-
1 повноваження
с, мн.authority, power, plenary powers; mandate, commission, warrant; letter of attorney; юр. proxyдавати повноваження — to commission; to empower
передавати свої повноваження — to resign one's commission (to), to delegate, to depute
перевищення повноваження — going beyond one's commission, exceeding one's authority
См. также в других словарях:
прокурист — а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод … Український тлумачний словник
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
високий — I 1) (на зріст більший від звичайної, середньої людини), височезний, височенний, рослий, росла[я]вий, довгий, довжезний, довженний, довжелезний; довгов язий, довготелесий, (високий, незграбний і худий) 2) (який має велику відстань знизу догори),… … Словник синонімів української мови