ідеаліст

См. также в других словарях:

• ідеалізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• ідеаліст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• ідеалізм — у, ч. 1) Напрям у філософії, який, на противагу матеріалізмові, вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію – вторинним. 2) Схильність безкорисливо служити будь якій справі, відданість високим моральним ідеалам. 3)… …   Український тлумачний словник

• ідеаліст — а, ч. 1) Послідовник ідеалістичної філософії. 2) Людина, яка здатна безкорисливо служити будь якій справі, не шукає для себе ніяких переваг або вигод у чому небудь. 3) Той, хто схильний прикрашати дійсність; мрійник …   Український тлумачний словник

• ідеал — алу, ч. Пр. Ідеал; найвища мета, якої прагнуть люди …   Словник лемківскої говірки

• ідеалізатор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• ідеалізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• ідеалізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• ідеалізовано — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• ідеалізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• ідеалізуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови