Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

я+студент

  • 1 студент

    студе́нт

    Русско-украинский словарь > студент

  • 2 нищий

    прлг.
    I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещё
    II. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещё
    II. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).
    II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещё
    I. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].
    * * *
    1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний

    \нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий

    2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник

    Русско-украинский словарь > нищий

  • 3 естественник

    природник, природознавець (р. -вця); (студент ест. отд. или окон. курс по этому отд.) - студент-природник.
    * * *
    приро́дник; природозна́вець, -вця, натуралі́ст

    Русско-украинский словарь > естественник

  • 4 курс

    1) (цикл науки, учения, лечения и т. п.) курс (-су). [Курс української мови. Курс лікування]. Проводить курс - відбувати (переходити) курс. Окончить курс - добути курсу, (с)кінчити курс. [Вчився по духовних школах, але курсу не добув (Єфр.). Кінчив курс лікування електрикою]. Быть в -се чего - бути в курсі чого. [Я не в курсі цієї справи];
    2) (стадия школьного обучения) курс (-су). Студент второго -са - студент другого курсу. Наш вуз имеет пять -сов - на нашому виші п'ять курсів. Он исключён с последнего -са - його звільнили з останнього курсу;
    3) (путь, направление) напрямок (-мку), путь (-ті), курс. Твёрдый, определённый курс - твердий, певний курс (напрямок). Брать, взять курс - брати, узяти курс (напрямок) на що, до чого, куди. Курс корабля - курс (напрямок) корабля. Корабль держит курс на что - корабель тримає курс на що, до чого, корабель простує до чого. Держать курс на что - тримати (держати) курс на що, до чого, керувати, скеровувати до чого, орієнтуватися на що. Курс полёта - напрямок лету. Курс государственной, партийной политики - напрямок державної, партійної політики. Курс на рабочий класс - курс на робітництво. Дать курс - дати напрямок чому, керувати що;
    4) (биржевая цена) курс. Курс рубля, франка, ценных бумаг повышается - понижается - курс карбованця, франка, цінних паперів підвищується - знижується (збільшується - зменшується). Курс поднимается - падает - курс підноситься - падає. Курс повышающийся, понижающийся - курс ростучий, падучий. Высокий, низкий, переменный курс - курс високий, низький, змінний. Поднять курс - підвищити курс. Колебания -са - хитання курсу, в курсі. Денежный курс - грошевий курс. Покупка ценных бумаг по -су - купівля цінних паперів за курсом;
    5) (строит., род кладки) ряд (-ду).
    * * *
    курс, -у

    [быть] в ку́рсе чего́ — [бу́ти] в ку́рсі чого́

    Русско-украинский словарь > курс

  • 5 проезжий

    1) прил. - проїздний, переїздний. [Перевулок був вузенький, тихий, майже не проїздний (Конис.)]. -езжая дорога - проїздна дорога, трахтовий (возовий) шлях. [Десь-то ми, видно, збились з проїздної дороги (Корол.)];
    2) прил. и сущ. -езжий, -езжая - подорожній, -ня, проїжджий, проїжджа, проїжджачий, -ча, переїжджий, -їжджа. [Подорожні їдять у шинку (Грінч.). Подорожня пані (Куліш). Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі (Н.-Лев.). Переїжджий студент (Крим.)].
    * * *
    1) прил. проїзни́й, прої́жджий
    2) (прил.: путешествующий) прої́жджий, переї́жджий, подоро́жній
    3) в знач. сущ. прої́жджий, -ого, переї́жджий, подоро́жній, -нього, проїжджа́чий

    Русско-украинский словарь > проезжий

  • 6 путеец

    (чиновник) шляховик, шляховий службовець; (студент) шляховик.
    * * *
    шляхови́к, -а, путі́єць, -ті́йця

    Русско-украинский словарь > путеец

  • 7 словесник

    1) ( филолог) дорев. слове́сник
    2) (преподаватель языка и литературы в школе, студент-филолог) слове́сник

    Русско-украинский словарь > словесник

  • 8 учащийся

    1) прич. яки́й (що) у́читься; яки́й (що) у́читься (навча́ється)
    2) в знач. сущ. у́чень, род. п. у́чня; ( студент) студе́нт

    Русско-украинский словарь > учащийся

См. также в других словарях:

  • Студент (рассказ) — Студент Жанр: рассказ Автор: Антон Павлович Чехов Язык оригинала: русский Год написания: 1894 Публикация: 1894 …   Википедия

  • Студент Чжан Юй морскую варит воду у острова Шамэнь — кит. 沙門島張生煮海 …   Википедия

  • СТУДЕНТ — (лат., от studere стремиться, домогаться, искать чего). Ученик высшего учебного заведения. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СТУДЕНТ лат. studens, от studere, домогаться, искать, учиться. Обучающийся… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Студент (значения) — Студент: В Викисловаре есть статья «студент» Студент  учащийся высшего, в некоторых странах и среднего учебного завед …   Википедия

  • студент — См …   Словарь синонимов

  • Студент — Профессия * Врач * Историк * Менеджер * Офицер * Персонал * Солдат * Торговец * Ученик * Ученый * Учитель * Финансист * Юрист Ученик (Студент) Студент это еще ничего, из которого может выйти все. •Петефи Шандор (Petofi) Орел никогда не тер …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • СТУДЕНТ — СТУДЕНТ, студента, муж. (лат. studens учащийся). Учащийся высшего учебного заведения. Студент университета. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • СТУДЕНТ — лат. ученик высшего учебного заведенья, университета или академии. Студентские записки. Студенческие шалости. Сморгонский студент, сергацкий барин, медведь; в Сморгонах и Сергаче обучают медведей и торгуют ими, хотя около Сергача уже давно нет… …   Толковый словарь Даля

  • СТУДЕНТ — прохладной жизни. 1. Горьк. Ирон. Семейный студент. БалСок, 54. 2. Волг. Неодобр. Лентяй, бездельник. Глухов 1988, 156 …   Большой словарь русских поговорок

  • студент-медик — сущ., кол во синонимов: 1 • студент (57) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • студент —     СТУДЕНТ, слушатель, устар. студиоз, устар. студиозус, разг. вузовец, жарг. студень     СТУДЕНТКА, слушательница, разг. вузовка     СТУДЕНЧЕСКИЙ, слушательский …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»