: вульгарно) мислити (думати). -но пасть - низько впасти, зледащіти, пуститися берега. -ко поступать - поводитися низько (підлотно, підло, негідно, ганебно, ницо). -ко поступить - повестися підлотно (підло, негідно, ганебно, ницо), зробити (вчинити) низький (ниций, негідний, підлотний, підлий) учинок.* * *1) нареч. ни́зько; ни́зько, ни́це; негідно; підло2) в знач. сказ. ни́зько -
78 приспособлять
приспособить (прилаживать) прилагоджувати, прилагодити, припасовувати, припасувати, приметиковувати, приметикувати (реже примодиковувати, примодикувати); (приноравливать) пристосовувати, пристосувати, при(в)подоблювати и -ляти, при(в)подобити що до чого; (подготовлять, сделать способным к чему) способити, успособляти и -блювати, успособити, принатурювати, принатурити кого, що до чого [Ґутенберг прилагодив до друкування книг пересувні літери (Єфр.). Воно (письменство) приймало до себе (чужі зразки) не механічно а раз-у-раз перетворюючн й привподоблюючи до свого національного світогляду (Єфр.). Литва писане слово руське почала способити до своїх грамот і уставів (Куліш). Стару церковну мову принатурювали до того, як розмовляв у нас народ (Єфр.)]. -бить упряжь - прилагодити, припасувати упряж. -бить землю к посеву - успособити землю до засіву -бить науку к пониманию широких масс - пристосувати, принатурити науку до розуміння широким масам. Приспособленный - прилагоджений, припасований, приметикований, пристосований, привподоблений, успособлений, принатурений. [Горло й рот це неначе музичний інструмент, приметикований для мови й вимови усякових звуків (Неч.-Лев.)].* * *несов.; сов. - приспос`обитьпристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати; (приганять, прилаживать) припасо́вувати, припасува́ти, прила́джувати, прила́дити, прилашто́вувати, прилаштува́ти -
79 ловильный инструмент
-
80 пресс-инструмент
См. также в других словарях:
інструмент — ч. 1) род. а. Знаряддя для праці. •• Меди/чний інструме/нт технічний пристрій, призначений для виконання профілактичних, діагностичних, лікувальних, дослідницьких маніпуляцій і процедур. 2) род. у, збірн. Сукупність таких знарядь. 3) перен. Засіб … Український тлумачний словник
інструмент — [інструме/нт] нта, м. (на) н т і, мн. нтие, н т іў (окремий предмет) і нту, м. (на) н т і (сукупність предметів) … Орфоепічний словник української мови
інструмент — 1 іменник чоловічого роду окремий предмет інструмент 2 іменник чоловічого роду сукупність предметів … Орфографічний словник української мови
інструмент — мента, ч. Рс. Знаряддя для праці … Словник лемківскої говірки
інструмент фінансовий — будь який цінний папір, який оформлений письмово і має грошову вартість у вигляді записів на електронних рахунках … Глосарій термінів фондового ринку
гніт-інструмент — Syn: нагнітний інструмент, пресівний інструмент … Словарь синонимов металлургических терминов
нагнітний інструмент — Syn: гніт інструмент, пресівний інструмент … Словарь синонимов металлургических терминов
пресівний інструмент — Syn: гніт інструмент, нагнітний інструмент … Словарь синонимов металлургических терминов
електроінструмент — ч. 1) род. а (один) і у (збірн.). Інструменти, що діють за допомогою електричного двигуна. 2) род. а. Музичний інструмент з електричним підсиленням звучання … Український тлумачний словник
мікроінструмент — а, ч. Інструмент дуже малих розмірів для тонких, особливо точних робіт … Український тлумачний словник
штангенінструмент — а, ч. Вимірювальний розсувний багатомірний інструмент з прямолінійною шкалою та ноніусом … Український тлумачний словник