-
121 thickness
I n1) товщинаa thickness of two inches, two inches in thickness — товщиною у два дюйми; більша, значна товщина
to give a wall thickness — надати стіні ( потрібну) товщину
2) шарthree thicknesses of cloth — три шари матерії; гeoл. потужність ( шару)
3) стовщення; найбільш товста частина ( чогось)4) густота, щільність; консистенціяthickness of population — щільність населення; згущення, ущільнення, ущільнена маса
5) безліч6) тупоумство, тупість7) недорікуватість, неясна, нерозбірлива моваII n1) товщинаa thickness of two inches, two inches in thickness — товщиною у два дюйми; більша, значна товщина
to give a wall thickness — надати стіні ( потрібну) товщину
2) шарthree thicknesses of cloth — три шари матерії; гeoл. потужність ( шару)
3) стовщення; найбільш товста частина ( чогось)4) густота, щільність; консистенціяthickness of population — щільність населення; згущення, ущільнення, ущільнена маса
5) безліч6) тупоумство, тупість7) недорікуватість, неясна, нерозбірлива мова -
122 thousand
I n( число) тисяча, одна тисячаone in a thousand — один на тисячу [ер. тж. О]; звичн. pl тисячі, безліч
thousands of people — тисячі /юрби/ людей
thousands upon thousands — тисячі е тисячі, незліченна безліч
in thousands of varieties — у тисячах різновидів /варіантів/
to die [to come]in thousands — умирати [приїжджати]тисячами
IIone in /among/ a thousand — один з деяких, винятковий [порівн. тж. 1]
пит (число) тисячаseveral thousand inhabitants — кілька тисяч жителів; ( номер) тисяча, ( номер) тисячний
page thousand — тисячна сторінка; тисяча років, тисячоліття
the year four thousand B. C. — чотири тисячі років до наший ери; тисяча фунтів стерлінгів
a man of twenty thousand a year — людина з доходом у двадцять тисяч фунтів стерлінгів у рік; icт. еліпт. тисяча якихось одиниць (ваги, довжини)
a thousand and one, a thousand and two, etc — тисяча один, тисяча два
four thousand one hundred and one [two, ere] — чотири тисячі сто один [два]
the thousand-one-hundred-and-First, the-one-hund-red-and-second, etc — тисяча сто перший, тисяча сто другий
••the thousand and one small worries of life — тисячі дрібних життєвих турбот; = суєта суєт
no, a thousand times no! — тисячу разів ні!
the upper tenthousand — див. upper II
-
123 twin
I [twin] n1) близнята; двойняшки; a pair of twins близнятаfraternal /nonidentical/ twins — різнояєчні близнята; двойня
he was one of the a twin — то був брат-близнюк; близнюк; двойняшка
2) двійник; точна копія; a powder compact that was the twin of the one he found пудрениця - точна копія тій, що він знайшов3) парна річbody and spirit are twin — тіло, дух зв'язані воєдино
4) ( the Twins) pl близнюки (сузір'я, знак зодіаку)II [twin] a2) подвійний, спарений, здвоєнийtwin barrel /mount/ — вiйcьк. спарена установка
twin cities/towns/ — міста- двійникі; частини міста, розташовані по різні сторони затоки, річки; двійниковий ( про кристали)
3) що складається з двох однорідних частин; що становить паруtwin set — гарнітур, що складається з жакета, джемпера ( одного кольору або гармонуючих кольорів)
the twin threats of war and inflation — загроза війни, пов'язана з нею загроза інфляції
4) близький (по духу, думкам)5) однотипний, схожий, однаковийIII [twin] v1) народити двійнят; ( with) бути близнюком2) сполучатиyour name will always remain twinned with John's — ваше ім'я назавжди пов'язано з ім'ям Джона = згадають Джона -згадають е вас
3) бути точною копією; бути двійникам5) дiaл. розділяти, відокремлювати; розрізняти; розлучатися -
124 two-sided
n1) двостороннійtwo-sided contract — двосторонній контракт; двосторонній, такий, що має два аспекти
a two-sided question — питання, що має два аспекти
2) лукавий, лицемірний -
125 zap
I n; сл.1) енергия; життєва сила2) сутичка, зіткнення, конфронтаціяII v; сл.1) застрілити, вбити, укокошить; розбити, завдати поразки; приставати, прив'язуватися; задівати, паплюжити2) швидко рушити, повідомити швидкість; мчатися, летіти; швидко змайструвати3) оглушити, приголомшитиIIIint бац!, бах!, трах!; раз-два -
126 в
1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.* * *Iізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чнийII предл.; тж. во1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)IIIітлення, осві́тлення -
127 вдвое
-
128 двадцать
двацять (р. -тьох). Двадцать душ, штук - двацятеро (р. -рох), двацятірко, двацяток (р. -тка). [Двацяток юнаків аби зібрав, - і мури ми зруйнуєм (Грінч.)]. Двадцать копеек - двацятка, (только правобер.) сороківка (= 40 шагів) і (устар.) семигривеник.* * *два́дцять, -ти́ и -тьо́х; два́дцятеро, -тьо́х; двадця́ток, -тка
См. также в других словарях:
ДВА — муж. и ср. две жен. второе счетное число, один с одним, пара, чета, дружка. Одному началу не два конца. Ум хорошо, а два лучше (лучше того). Воз рассыпал, а два нагреб, украл. Из одного два сделаешь, оба окоротаешь (оба бросишь). Коли два, так не … Толковый словарь Даля
Два Льва — Годы с 1992 по настоящее Страна … Википедия
Два против одного — Жанр ток шоу Ведущий(е) Денис Литов Игорь Муратов Завершающая тема «Мы русские!» Композитор … Википедия
Два с половиной человека — Two and a Half Men … Википедия
два — числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? два дома, сколько? две руки, (нет) скольких? двух домов, рук, скольким? двум домам, рукам, (вижу) сколько? два дома, (вижу) сколько? две руки, (вижу) сколько? двух человек, сколькими? двумя домами,… … Толковый словарь Дмитриева
два — два, за два (сделать задва часа) но: за два три часа; задва или три часа; на два (уехать надва месяца), но: на два месяца и пять дней, на два тримесяца, на два или три месяца; по два (получить по два рубля), но: по два рубля пятьдесят копеек, по… … Русское словесное ударение
Два Брата — может означать: Содержание 1 География 2 Кино 3 Литература 4 См. также … Википедия
два — двух, двум, двумя, о двух; числ. колич. 1. Число, цифра и количество 2. Дважды два четыре. Два окна. Написать цифру два. 2. неизм. = Двойка (2 зн.). Получить два за диктант. 3. Разг. Несколько, немного, небольшое число, количество. Сказать два… … Энциклопедический словарь
Два бойца — Жанр военный фильм, драма Режиссёр Леонид Луков … Википедия
ДВА — ДВА, двух, двум, двумя, о двух, женск. две, числ. колич. 1. Название числа 2; цифра 2. Дважды два четыре. Написать на доске два. || Количество 2. Два шага. Две руки. По две копейки. 2. Немного, очень мало (разг.). В двух шагах от дома. Он двух… … Толковый словарь Ушакова
Два Брата (остров — Два Брата (остров, Дальнегорск) У этого термина существуют и другие значения, см. Два Брата. Два Брата (Два Пальца) Местонахождение Японское море Страна … Википедия