-
1 ტევრი
нетрі, хаща -
2 tykning
нетрі, хаща -
3 slum
1. n1) звич. pl нетрі2) глухий, брудний закуток3) заст. кімната4) розм. дурниця, нісенітниця; безглуздя5) розм. шахрайство, шахрайська витівка; трюк6) військ., розм. юшка7) повільний гребок (плавання)slum clearance — знесення старих будинків, розчистка нетрів
2. v3) розм. теревенити, варнякати4) розм., заст. ошукувати, дурити* * *I [slem] n; plнетрі; глухий, брудний завулокII [slem] vвідвідувати нетрі (з благодійною метою або з цікавості; to go slumming); през. ходити в гості до осіб, що стоять нижче за суспільним станом; відвідувати дешеві шинки ( з цікавості); жити на обмежені кошти, ледве перебиватисяIII [slem] n -
4 jungle
n1) джунглі; густі зарості; нетрі2) густий ліс, хаща, хащі◊ jungle fever — тропічна пропасниця
◊ jungle gym — конструкція для дитячих ігор
◊ the law of the jungle — закон джунглів
* * *n1) джунглі; густі зарості, нетрі; хаща, густий ліс2) плутанина, нетрі4) cл. кубло; нічліжка ( hobo jungle) -
5 back-blocks
n pl1) глушина, глухомань; далекі скотарські ферми2) район нетрів* * *pl; австрал.місцевість, віддалена від шляхів сполучення; глухомань, глибинка; район нетрів -
6 ghetto
-
7 gutter
1. n1) жолоб2) ринва, стічна канава, водостічна труба3) осушувальна канава4) нетрі5) pl бруд; покидьки6) тех. рівчак, паз; виїмка7) друк. проміжок між двома суміжними смугамиgutter stable — с.г. стійло зі стічним жолобом
2. v1) опливати (про свічку)2) робити жолоби (канавки, пази)3) стікати, литися* * *I n1) жолоб; стічна канава; осушувальна канава2) нетрі3) тex. канавка, паз, виїмка4) пoлiгp. проміжок між двома суміжними смугами ( книжкової друкованої форми); пoлiгp. великий пробільний матеріал; біла смужка з просіками між маркамиII v2) робити жолоби, канавки, пази3) стікати; литися -
8 purlieu
n1) pl околиці; передмістя, пригород2) pl межі3) pl хащі, нетрі4) улюблене місце (прогулянок тощо); куточок; притулок5) pl іст. королівські (державні) лісові угіддя, передані приватним власникам* * *n1) pl околиці, окраїни; пригород, передмістя; нетрі2) pl границі, межі3) улюблене місце ( прогулянок); куточок, притулок4) pl; icт. королівські або державні лісові угіддя, передані приватним власникам -
9 rookery
n1) гайворонник2) пташиний базар3) місце гніздування4) лігвище (тюленів тощо)5) густонаселений старий будинок; нетрі6) розм. кубло (злодіїв, шахраїв)1) розм. скандал, сварка* * *n1) граківник5) густонаселений старий будинок; нетрі6) кубло (злодійське, ігорне)7) cл., дiaл. скандал, лайка -
10 unflawed
adj1) нетріснутий, без тріщин2) без плям, без дефектів; бездоганний* * *[en`flʒːd]a1) без тріщин, нетріснутий2) без плям, без недоліку; бездоганний -
11 wild
1. n1) pl (the wilds) нетрі, хащі2) поет. незаймана природа, лоно природи; пустеляto play the wild — амер. поводитися нестримано (нерозсудливо)
the call of the wild — поклик природи, прагнення на лоно природи
2. adj1) дикийwild hay — с.г. сіно з диких трав
2) нецивілізованийwild man — дикун; перен. людина крайніх переконань
3) лякливий, полохливий (про коня тощо)4) необроблений, цілинний5) пустельний, незаселений; незайманийwild forest — одвічний ліс, праліс
6) бурхливий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовитий, скажений, божевільнийto be wild about (over) smth. (smb.) — бути в нестямі від чогось (когось)
7) гучнийwild laughter — гучний сміх, регіт
8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастичний9) штормовий; бурхливий (про море, погоду)wild wind — ураган, шторм
10) розм. розпусний, розбещений, розгульний11) нехитрий, простий; самобутнійwild apple — дика яблуня, кислиця, лісова яблуня
wild boar — зоол. дика свиня, дикий кабан
wild camomile — бот. дика ромашка, аптечна (лікарська) ромашка
wild cat — зоол. дикий кіт; запальна людина; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом
wild cotton — бот. ваточник
wild leek — бот. дика цибуля, левурда, черемша
wild mine — незареєстрована, по-хижацькому розроблювана шахта
wild oat — бот. вівсюг
wild pig — зоол. дикий кабан
wild plantain — бот. банан текстильний (прядильний)
wild radish — бот. редька дика (польова)
wild rose — бот. шипшина собача
wild strawberry — бот. лісові суниці
wild times — грозові роки; смутні часи
wild turnip — бот. суріпиця
wild vetch — бот. мишачий горошок
W. West — дикий захід (про захід США)
W. West show — вистава циркового типу (з ковбоями, індіанцями тощо)
W. West film (novel) — ковбойський фільм (роман)
to run wild — здичавіти; заростати (бур'янами тощо); рости без нагляду (про дітей)
* * *I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
12 ghetto
-
13 jungle
n1) джунглі; густі зарості, нетрі; хаща, густий ліс2) плутанина, нетрі4) cл. кубло; нічліжка ( hobo jungle) -
14 slum
I [slem] n; plнетрі; глухий, брудний завулокII [slem] vвідвідувати нетрі (з благодійною метою або з цікавості; to go slumming); през. ходити в гості до осіб, що стоять нижче за суспільним станом; відвідувати дешеві шинки ( з цікавості); жити на обмежені кошти, ледве перебиватисяIII [slem] n -
15 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
16 Дебрь
нетря[а], пуща, дебра, гущавина. [У такі убрався нетрі, де й нога людська не ходить (Грінч.). В гори-нетрі утікаймо! (Крим.). Чи може кинутись туди, у пущу, і в диких нетрах пробивать дорогу? (Л. Укр.). Заплутається в нетрях несходимих суперечностей (Єфр.)]. -
17 get-together
n амер.2. зборище, вечірка- ghetto n (pl get-togetheres)a) геттоb) нетрі, район нетрів (у місті)- black get-together негритянське міське гетто -
18 back
1. n1) спина2) спинка (стільця тощо)3) спинний хребет; поперек4) задня (зворотна) сторона; задній план5) виворіт, спід, підкладка6) гребінь (хвилі, пагорба)8) обух9) гірн. найвищий рівень (виробки)11) спорт. захисник (у футболі)12) корито; чан; великий бак◊ back to back — впритул
◊ to turn one's back upon (on) smb. — відвернутися від когось, порвати стосунки з кимсь
◊ to put (to set) smb.'s back up — розгнівати когось
◊ to be at the back of smb. — підтримувати когось, бути на чиємусь боці
2. adj1) заднійback edge (margin) — друк. внутрішнє (корінцеве) поле
back elevation — вигляд ззаду, задній фасад
back vowel — фон. голосний заднього ряду
2) віддалений, дальнійback street — віддалена (глуха) вулиця
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старийa back number (issue) of a magazine — старий номер журналу
5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)6) військ. тиловийback areas — військ. тили, тилові райони
3. adv1) ззаду, позадуkeep back! — не підходьте!, відійдіть назад!
to sit back — зручно усістися, відкинутися на спинку крісла
2) назад, у зворотному напряміback and forth — назад і вперед; туди й назад
3) знову4) осторонь, віддалік5) тому6) указує на зворотну дію4. v1) підтримувати, підкріпляти2) закріпляти (якір)3) зміцнювати, підпирати4) субсидувати, фінансувати5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом6) сідати на коня, їхати верхи7) класти на підкладку8) прилягати ззаду9) амер., розм. носити на спині10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном□ back down — відступати, відмовлятися
□ back off — гальмувати, сповільнювати
□ back out of — ухилятися від
□ back up — підтримувати; давати задній хід
◊ to back the wrong horse — помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня
* * *I [bʒk] n1) спина3) pl високоякісні, першосортні шкури5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі6) задня, тильна частина ( чого-небудь)8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план9) зворотний бік; зворот, виворіт10) гребінь (хвилі, гори)11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник13) мop. кіль; кільсон15) нижня дека ( музичного інструмента)16)II [bʒk] a1) заднійback elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад
back lighting — кiнo контржурне освітлення
back projection — кiнo рирпроекція
2) віддалений, далекийback alley — глухий провулок; нетрі, задвірки
back district — aмep. сільський район, глухомань
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час6) вiйcьк. ТиловийIII [bʒk] adv1) позаду, заkeep back! — не підходь!, відійди!
2) назад3) знову4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки5) тому6) із запізненням; з відставаннямto pay back — віддати борг; відплатити
IV [bʒk] vback from — осторонь, далеко від
1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти3) субсидіювати; фінансувати4) ставити (на гравця, боксера, коня)5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводитиto back the oars — мop. табанити
to back water — мop. табанити; відступатися, відступати
7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладкуto back a book — оправити, переплести книгу
10) примикати, приєднувати ( ззаду)11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)13)V [bʒk] nto back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість
корито; чан; великий бак -
19 blight
1. n1) іржа; скручування, в'янення (хвороба рослин)2) комахи-паразити (на рослинах)3) те, що псує задоволення (руйнує плани)4) занепад, загибель, кінець5) сум, смуток, розчарування2. v1) завдавати шкоди (рослинам)2) руйнувати, розбивати (надії)3) псувати, отруювати (задоволення тощо)blighted area — міський район, охоплений депресією; район хронічного безробіття; нетрі
* * *I n1) хвороба рослин, що характеризується в'яненням, припиненням росту, обпаданням листя без гниття2) комахи-паразити на рослинах; що-небудь, що знищує рослини або завдає їм шкоди3) те, що псує задоволення, руйнує плани4) занепад, загибель; деградаціяII v1) завдавати шкоди ( рослинам)2) руйнувати ( надії); псувати ( задоволення)3) руйнуватися; псуватися -
20 brush
1. n1) щітка2) чищення щіткою3) пензель; помазок4) майстерність, стиль художника5) пухнастий хвіст (лисиці, білки)6) чагарник, кущі; хаща; хмиз7) щетина (про бороду)8) садно9) легкий дотик10) амер., розм. вечірка11) сутичка2. v1) чистити щіткою2) зачісувати, пригладжувати (волосся)3) малювати пензлем4) натерти ногу (про коня)5) обсаджувати кущами6) очищати від кущів; винищувати ліс7) легко торкатися8) зчищати□ brush aside — усувати; ігнорувати, не звертати уваги
□ brush away — відкидати; зчищати
□ brush down — пригладжувати щіткою
□ brush off — зчищати, змахувати
□ brush out — старанно вичистити
□ brush up — змітати, збирати щіткою; оновлювати; освіжати (в пам'яті)
* * *I n1) щітка; чищення ( одягу) щіткою2) пензел, пензлик3) майстерність, стиль ( знаменитого) художника4) пухнатий хвіст (лисиці, білки)5) дiaл. щетина ( про бороду)6) садно ( на нозі коня)7) легкий дотик8) aмep. вечірка9) eл. щіткаII v1) чистити щіткою; причісувати, пригладжувати; видаляти, зчищати ( що-небудь)2) рідко писати пензлем; наносити шар фарби пензлем; усунути, замазати фарбою яку-небудь деталь на картині3) натирати; намазувати4) натерти ногу ( про коня)5) тeкcт. підняти ворсIII n1) сутичка, зіткнення2) м`який докір, закидIV v1) легко торкатися, зачіпати (проходячи, пробігаючи мимо); стрімко е легко рухатися (звич. злегка торкаючись чого-небудь, кого-небудь)2) утектиV n; амер.низький чагарник, поросль, хаща, зарість; підлісок; підрублені суки, хмиз, трусок; глушина, нетріVI v2) очищати від чагарнику; винищувати ліс
См. также в других словарях:
нетрі — ів, мн. 1) Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін. 2) перен. Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста … Український тлумачний словник
нетрі — мн. (важкопрохідні місця, порослі лісом, чагарником тощо), хащі мн., гущава, гущак … Словник синонімів української мови
нетрі — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
нетранспортный — нетр анспортный … Русский орфографический словарь
нетребовательнее — нетр ебовательнее … Русский орфографический словарь
нетребовательность — нетр ебовательность, и … Русский орфографический словарь
нетребовательный — нетр ебовательный; кратк. форма лен, льна … Русский орфографический словарь
нетрезвость — нетр езвость, и (состояние опьянения) … Русский орфографический словарь
нетрезвый — нетр езвый; кратк. форма езв, езв а, езво, езв ы (пьяный) … Русский орфографический словарь
нетронутость — нетр онутость, и … Русский орфографический словарь
нетронутый — нетр онутый (такой, которого еще не касались, за который не принимались) … Русский орфографический словарь