янка

* * *

разг. валяр'янка, -кі жен.

* * *

лесбіянка, -кі жен.

* * *

прост. п'янка, -кі жен.

ж ἡ 'Αθηναία

ж

1. (коробка) τό τενεκεδένιο κουτί, ὁ τενεκές·

2. (кусок жести) разг ὁ τενεκές.

ж ἡ Νέγρα, -яиский прил νεγρικός, νέγρικος.

ж ἡ Σλαύα, ἡ σλάβα.

1) азбука, абетка;

2) граматка. Кирилловская азбука - слов'янка, кирилиця.

* * *

1) а́збука, абе́тка, диал. абеца́дло, алфаві́т

2) ( букварь) а́збука, грама́тка

валеріяна. Настойка (капли) из -аны - валеріянка.

* * *

см. валерьяна

воловий (ж. р. волова), волячий, волов'ячий. -вья трава, бот. - вовчуг. -вий язык (бот.) - медуниця, ранник, краснокорінь (р. -реня), рум'янка, воловий язик.

* * *

ворошок ворох, ворошок, купа, купка, табун, табунчик. [Табунчик книжок перед ним].

* * *

1) ( куча) ку́па, во́рох, -у

2) (перен.: множество) ку́па; бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної

3) с.-х. во́рох, неві́янка, неві́яне зерно́

-ка грубіян, грубіянка.

* * *

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

1) дичка, дичок, дичник, сіянка. [Ця груша - дичка. З тої яблуні нічого не буде, бо то дичник (Звин.). Ці груші можна й повирубати: це-ж сіянки (Звин.)];

2) дичак [Оцей півень свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];

3) (дикий рой) дичок (р. -чка).

* * *

1) сад. ди́чка

2) перен. ди́кий, -ого (м.), ди́ка, -ої (ж.), соромли́вий (м.), соромли́ва (ж.), сором'язли́вий (м.), сором'язли́ва (ж.), сором'язни́й (м.), сором'язна́ (ж.)

краска) жовтянка, жовтка; (смесь для окраски яиц) жовтвиля (провинц.).

* * *

тж. желт`янка

1) спец. жовтя́нка

2) см. желтизна

Засевка сівба, сійба, сіянка, засівка, засів (-ву). [Рання сівба хоч не вродить, та з хліба не зводить (Номис). Яка засівка, такий і врожай: густа засівка - густий і врожай; рідка засівка - рідкий і врожай (Миргородщ.)].

* * *

бот. Stellaria L. зірочник (-ка и -ку); (St. aquatica Scop) слабник (-ка и ку); (St. graminea L.) п'яна трава; (St. Holostea L.) трав'янка; (St. media Vill.) мокрець (-рецю).

* * *

кало (-ла), послід (-ду), виміт (-мету), (домашн. жив. ещё) лайно, лайняк, лайлак, (травоядных) кізяк (-ку), кіз (-зу); детальнее: (рогатого скота) товаряче (-чого), (коровий) корі[о]в'як, корівняк (-ку), коров'янка, (конский) коняк, кінський кізяк, балабушка, (овечий, козий, заячий) бібка и бібки (-бок), бурушки, буруб'яшки (-шок), (кошачий) котяк, кошатина (мышиный) мишак и мишаки (-ків), мишатина, (птичий) послід (-ду), (куриный) куряк, курячка, курячок (-чка) и курячки (-ків). Задерживается кал - запирається (затримується) кало.

* * *

-тка компатріот, -тка, земляк, -лячка, краянин, -янка.

* * *