я+польщён

1) уле́щений

2) поті́шений; ( удовлетворённый) задово́лений, вдово́лений

3) прива́блений, споку́шений

СОЦИНІАНСТВО (антитринітаризм, аріанство, "брати польські") - один із найрадикальніших напрямів загальноєвропейського реформаційного руху друг, пол. XVI - пер. пол. XVII ст. Назву одержав від імені його засновників та ідеологів - Фауста і Лелія Социнів. Мав антифеодальний та антицерковний характер. Социніани боролися проти інституцій та вчень пануючої католицької церкви під гаслом захисту істинної віри та відродження засад релігійного життя ранньохристиянських громад. Визнаючи єдиним джерелом віри Одкровення, викладене у Священному Писанні, яке вважали доступним для розуму кожного віруючого, С. відкидало значення церковних переказів, таїнств, обрядів і церемоній, священних реліквій, ікон, кліру і духівництва у справах спасіння і заперечувало необхідність посередництва священнослужителів у спілкуванні людини з Богом С. оциніани були антитринітаріями, тобто заперечували догмат про Трійцю, вважали Христа не Богом, а людиною, який був взірцем моральності і терпимості, вказав шлях для спасіння та набув божественних властивостей після Воскресіння. Социніани не визнавали існування первородного гріха, а тому й потребу викуплення, заперечували кальвіністське вчення про напередвизначення. Социніанський рух та його ідеологія здобули найбільшого поширення в Польщі В. идатними представниками С. були Симон Будний, Чезовиць, Вишоватий. Але після вигнання їх у 40-х рр. XVII ст. з Польщі вони розсіялися по всій Європі, значна частина їх перебазувалась в Україну. Це трапилося і з їх знаменитою Раківською академією, що знайшла притулок на Волині у Киселині, який належав до маєтностей родини укр. магнатів Чапличів-Шпановських. Викладання в цій академії здійснювалося на високому рівні, особливо в галузі математики, астрономії, філософії, етики, права. Видатними її професорами були Штегман, Крель, Руар та ін., які справили суттєвий вплив на розвиток освітньої справи в Україні. У Раківській академії навчалися Немирич, його брати та численні представники роду Чапличів. Майже всі вони продовжували освіту в західноєвропейських ун-тах - Падуї, Болоньї, Парижа, Оксфорда, Амстердама, Альтдорфа, Гамбурга та ін. Ідеї социніан були відомі багатьом видатним тогочасним вченим, зокрема Толанду, Локку, в бібліотеках яких були книги нольськ. антитринітаріїв. Викладені в них вчення знаходилися на порубіжжі ідей Реформації, та Просвітництва і сприяли переходу до нового типу світогляду. Секуляризуючи духовне життя суспільства, звільняючи людський розум від тиску і диктату церкви, С. розширювало простір для вільної інтелектуальної діяльності і наукової творчості кожної людської особистості.

злотий (грошова одиниця Польщі)

* * *

n; польск.

1) власть, влада, сила, право, воля, верх. [Його власть, що схоче, те й дасть. Батьківська власть. Влада законодатна. Обурення проти права однієї людини над життям, честю, совістю і добром другої (Єфр.). Не будуть мати вражі ляхи на Вкраїні волі. Шляхетське право давало панові над слугою мало не такий верх, як і над рабом (Куліш)]. Иметь власть что-л. делать - мати силу що робити. Это не в моей (не в нашей) власти - не моя (не наша) на це сила, не від мене це залежить. Приобрести власть над кем, над чем - силу (гору) взяти над ким, над чим, міць узяти над ким, над чим, забрати силу (владу) над ким, над чим. [Таку - каже - вони міць узяли, що й панів посіли]. Власть имущий - зверхник, владний, можний;

2) (обладание, сила) влада, сила. [Чую, що трачу владу над собою];

3) (владычество, управление, правительство) влада, власть, держава. [Монгольська влада в Азії. За твоєї держави як буде - побачим]. Верховная власть - найвища (верховна) влада. Быть, находиться под властью (во власти) кого - бути під ким, бути під владою, під володінням, під зверхністю чиєю, (в) кого, хилитися під кого. [Буде добре запоріжцям і під турком жити. Під володінням Польщі. Під нівеляційною зверхністю московською. Під мене хиляться і добрі і злющі (Куліш)]. Иметь под своею властью что - мати в своїй руці що, мати (держати) під собою, бути власним над чим. [Він був властен над десятьма городами]. Подчинить своей власти - підгорнути (підхилити) під себе, під свою руку, під свою волю, владу. Переходить под власть (во власть) - переходити під кого, під руку, (владу) кого (чию). [В такому стані українські землі переходять під руку дужого сусіди (Єфр.)]. Отдавать под власть (во власть) кого - піддавати під кого, під чию руку. Освободиться из-под власти кого-л. - визволити(ся) з-під чиєї влади, з-під кого;

4) (начальство и начальники; должность) влада, власть, уряд, власті (мн.) уряди. [Близькі до народа власті. (Самійл.). Щоб воєводи, старости і инші українські уряди не перебивали йому чинити волю короля (Куліш)].

* * *

вигнанець (-нця), (стар.) баніта (-ти) и баніт (-та), виволанець (-нця). [Суворий Дант, вигнанець флорентійський (Л. Укр.). Сим листом нашим його виволанцем чиним (Ор. Левиц.). Король мене банітою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні (Куліш). Ви той баніт, кого король позбавив і чести й привілеїв? (Л. Укр.)].

* * *

конфедерат. [Розбрелись конфедерати по Польщі, Волині (Шевч.)].

* * *

полит., ист.

1) (действие) - см. Награждение 1;

2) нагорода, (зап.) надгорода, (вознаграждение) винагорода, заплата, (від)дяка. [Душа не безсмертна, ніякої кари або нагороди їй немає (Крим.). Академія присудила за Грінченкового словника нагороду (Рада). Варті ми за все від Польщі надгороди, а не кар (Франко). Подружжя чесне матиме заплату на небесах (Л. Укр.)]. Первая -да - перша нагорода. Денежная -да - грошева нагорода, нагорода грошима. Достойная -да - гідна нагорода (винагорода). Надлежащая -да - належна нагорода (винагорода). В -ду за это ему дали - як нагороду (у віддяку) за це йому дали (дано). Вот тебе -да - ось тобі заплата (дяка). Это ли -да за мою преданность, службу? - чи це (так оце) заплата (дяка) за мою відданість, службу?

* * *

ополячиться польщитися, спольщитися, польщіти, спольщіти, зляшуватися, зляшіти. Ополячившийся - спольщений, зляшілий. -шийся украинец - недоляшок. [Шарпає з козаками шляхетних ляхів і недоляшків (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - опол`ячиться

1) см. Перевешивание;

2) (поход) потяг (-гу). [Два фунти з потягом];

3) (преимущество) перевага, перемога (редко перемага), верх над ким, над чим. -вес голосов - перевага, більшість голосів. Иметь, получать получить -вес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим, переважати, перемагати що и над чим, горувати над чим, здобувати, здобути перевагу (верх, перемогу) над чим, брати, взяти гору над чим, переважити, перемогти що и над чим. [Побачим, хто кого переважить]. Это мнение получило -вес - ця думка взяла гору (переважила, перемогла, здобула перемогу). Временный -вес Польши над Украиной - тимчасова перевага (перемога) Польщі над Україною. -вес остался на стороне закона - перемога була на боці права, перемога була за правом. [Сила бумажних заборон і сила життя стрілися віч-на-віч і не треба говорити, де сталась кінець-кінцем перемога (Єфр.)]. -вес на моей стороне - мій верх. Давать, дать -вес кому над кем - попускати, попустити кому гору над ким, давати, дати кому перевагу (перемогу, верх) над ким;

4) перехил. Взять ружьё на -вес - наставити рушницю на кого, (о мног.) понаставляти рушниці.

* * *

1) ( действие) перева́жування, перева́ження

2) ( излишек в весе) перева́жок, -жка; ( поход) похо́д, -у

3) ( превосходство) перева́га; ( верх) ве́рх, -у

полестити, підлестити кого, підхлібити кому. Срв. Льстить. [Людській кривді, злості й звірству я ні разу не підхлібив (Франко)]. Это мне -тило - це мене підлестило. Польщённый - підлещений, влещений.

* * *

1) (кому) полести́ти (кому), підлести́ти (кого, кому), улести́ти (кого)

2) (кому-чему - доставить удовольствие, удовлетворение чувству) поті́шити (кого-що), полести́ти (кому-чому)

3) (привлечь, прельстить кого-л.) прива́бити, спокуси́ти

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *

1) поява, з'ява, появ (-ву), з'явлення, появлення; (из-за чего) витикання. [Поява на раднику драгунів (Черк.). Появ Шевченка в літературі (Куліш). Появлення жандарма (Франко)];

2) об'явлення, проявлення; прокидання. -ние тифа в городе - провидання (поява) тифу в місті;

3) (возникновение) повстання, постання, настання, виник (-ку), виникнення, неок. виникання, повставання. [Настання в Польщі єзуїтства (Куліш)]. -ние мира - настання, повстання світу. -ние новых миров - виникання нових світів. -ние на свет кого - народження кого или з'явлення на світ кого. -ние денег у кого - поява у кого грошей.

* * *

перекір (-кору) (ум. перекірочка). перечення, супереч (-чи), (спор) суперечка (-ки), сперечність (-ости). [В розмові ти перекору не любиш (Куліш). А як сперечність о тім буде, єсть у мене з Польщі люди (Пісня)].

* * *

похлібець (-бця) и похлібця (-бця, м. р.) похлібниця, хлібоїдець (-дця), хлібоїдка, лизун (-на), підлиза (общ. р.). [Наддніпрянську шляхту взивано в щирій Польщі хлібоїдцями Потоцьких (Куліш). З тими панськими лизунами я ніякого діла не маю (Звин.)].

* * *

 ч мешканець східних окраїн Польщі

 ч

 1. розбір, аналіз;

 2. поділ; rozbiór Polski: поділ Польщі

АРІАНСТВО - течія в християнстві IV - VI ст., яка обстоювала вчення Александрійського пресвітера Арія про нерівність Сина Божого з Богом-Отцем, яке суперечило встановленому на вселенських соборах у Нікеї (325) і Константинополі (381) церковному догмату про єдиносутність Бога-Отця і Сина. У XVI ст. вчення Арія, трансформоване Социном, утвердилося в Польщі (XVII ст.), звідки прийшло і в Україну. В наш час елементи А. присутні у віровченнях окремих протестантських і неопротестантських конфесій, найвизначнішою серед яких є Свідки Єгови (див. социніанство).

БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.