-
1 відсіяний
техн. отсе́янный -
2 віяний
техн. ве́яный ( о зерне) -
3 налініяний
техн. налино́ванный -
4 перевіяний
техн. ве́яный -
5 перелініяний
техн. перелино́ванный -
6 пересіяний
техн. пересе́янный, просе́янный -
7 підвіяний
техн. подве́янный -
8 полініяний
техн. излино́ванный -
9 посіяний
техн. посе́янный -
10 провіяний
техн. прове́янный -
11 просіяний
техн. просе́янный -
12 розлініяний
матем.; техн. разлино́ванный -
13 розсіяний
астр.; матем.; физ. рассе́янный -
14 розсіяний сиґнал
рассе́янный сигна́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > розсіяний сиґнал
-
15 каменный
1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.* * *кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний -
16 насевать
насеять1) (засевать) насівати, насіяти, засівати, засіяти, (о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати, позасівати и позасіювати що и чого. [Насіяла василечків у зеленому саду (Пісня). Горобці що-літа повикльовують усе, що він понасівав (Квітка). Се все понасаджував, понасіював дідусь (Основа 1862)];2) (просевать) насівати, насіяти, просівати, просіяти, пересівати, пересіяти, висівати, висіяти, ( о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати чого. Насіяла борошна на хліб (Сл. Гр.). Треба висіяти землі на парник (Київщ.)]. Насеянный -1) насіяний, засіяний, пона[поза]сіюваний;2) насіяний, просіяний, пересіяний, висіяний, понасіюваний. -ться -1) насіватися, насіятися, понасіватися; бути насіюваним, насіяним, понасіюваним и т. п. [Подертий мішок, - скільки борошна насіялося! (Брацл.)];2) (вдоволь, сов.) насіятися.* * *несов.; сов. - нас`еятьнасіва́ти, насі́яти и мног. понасівати и понасі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш; ( муку) точи́ти, -чу́, -чиш и нато́чувати, наточи́ти -
17 лелеять
взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *пе́стити и пести́ти, вико́хувати, плека́ти, лелі́яти; ( тешить) ті́шити; ( любовно вынашивать мечту) плека́ти, живи́ти, голу́бити, лелі́яти -
18 пьяный
1) п'яний, напилий, напитий, (вульг.) налиганий. [Буде твоя голівонька що-дня п'яна (Пісня). В походах напилого козака карано смертю (Куліш). Ти тверезий, я напита (Грінч. III). Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий (Свидн.)]. Несколько, немного -ный - п'януватий, п'яненький, підпилий, підохочений, на підпитку. Сильно -ный - п'яненний, п'янезний; срв. Пьянёхонький. [Молодий Петро п'яненний лежить (Грінч. III)]. -ным-пьяно - п'яний-п'янезний. [Вернувся аж світом - п'яний- п'янезний (Мирн.)]. Мертвецки пьян, пьян, как стелька - п'яний, як ніч, як земля, як чіп, як квач, як хлюща, напивсь, як белька, п'яний - аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. Он вечно пьян - він не виходить з горілки, не висихає з горілки, нема йому просипу, він кисне в шинку. Под -ную руку - під п'яну руч. В -ном виде - під чаркою, з п'яних очей, по п'яному, поп'яну. Быть -ну - під чаркою бути, п'яним бути. Напиться -ным - упитися, оп'янитися, підхмелитися, залити, налити очі (сліпи), зачмелити голову, набрати повну голову, насмоктатися, нарізатися, наджулитися, наджуґлитися, забити палю;2) (пьянящий) п'янкий, п'янкуватий. -ный мёд - граний мед. -ная трава - см. Пьяничник.* * *1) п'я́ний; ( свойственный опьяневшему) п'яни́цький2) в знач. сущ. п'я́ний, -ого -
19 рассеянный
1) прич. розсі́яний; розсі́яний; розі́гнаний; розві́яний; розби́тий; розто́чений; розпоро́шений; розва́жений2) (в знач. прил.: разбросанный на большом пространстве) розки́даний, розсі́яний; ( редкий) рідки́й\рассеянныйое населе́ние — рідке́ (розки́дане, розсі́яне) насе́лення
3) в знач. прил. физ. и пр. розсіяний\рассеянныйый свет — розсі́яне сві́тло; (перен.) тьмя́не (бліде́, хистке́, непе́вне) сві́тло
\рассеянныйая эне́ргия — розсі́яна ене́ргія
4) (в знач. прил.: невнимательный) неува́жний, неува́жливий\рассеянныйый взгляд — неува́жний (неува́жливий) по́гляд
\рассеянныйый челове́к — неува́жна (неува́жлива) люди́на
5) (в знач. прил.: праздный) дозві́льний, гуля́щий; ( легкомысленный) легкова́жний\рассеянныйая жизнь — дозві́льне (гуля́ще) життя́
-
20 резаный
прил.1) рі́заний, нарі́заний, порі́заний, розрі́заний; (о продуктах, ткани) кра́яний, накра́яний, покра́яний\резаныйая бума́га — порі́заний (розрі́заний, рі́заний) папі́р
\резаныйый хле́б — нарі́заний (порі́заний, накра́яний, покра́яний) хлі́б
крича́ть (ора́ть), как (сло́вно) \резаныйый — крича́ти, як (на́че, нена́че, мов, немо́в) недорі́заний
2) ( образовавшийся от пореза) рі́заний\резаныйая ра́на — рі́зана ра́на
3) спорт. рі́заний\резаныйый мяч — рі́заний м'яч
\резаныйый уда́р — рі́заний уда́р
См. также в других словарях:
сіяний — 1 дієприкметник від: сіяти сіяний 2 прикметник не дикорослий; просіяний … Орфографічний словник української мови
усіяний — 1 дієприкметник покритий чимсь усіяний 2 дієприкметник посіяний … Орфографічний словник української мови
сіяний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сіяти 1), 2), 4 6). || сі/яно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Посіяний (на відміну від дикорослого). || З рослинами, посіяними людиною. Сіяні луки. Сіяні пасовища. 3) у знач. прикм. Просіяний крізь сито,… … Український тлумачний словник
солом'яний — а, е. 1) Прикм. до солома. || Зробл. із соломи. || Пригот. із соломи. || Укритий соломою. || Із будівлями, вкритими соломою (про село). || Який утворюється при згорянні соломи. 2) Який має колір соломи; світло жовтий. 3) Якого годують соломою. 4) … Український тлумачний словник
трав'яний — а/, е/. 1) Прикм. до трава. || Власт. траві. || Зробл. із трави. || Пригот. із трави, на травах, із домішкою трави. || Вигот. з насіння багаторічних трав. •• Трав яне/ бо/рошно високопоживний вітамінно білковий корм, який одержують з штучно… … Український тлумачний словник
усіяний — I (всі/яний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усіяти I. || усі/яно (всі/яно), безос. присудк. сл. II (всі/яний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усіяти II. || усі/яно (всі/яно), безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
олив'яний — прикметник олов яний арх. олив яний прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
дров'яний — а/, е/. Прикм. до дрова. Дров яний попіл. || Признач. для зберігання дров. ||Придатний на дрова … Український тлумачний словник
кам'яний — а/, е/. 1) Прикм. до камінь 1), 2), 6), 8), 9). Кам яна брила. || Який утворився з каменю завдяки природним умовам. || У якому є каміння. || Зробл., побудований з каменю, каміння. Кам яний вік. •• Кам яна/ куни/ця цінний хутровий звір, що живе в… … Український тлумачний словник
круп'яний — а/, е/. Прикм. до крупи 1). Круп яне виробництво. || На якому виготовляють крупи. Круп яний завод. || Пригот. із крупів, з крупами. Круп яна юшка. || Який дає зерно, що йде на виробництво крупів … Український тлумачний словник
намріяний — а, е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. || у знач. ім. намріяне, ного, с. Те, про що мріяли … Український тлумачний словник
