імунітет

См. также в других словарях:

• імунітет — у, ч. 1) мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. •• Акти/вний імуніте/т імунітет, який виникає внаслідок імунної відповіді організму на введення антигену.… …   Український тлумачний словник

• імунітет — [імун іте/т] ту, м. (на) т і …   Орфоепічний словник української мови

• імунітет — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• імунітет — біол., мед. несприйнятливість, стійкість, імунність …   Словник синонімів української мови

• імунітет — Стійкість організму до інфекції, або отруєння токсичними речовинами …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

• грундімунітет — у, ч. Стан імунітету після первинної імунізації, що забезпечує високий імунологічний ефект у відповідь на повторне введення відповідного антигену …   Український тлумачний словник

• фітоімунітет — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• муніципалітет — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• автоімунітет — у, ч. Здатність імунної системи розпізнавати й атакувати клітини власного організму …   Український тлумачний словник

• муніципальний — а, е. Прикм. до муніципалітет; пов язаний з місцевим самоврядуванням. •• Муніципа/льна вла/сність майно, яке знаходиться у розпорядженні, віданні муніципальних органів влади, місцевих органів самоврядування. Муніципа/льні о/ргани органи місцевого …   Український тлумачний словник

• муніципалітет — у, ч. 1) Виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування. 2) Будинок, у якому міститься цей орган …   Український тлумачний словник