янки

янки, америк хүн

• СТАВИТЬ/ПОСТАВИТЬ НА КОЛЕНИ кого

[VP; subj: human or collect]

=====

⇒ to force s.o. into submission, subordinate s.o.:

- X поставил Y-а на колени≈ X brought (forced) Y to Y's knees;

- X had Y on Y's knees.

     ♦ "Мы еще могли победить, если бы пустили в ход ФАУ-3. Ведь уже ФАУ-1 и ФАУ-2 деморализовали англичан. ФАУ-3 поставило бы их и янки на колени" (Копелев 1). "We still might have won if we had used the V-3. Even the V-l and V-2 had demoralized the Brit ish. The V-3 would have brought them and the Yankees to their knees" (1a).

• СТАВИТЬ/ПОСТАВИТЬ НА КОЛЕНИ кого

[VP; subj: human or collect]

=====

⇒ to force s.o. into submission, subordinate s.o.:

- X поставил Y-а на колени≈ X brought (forced) Y to Y's knees;

- X had Y on Y's knees.

     ♦ "Мы еще могли победить, если бы пустили в ход ФАУ-3. Ведь уже ФАУ-1 и ФАУ-2 деморализовали англичан. ФАУ-3 поставило бы их и янки на колени" (Копелев 1). "We still might have won if we had used the V-3. Even the V-l and V-2 had demoralized the Brit ish. The V-3 would have brought them and the Yankees to their knees" (1a).

вакцинація, вакцинощепіння, вакцинощеплення, щеплення вісп'янки.

* * *

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

1) дичка, дичок, дичник, сіянка. [Ця груша - дичка. З тої яблуні нічого не буде, бо то дичник (Звин.). Ці груші можна й повирубати: це-ж сіянки (Звин.)];

2) дичак [Оцей півень свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];

3) (дикий рой) дичок (р. -чка).

* * *

1) сад. ди́чка

2) перен. ди́кий, -ого (м.), ди́ка, -ої (ж.), соромли́вий (м.), соромли́ва (ж.), сором'язли́вий (м.), сором'язли́ва (ж.), сором'язни́й (м.), сором'язна́ (ж.)

завязаться

1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);

2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];

3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.

* * *

несов.; сов. - завяз`аться

1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися

2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться

3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися

налить

1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;

2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -

1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;

2) вилитий, навиливаний.

* * *

несов.; сов. - нал`ить

1) прич. яки́й (що) дурма́нить (одуря́є, оп'яня́є, запа́морочує, заду́рює)

2) в знач. прил. дурма́нний, одуря́ючий, оп'яня́ючий, запа́морочливий, заду́рливий; ( пьянящий) п'янки́й, п'янли́вий, п'яню́чий

1) прич. яки́й (що) п'яни́ть (сп'яня́є, оп'яня́є, упо́ює)

2) в знач. прил. оп'яня́ючий, упо́юючий; ( пьянящий) п'янки́й, п'янли́вий, п'яню́чий

п'янкий, п'янкуватий, п'янючий. [Серед п'янкого духу тропічних квітів (Єфр.). Цвіли акації - ніжні, білі - й розливали в повітрю п'янкуватий пах (Черкасенко)].

* * *

тж. хм`ельный

1) (с созревшим, полным ядром) яде́рний и я́дерний, ядрени́й и ядре́ний, диал. ядря́ний; ( сочный) сокови́тий; ( хорошего качества) до́брий, добря́чий; ( крупный) здоро́вий

2) ( о телосложении) здоро́вий, креме́зний, міцни́й, дебе́лий; ( дородный) огря́дний и огрядни́й

3) ( свежий) сві́жий, живлю́щий; ( о погоде) я́де́рний, ядре́ний, диал. ядряни́й; ( о морозе) си́льний, лю́тий, тріску́чий; ( хмельной) п'янки́й

4) (о речи, словах - смачный) задьо́ристий, хльо́сткий; крути́й