який+здійснюється

1) закононароджена дитина

2) законний правитель

3) захисник прав законного правителя

1) закононароджений

2) законний, правильний; законний ( про правителя); який здійснюється за законом про успадкування ( про владу)

3) законний, допустимий; виправданий, обґрунтований

4) миcт. драматичний

1) юp. узаконювати, легітимізувати; визнавати законним

2) усиновляти ( позашлюбну дитину)

1) який здійснюється зверху вниз з виносом руки ( про кидок)

2) зашитий через край

книжи. пам'ятний; який здійснюється на згадку ( про що-небудь)

1) поставлений на сцені; інсценований

2) підстроєний, інсценований

1) стислий виклад, конспект

2) зведення, резюме, висновки

1) сумарний; короткий, стислий

2) швидкий; зроблений, здійснений без зволікань; безцеремонний; здійснений без довгих слів

3) юp. швидкий; сумарний; спрощений, який здійснюється без участі присяжних

мен. план; проект; програма

заздалегідь розроблена, підготовлена менеджментом (management²) програма дій, процедур тощо, за якою передбачають виконання організаційних цілей, завдань, обсягу роботи і т. ін.

═════════■═════════

action plan план заходів; advertising plan план реклами • рекламний план • план рекламної кампанії; allocation plan план розподілу чого-небудь; alternative plan варіант плану • альтернативний план; amended plan уточнений план; annual plan річний план; appraisal plan система оцінювання; approved plan затверджений план; assistance plan план допомоги; balanced plan збалансований план; basic plan основний план • опорний план; bonus plan система заохочення • система заохочувальних винагород; brand plan план випуску марки • план випуску марочного товару; budget plan кошторисний план; business plan комерційний план • бізнес-план • план ділової активності; business-building plan план розширення діяльності; business-portfolio plan план розвитку сфери діяльності; campaign plan план рекламної кампанії; capacity plan план підвищення продуктивності • план розвитку виробничої потужності; capital investment plan план капіталовкладень; capital spending plan програма капіталовкладень; coherent plan послідовний план • внутрішньо скоординований план; combined plan поєднаний план; communications plan план комунікації; company-wide plan загальнофірмовий план; compensation plan програма відшкодовування; complete plan комплексний план; comprehensive plan комплексний план; concrete plan конкретний план; consumption plan план споживання; contingent consumption plan умовний план споживання; coordinated plan координований план; copy plan структура тексту; cost finding plan система калькуляційних відомостей; counter plan зустрічний план; coupon plan купонна програма; creative plan творчий план; credit plan кредитний план; current plan поточний план; daily plan добовий план • план на добу; decision plan схема прийняття рішень; delivery plan план постачання; departmental plan план відділу; development plan план розвитку; differential time plan почасово-прогресивна система заробітної плати; distribution plan план розподілу; draft plan проект плану; economic plan економічний план • господарський план; editorial plan редакційний план; elaborate plan старанно продуманий план; emergency plan план на випадок надзвичайних обставин • план на непередбачені випадки; employment plan програма забезпечення зайнятості; export plan план експорту; export-import plan план експорту-ім-порту товарів; family assistance plan програма допомоги багатодітним родинам; feasible plan допустимий план (у задачах лінійного програмування); financial plan фінансовий план; financing plan план фінансування; fixed plan твердий план • встановлений план; food stamp plan програма харчових купонів; formal plan формальний план; general plan загальний план; health insurance plan план медичного страхування; housing development plan програма житлового будівництва; implementation plan план здійснення наміченого; import plan план імпорту; initial plan вихідний план; inspection plan план інспекції • план приймального контролю; instalment plan план купівлі на виплат; integrated plan комплексний план; introductory plan ввідний план • план виходу на ринок; investment plan програма капіталовкладень; layaway plan відкладання і сплачування товару на виплат; lease plan план оренди; long-range plan перспективний план • довгостроковий план; long-term plan перспективний план • довгостроковий план; management plan план організаційної діяльності; market plan план роботи на ринку • план ринкової діяльності; marketing plan план збуту • план маркетингу; master plan генеральний план • зведений план; media plan план застосування засобів реклами • медіа-план; medium-term plan середньостроковий план; multistage plan багатоетапний план; multiple-time plan відрядно-прогресивна система заробітної плати; national plan національний план; national economic plan народногосподарський план; national media plan план застосування загальнонаціональних засобів реклами; objectionable plan неприйнятний план; on-going plan поточний план • план, який здійснюється в поточний період; operating plan виробничий план • оперативний фінансовий план; operational plan оперативний план; optimal plan оптимальний план; organization plan схема організаційної структури; organizational plan організаційний план • організаційна структура; outline plan схематичний план; output plan план випуску продукції; overall plan всеосяжний план; package plan комплексний план • пакет заходів • комплекс заходів; pay plan порядок виплати зарплати; payment plan план виплати; payout plan схема виплати; pension plan система пенсійного забезпечення; practicable plan здійсненний план; preliminary plan попередній план; procurement plan план закупівлі; product plan план виробництва товару • план випуску товару; product promotion plan план просування товару; production plan виробничий план; profit plan заходи для отримання прибутку; profit-sharing plan система участі в прибутках; projected plan план на майбутнє; promotion plan план стимулювання збуту • план стимулювання; provisional plan тимчасовий план; publicity plan план популяризації • рекламний план; purchase plan план закупівлі; quality assurance plan програма забезпечення якості продукції; quarterly plan квартальний план; recruitment plan план набору персоналу; research plan план досліджень; retirement plan план пенсійного забезпечення • пенсійна програма; revised plan переглянутий план; rough plan приблизний план • орієнтовний план; sales plan план збуту; sales promotion plan план стимулювання збуту; sampling plan програма вибіркового обстеження • план вибіркового контролю; short-range plan короткостроковий план; short-term plan короткостроковий план; spending plan програма витрат; stowage plan план розміщення вантажу в вантажних приміщеннях судна; strategic plan стратегічний план; summary plan зведений план; supply plan план постачання; support plan план допомоги; survey plan план обстеження; systematic plan комплексний план; tactical plan тактичний план; target profit plan заходи для отримання цільового прибутку; technical plan технічний план; trial-use plan пробне вживання товару; turnover plan план обороту; unacceptable plan неприйнятний план; underestimated plan нереальний план; wage plan система заробітної плати; workable plan здійсненний план; working plan робочий план; yearly plan річний план; zone plan зональний план

═════════□═════════

according to plan згідно з планом • за планом • відповідно до плану; plan for expansion програма розвитку; plan of action план дій; plan of distribution план розподілу • план розміщення; plan of operation план роботи; to abandon a plan відмовлятися/відмовитися від плану • скасовувати/скасувати план; to adhere to a plan дотримуватися/дотриматися плану • додержуватися/додержатися плану; to adjust a plan вивіряти/вивірити план • коригувати/відкоригувати план; to approve a plan затверджувати/затвердити план; to carry out a plan виконувати/ виконати план; to coordinate plans координувати/скоординувати плани; to draw up a plan упорядковувати/упорядкувати план • накреслювати/накреслити план; to elaborate onaplan розробляти/розробити план; to execute a plan виконувати/ виконати план; to finance a plan фінансувати план; to fund a plan фінансувати план; to go ahead with plans реалізовувати/реалізувати план; to implement a plan виконувати/виконати план; to incorporate in a plan включати/включити в план; to interfere with plans розладнувати/розладнати плани; to launch a plan братися/взятися за виконання плану; to make plans складати/скласти плани; to negotiate a plan обговорювати/обговорити план; to offer a plan пропонувати/запропонувати план; to outline a plan накреслювати/накреслити план; to prepare a plan готувати/підготувати план; to propose a plan пропонувати/запропонувати план; to put forward a plan висувати/висунути план; to reconsider a plan переглядати/переглянути план; to refine a plan уточнювати/уточнити план; to revise a plan переглядати/переглянути план; to spoil plans розладнувати/розладнати плани; to submit a plan подавати/подати план на розгляд; to work out a plan розробляти/розробити план

- intervening country

(div; Div)

n бірж., фін. дивіденд; прибуток на акцію; a дивідендний

частина прибутку акціонерного товариства (joint-stock company), що періодично виплачується акціонерам (shareholder) у вигляді грошей або додаткових акцій (share²), розподіл яких здійснюється пропорційно до кількості акцій окремих акціонерів; ♦ величина дивіденду визначається на основі розміру чистого прибутку підприємства і кількості випущених ним акцій; важливість дивідендів полягає в тому, що вони є показником спроможності підприємства одержувати дохід (income¹), основою для вирахування вартості акцій і використовуються в підрахунках таких показників, як дивідендний дохід (dividend yield), дивідендне покриття (dividend cover) та ін., які визначають дохідність акцій

═════════■═════════

accumulated dividend нагромаджений дивіденд; annual dividend річний дивіденд; cash dividend грошовий дивіденд; cum dividend; cumulative dividend кумулятивний дивіденд; declared dividend оголошений дивіденд; deferred dividends відстрочені дивіденди; extra dividend додатковий дивіденд; ex dividend; final dividend дивіденд, виплачений в кінці фінансового року; fiscal dividend фінансовий дивіденд; half-yearly dividend піврічний дивіденд; interest bearing dividend дивіденд у формі векселя, який дає відсоток; interim dividend тимчасовий дивіденд • проміжний дивіденд; liability dividend дивіденд, який виплачується у формі короткострокового векселя • дивіденд, який виплачується цінними паперами підприємства; limited dividend обмежений дивіденд; liquidating dividend ліквідаційний дивіденд; midyear dividend піврічний дивіденд; noncumulative dividend некумулятивний дивіденд; noninterest bearing dividend дивіденд у формі векселя, на який не виплачується відсоток; optional dividend дивіденд, який виплачується на бажання акціонера грішми або акціями; ordinary dividend звичайний дивіденд; participating dividend привілейований дивіденд; patronage dividend дивіденд, який виплачується пропорційно до покупок; preference dividend привілейований дивіденд; preferential dividend першочерговий дивіденд; quarterly dividend квартальний дивіденд; regular dividend регулярний дивіденд; scrip dividend дивіденд, який виплачується у формі короткострокового векселя • дивіденд, який виплачується цінними паперами підприємства; special dividend додатковий дивіденд • спеціальний дивіденд; statutory dividend дивіденд, визначений статутом; stock dividend дивіденд, виплачений акціями • дивіденд у формі акцій; taxable dividends обкладені податком дивіденди • оподатковувані дивіденди; unclaimed dividend незатребуваний дивіденд • незапитаний дивіденд; unpaid dividend невиплачений дивіденд; year-end dividend дивіденд, виплачений в кінці року; yearly dividend річний дивіденд

═════════□═════════

dividend announcement оголошення про виплату дивіденду; dividend ceiling максимальний розмір дивіденду; dividend cheque чек на виплату дивіденду; dividend coupon купон на одержання дивіденду; dividend cover; dividend disbursement виплата дивідендів; dividend distribution розподілення прибутку • виплата дивідендів; dividend equalization fund фонд регулювання дивідендів • фонд стабілізації дивідендів; dividend in arrears невиплачений дивіденд • прострочений дивіденд • діал. залеглість дивідендів; dividend in bankruptcy дивіденд, одержаний при банкрутстві; dividend included включаючи дивіденд; dividend income прибуток у формі дивідендів за фінансовим вкладом; dividend in composition дивіденд за компромісною угодою; dividend in specie дивіденд, виплачений готівкою; dividend limitation максимальний розмір дивіденду; dividend mandate доручення про виплату дивіденду; dividend off без дивіденду • без права на дивіденд; dividend on долучаючи дивіденд • долучивши дивіденд; dividend on account попередній дивіденд; dividend on preferred stock дивіденд на привілейовану акцію; dividend on purchases дивіденд, який виплачується пропорційно до покупок; dividend on shares дивіденд на акції; dividend paid in arrears дивіденд, виплачений із затримкою; dividend paid out of capital дивіденд, виплачений з основного капіталу; dividend paid out of income after tax дивіденд, виплачений з прибутку після оподаткування; dividends payable дивіденд до оплати • діал. кредиторська залеглість на дивідендах; dividend-paying який приносить дивіденди; dividend payment дивідендна виплата • дивіденд до оплати; dividend payout; dividend payout ratio; dividend per share; dividend policy дивідендна політика; dividend/price ratio (D/P ratio) відношення дивіденду до ціни акції; dividend rate норма дивідендів; dividends received одержані дивіденди; dividend restraint обмеження дивідендів; dividend-right certificate сертифікат, який підтверджує право на одержання дивідендів; dividend tax податок на дивіденди; dividend warrant свідоцтво на одержання дивіденду; dividend yield; to declare a dividend заявляти/заявити оплату дивідендів; to offer a dividend пропонувати/запропонувати дивіденд; to pass a dividend не виплачувати/не виплатити дивіденд • пропускати/пропустити чергову оплату дивіденду; to pay a dividend виплачувати/виплатити дивіденд; to receive a dividend одержувати/одержати дивіденд

═════════◇═════════

дивіденд < лат. dividendum — те, що підлягає розподілу; пор. англ. dividend, фр. dividende, нім. Dividende (ЕСУМ 2: 66)

▹▹ cum dividend share

▹▹ dividend per share

▹▹ ex dividend share

▹▹ preference share

* * *

ТРАГІЧНЕ - категорія філософії і естетики, яка характеризує нерозв'язний конфлікт, що виникає в процесі людської діяльності та супроводжується стражданням і непоправною втратою життєвих цінностей. На відміну від печального і страхітливого, Т. обумовлене не випадковими зовнішніми силами, а внутрішньою природою явища. Т. передбачає вільний акт діяльності людини, її свідомий вибір, в результаті якого реалізується згубна для особистості неминуча необхідність. Трагічний діючий герой кидає виклик долі, усвідомлюючи, що він може призвести до поразки. Т. завжди розглядається в суспільно-історичному контексті, який зумовлює його структуру і художню форму. В Античну епоху внаслідок нерозвиненості особистісного начала Т. постає у вигляді року, або долі, як безособової сили, панівної в природі і суспільстві. Взірцем розуміння Т. в давньогрецьк. філософії слугує філософія Аристотеля, яка розглядає Т. як невіддільний момент вчення про буття В. ихід вічного розуму - нусу - за сферу вічного, де панує щастя або стан блаженності та безневинності, у сферу минущого і плинного, де починається життя з його нещастями, виною, злочинами і розплатою, супроводжується трагічним потрясінням людини від скоєного злочину, яке здійснюється через "жах" і "співчуття" і веде до катарсису (очищення). Виділення категорії "Т." і її філософське осмислення здійснюється в нім. класичній естетиці. Кант і Шіллер вбачали джерело Т. в конфлікті між чуттєвою та моральною природою людини Ш. еллінг сутністю Т. вважав боротьбу в суб'єкті свободи і необхідності, які одночасно постають як переможці і переможені. Гегель, який створив цілісну теорію Т., вбачає його сутність в самороздвоєнні субстанції як сфери волі та звершення. Стверджуючи розумність волі та осмисленість трагічного конфлікту, Гегель, як і нім. класична філософія загалом, дотримується раціоналістичної концепції Т., згідно з якою джерелом Т. є суб'єкт та його внутрішній світ. На відміну від Гегеля, ірраціоналістична філософія ІПопенгауера і Ніцше вбачають сутність Т. у відсутності будь-якого смислу в бутті, яке споконвічно є безформним, хаотичним, ірраціональним. В XX ст. ірраціональне тлумачення Т. як "трагічного почуття існування" стає домінуючим у філософії екзистенціалізму (Ясперс, Бубер, Гайдеггер).

ІСТОРІЯ ДІАЛЕКТИКИ - складова частина історії філософії. Найбільш розвинутою і цілком свідомою І.д. постає в європейській історії філософії. Діалектика відображає рухливий, динамічний спосіб життя. Тому навіть в Європі в застійні Середні віки вона відсутня і характеризує лише античність і Новий час Р. озвиток діалектики визначається розвитком філософії взагалі. Основних етапів останньої три: на першому переважає філософія пізнання, свідомості, розуму В. ін триває від античності до класичної нім. філософії включно. Відтоді починається другий етап - зближення духа з дійсністю, практичною позитивною діяльністю, на основі чого виникають позитивізм, марксизм, філософія життя В. 20-ті рр. XX ст. починається третій етап - філософії людини (філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм тощо). На першому етапі бачимо дві всесвітньо-історичні форми діалектики - давньогрецьк. і нім. класичну. В першій наявні три її форми: стихійна натурфілософська діалектика (Геракліт, Піфагор, Емпедокл). Це - діалектика становлення, або діалектика мінливого, плинного світу явищ. Крайнім її виразом є релятивізм Кратила. Друга форма - діалектика як пошук істини засобом "питань - відповідей", маєвтика, діалог, звідки походить і сам термін "діалектика" (Сократ, сократичні діалоги Платона). Третя форма - логічна, або категоріальна діалектика як пізнання сутності речей (Платон, Аристотель, неоплатоніки Прокл, Порфирій, Ямвліх) Н. айбільш загальні здобутки античної діалектики - розкриття структури процесу становлення, єдності протилежностей, тріадичної будови світу. Перехідною є діалектика епохи Відродження (Кузанський, Бруно). Основний принцип тут - збіг протилежностей конечного і безконечного, мінімуму і максимуму (coinsidentia oppositorum). Цей принцип виник завдяки осмисленню досягнень математики, астрономії у поєднанні з протилежностями релігійного світогляду і з усвідомленням єдності земного і небесного світів. Специфіка нім. класичної філософії - в побудові систем діалектики, а не лише окремих ідей чи принципів, як було у попередників. Діалектика Канта викладена в його "Критиці чистого розуму" і концентрується у вченні про антиномії, суперечності, які позначають межі людського пізнання. Його діалектика негативна, це не теорія пізнання, а скоріше теорія незнання, його обмеженості. Позитивну діалектику розробив Фіхте в "Основах загального науковчення". Діалектика Фіхте - система суб'єкт-об'єктних відношень, одночасно пізнавальних і діяльнісних. Загальний зміст суб'єкта і об'єкта втілений у протилежних категоріях, об'єднання яких здійснюється за допомогою "синтетичного методу". Зовнішня форма методу подається структурою "тезис-антитезис-синтез". Поєднання змісту протилежних категорій робиться завдяки їх кількісній подільності. Шеллінг відкрив нову форму їх поєднання - взаємоперетворення протилежностей. Це був новий принцип діалектики, але загальної системи її він не створив. У філософії природи Шеллінг сформулював "всезагальний принцип полярності", а в філософії історії - діалектику свободи і необхідності, розбіжність цілей і результатів людської діяльності. Найбільш масштабна і глибока система діалектики втілена в "Науці логіки" Гегеля. Діалектика Гегеля - це філософська логіка, або система категорій, побудована діалектичним методом. Основні з них - буття, сутність, поняття. Рух категорій здійснюється від абстрактних до конкретних і виражає основні щаблі пізнання. Тому у вченні Гегеля має місце принцип єдності діалектики, логіки і теорії пізнання. Свою логіку Гегель будував як узагальнення всієї історії європейської філософії і на цій підставі розробив принцип співпадання історичного і логічного. Діалектика Гегеля завершує і нім. класичну, і всю попередню філософію, тобто весь етап філософії пізнання. На другому етапі наявні декілька різновидів діалектики: діалектика марксизму з основною ідеєю про непримиренність, антагонізм протилежніх класів, з яких один знищується в ході революції; цей принцип переглянутий "реформізмом" (Бернштейн, Каутський та ін.) і замінений принципом співробітництва класів в еволюції суспільства; ленінізм, який посилив в теорії і на практиці силу і гостроту антагонізму, спрямувавши його, в особі держави, проти всіх класів, усього народу. В практично-духовній сфері значною є діалектика К'єркегора, вчення про несумісність протилежних стадій життя особистості: естетичної (чуттєвої) і моральної та релігійної, по яких здійснюється сходження духовного світу людини. Звідси принцип діалектики К'єркегора "або-або" ("Entweder-oder" - один з основних його творів). Практично-духовний зміст має і трагічна діалектика Ліберта - про остаточну нерозв'язність антиномії існуючого і належного (ідеалу) в історичному процесі. Навпаки, в "діалектиці відмінностей" Кроче обмежує саме поняття протилежності, як різновид поняття відмінності. В межах "філософії людини" помітними є три концепції діалектики: екзистенціальна діалектика Сартра; негативна діалектика Горкгаймера і Адорно. Найновіша її форма розробляється в останні роки в межах філософії ноосфери. Її ядро складають глобальні протиріччя, а основна проблема - проблема існування людини на землі.

n ком. 1. валюта; гроші; 2. грошовий обіг; a валютний

1. грошова одиниця будь-якої країни; ♦ напр.: українська гривня, американський долар, євро тощо; грошові знаки, що крім монет і банкнот включають чеки (cheque), векселі (bill of exchange), прості векселі (promissory note) тощо; 2. рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу; ♦ здійснюється через готівкові та безготівкові розрахунки

═════════■═════════

accounting currency валюта розрахунку; adjustable currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; agreement currency клірингова валюта • міжнародний кліринг; appreciated currency переоцінена валюта • валюта із завищеним курсом • валюта, яка подорожчала; article 8 currency валюта статті 8 • валюта, яка вільно конвертується; automatic currency грошовий обіг • еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; base currency базова валюта • валюта, відносно якої котируються інші валюти; blocked currency блокована валюта; cheap currency валюта з низькою купівельною спроможністю; common currency спільна валюта; continental currency валюта країн континентальної Європи; controlled currency регульована валюта; convertible currency конвертована валюта; counterfeit currency підроблена валюта • фальшиві гроші; credit currency кредитні гроші • валюта кредиту; decimal currency десяткова грошова система; deposit currency гроші банківського обороту • гроші на депозиті • депоновані гроші; depreciated currency знецінена валюта; depreciating currency валюта, яка знецінюється; devalued currency знецінена валюта; domestic currency місцева валюта • валюта даної країни; double currency подвійна валюта; elastic currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; emergency currency платіжні кошти, які випускаються під час фінансової кризи; Eurocurrency; falling currency валюта, вартість якої знижується; fiat currencyies валюти, не забезпечені золотом; fiduciary currency гроші, не забезпечені металевим резервом; fluctuating currency валюта, курс якої коливається; forced currency гроші з примусовим курсом; foreign currency іноземна валюта • девізи; fractional currency розмінна монета • дрібні гроші; free currency вільно конвертована валюта; freely convertible currency вільно конвертована валюта; freely floating currency валюта з курсом, який вільно коливається; fully convertible currency вільно конвертована валюта; functional currency функціональна валюта; general asset currency банкноти без спеціального забезпечення; gold currency золота монета; green currency «зелена валюта»; hand-to-hand currency вільна готівка; hard currency тверда валюта; home currency місцева валюта; inconvertible currency валюта, яка не конвертується • неконвертована валюта; international currency міжнародна валюта; irredeemable currency неконвертована валюта; jointly floating currency валюта, курс якої коливається спільно з іншою валютою; key currency ключова валюта; lawful currency законна валюта • законні платіжні кошти; leading currency ключова валюта; local currency місцева валюта • локальна валюта; major currencyies основні валюти; managed currency регульована валюта; metallic currency металеві гроші; mixed currency змішана грошова система; national currency національна валюта; nonconvertible currency неконвертована валюта; overvalued currency валюта із завищеним курсом; paper currency паперові гроші • банкноти • обіг кредитних документів; pegged currency валюта, курс якої прив'язаний до валюти іншої країни; reference currency валюта, на якій базується валютне застереження • валюта, що служить як стандарт; regulated currency регульована валюта; reporting currency валюта звітності • валюта, в якій складається звіт; reserve currency резервна валюта; revalued currency переоцінена валюта; shaky currency нестійка валюта; silver currency срібні гроші; soft currency неконвертована валюта; sound currency тверда валюта; standard currency стандартна валюта; trading currency ключова валюта • оборотна валюта; transaction currency валюта розрахунку • валюта операцій; treasury currency гроші скарбниці; undervalued currency валюта із заниженим курсом; unstable currency нестійка валюта; vehicle currency ключова валюта; wildcat currency банкноти спекулятивних банків

═════════□═════════

conversion of currency конверсія валюти; currency account валютний рахунок; currency adjustment factor (CAF) коефіцієнт вивіреного валютного курсу; currency appreciation подорожчання валюти; currency area валютна зона; currency auction валютний аукціон; currency band межа коливання валютного курсу; currency barrier валютний бар'єр; currency basket валютний кошик; currency broker валютний брокер • валютний маклер; currency circulation грошовий обіг; currency clause валютне застереження; currency clearing валютний кліринг; currency code валютний код; currency compensation валютна компенсація; currency contract валютний контракт; currency convertibility конвертованість валюти; currency council валютна рада; currency dealing валютна операція; currency depreciation здешевлення валюти • знецінення валюти • девальвація валюти; currency devaluation девальвація валюти; currency earnings валютні надходження; currency exchange receipt квитанція обміну валюти; currency exchange regulation контроль обміну валюти; currency hedging страхування валютного курсу • хеджування валюти; currency in circulation паперові гроші й монети в обігу • грошова маса в обігу; currency market валютний ринок; currency movement коливання курсів валюти; currency of an account валюта рахунка; currency of borrowing валюта позики; currency of a contract валюта контракту; currency of credit валюта кредиту; currency of payment валюта платежу; currency option валютний опціон; currency option transaction операція валютного опціону; currency parity валютний паритет; currency pegged to the dollar валюта, курс якої прив'язаний до долара; currency policy валютна політика; currency purchase купівля валюти; currency ration квота обміну валюти; currency realignment вирівнювання валютних курсів; currency reform грошова реформа; currency regime валютна система; currency reserves запаси валюти; currency restriction валютне обмеження; currency risk валютний ризик; currency shortage брак валюти • нестача валюти; currency smuggling контрабандне перевезення валюти; currency speculation валютна спекуляція; currency statistics статистика грошового обігу; currency transaction валютна операція; currency unit валютна одиниця; to back the currency забезпечувати/забезпечити валюту • підтримувати/ підтримати валюту; to compute in currency обраховувати/обрахувати у валюті; to conserve on foreign currency зберігати/зберегти іноземну валюту; to control currency регулювати валюту; to convert currency конвертувати валюту; to debase currency знецінювати/ знецінити валюту; to depreciate currency знецінювати/знецінити валюту; to devaluate currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to devalue currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to dump currency викидати/викинути валюту на ринок; to exchange currency обмінювати/обміняти валюту; to pay in currency платити/заплатити валютою; to transfer currency переносити/перенести валюту

ГЕРМЕНЕВТИКА ФІЛОСОФСЬКА - виникла і розвивалась, з одного боку, у річищі традиційної герменевтики (див. герменевтика) - як її відгалуження, з другого боку - Г.ф. є певним щаблем у процесі внутрішньої еволюції останньої, який суттєво оновлює і видозмінює її предметне поле. Спочатку Г. ф. розглядали як мистецтво тлумачення (ars interpretandi) текстів та інших проявів думки. Потреба у "культивації правильного тлумачення" виникла тоді, коли нашарування культури стародавнього світу ускладнили безпосереднє розуміння текстів, які вважалися зразковими. Після перших герменевтичних досліджень софістів і Аристотеля ("Про тлумачення") мистецтво інтерпретації набуває значної ваги й поширення. У наступні часи з'являються герменевтичні пояснення до тлумачення Біблії та спроби систематизації засобів, що уможливлюють і полегшують розуміння класичної та юридичної літератури. У Новий час термін "герменевтика" вперше вживає в 1629 - 1630 рр. страсбурзький філософ і теолог Даннгауер. На його думку, "загальна герменевтика" - це наука про засадничі принципи тлумачення письмових джерел із теології, правознавства й медицини. Формування Г.ф. відбувалося значною мірою як наслідок дослідження проблеми тлумачення у двох аспектах: 1) багатозначності знаків, 2) співвідношення тексту й буття. Універсалізація герменевтики, набуття нею філософського статусу здійснювалися завдяки поступовому усвідомленню щільного зв'язку цих двох аспектів і проблематизації методичного характеру герменевтики. Варіанти універсальної герменевтики, запропоновані Шляєрмахером іДильтеєм, містили ідею визначення смислу будьякого тексту в залежності від розуміння задуму автора, а не зв'язку між текстом і читачем. Г.ф. Гадамера відзначають: заперечення психологізму, властивого цим першим варіантам універсальної герменевтики, і наголошення на тому, що мова як комунікація є буттєвим простором зазначеного зв'язку. У праці Гадамера "Істина і метод. Основи філософської герменевтики" (1960) думку Гайдеггера про єдність розуміння із саморозумінням (буттям) інтерпретатора - т. зв. "герменевтичне коло" - узгоджено з думкою про мову як підставу "злиття горизонтів" тексту і читача. Отже, читання як своєрідна інтеракщя між текстом і інтерпретатором править тут за парадигму будьякого розуміння. Відмова від поняття "об'єктивного смислу", незалежного від цієї інтеракції, спонукає Гадамера критично поставитися до самого ідеалу методу в герменевтиці, оскільки поняття методу передбачає абстракцію об'єкта. Наголошуючи на тому, що герменевтика є насамперед практикою, Гадамер водночас підкреслює, що йому вдалося уникнути суб'єктивації смислу, притаманної попередній універсальній герменевтиці Г. оловний недолік останьої в тому, що вона опосередковувала "об'єктивний смисл" (у необхідності якого вона не сумнівалася) дослідженням авторського бачення смислу свого тексту, тобто дослідженням предмета, який принципово не об'єктивується. Г.ф. трактує комунікацію як традицію, чия мовна та історична природа забезпечує істинність розуміння. Існування в традиції як спосіб осягнення істини має, за Гадамером, структуру герменевтичного досвіду, що його як "досвід світу" він протиставляє "науковому досвіду", крізь призму якого дивилася на поняття істини попередня філософія. Досвід світу, утворений з істин філософії, мистецтва та історії, має історичний характер. Це означає, що старий досвід не просто усувається новим чи повторюється, він визначає спосіб засвоєння нового й також зазнає змін під його впливом. У цьому плані Гадамер обмірковує значення упереджень для розуміння. Істинність смислу як відповідність буттю не означає незалежність від напередвизначеного традицією, адже саме традиція є буттям, яке передує нашим актам рефлексії, бо ми самі завжди вже занурені в неї. Інтерпретація, що сягає істинного смислу, здійснюється в межах самовиявлення текстом умов існування свого смислу. Проте інтерпретація - не відтворення смислу, вміщеного автором у тексті, а саме творення смислу в зустрічі з текстом як "носієм" смислу (комунікація). Наше розуміння водночас експансивне й співвідносне, тобто спонтанність його смислотворної дії обмежена іманентною необхідністю тексту, що належить традиції і нашим передрозумінням. Тому істина скінченна, а ми завжди упереджені, хоч і не приречені підпорядковувати думку одним і тим самим упердженням. Навпаки, засвоєння нового смислу дозволяє не лише усвідомити умови його розуміння, що їх диктує традиція, а й висвітлити власні упередження, тобто краще зрозуміти себе. Незалежність від будь-яких упереджень є, на думку Гадамера, теж упередженням, до того ж, хибним. Втім, якщо розглядати ідеал неупередженого розуміння як засаду традиції Просвітництва, перед Гадамеровою герменевтикою постає проблема різноманітності й суперечливості традицій, що поновлює питання про істинність і вимагає нових роз'яснень щодо ототожнення традиції з буттям. До численних спроб обмежити гадамерівський історизм належать варіанти герменевтики Апеля, Габермаса й Рикера. Апель аналізує комунікацію, що уможливлює розуміння з точки зору виокремлення її трансцендентальних умов, тим самим повертаючись до метафізичного поняття буття. Габермас звертається до ідеї герменевтичного методу, який має сприяти усуненню перекручених форм комунікації. Рикер доповнює філософську герменевтику семіотичним аналізом і намагається в ній інтегрувати різні методи інтерпретації.

ОПИС НАУКОВИЙ - спосіб характеристики сукупності ознак, властивостей, поведінки досліджуваного об'єкта (або об'єктів) чи подання, збереження та трансляція інформації про нього, яка ідентифікує цей об'єкт. О.н. співставляє з предметом опису певний "знаковий текст", складений засобами наукової мови (систем позначення, схем, графіків, малюнків чи фотографій, символів, формул тощо), який акумулює і репрезентує інформацію щодо вказаного предмета, надає їй достатньої, з точки зору вимог науковості, визначеності і точності. О.н. може розглядатися як процедура (система дій, операцій) суб'єкта наукового дослідження і як результат цієї процедури Х. арактер О.н. залежить від характеру тих процедур (сукупності дій та операцій), за допомогою яких він здійснюється. Розрізняють О.н. на емпіричному рівні дослідження (емпіричний О.н.) і О.н. на теоретичному рівні дослідження (теоретичний О.н.). Емпіричний О.н. здійснюється як операція перекладу на мову науки інформації, одержаної за допомогою емпіричних процедур (спостереження, вимірювання, експерименту), завдяки вивченню документів ("свідоцтв") в історичних науках. Теоретичний О.н. полягає у формулюванні логіко-гносеологічної системи уявлення даної сфери явищ, в побудові абстрактної ідеалізованої (зокрема, математичної) моделі досліджуваного фрагмента реальності і здійснюється за допомогою процедур теоретичного характеру.

ПІЗНАННЯ - суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта. В суб'єктоб'єктному відношенні суб'єкт виступає активною стороною процесу - він вибирає об'єкт, визначає щодо нього свою мету, спрямовує на об'єкт свої пізнавальні здатності і відображає, трансформує та відтворює його в своїй свідомості у вигляді чуттєвих або раціональних образів, понять і суджень. У свою чергу об'єкт вимагає адекватних його природі засобів відображення, спричиняє зміст своїх ідеальних образів, що є визначальною умовою істинності знання. Тому внутрішніми складовими процесу П. виступають: суб'єкт з його пізнавальними здатностями; пізнавальна діяльність, що урухомлює засоби П. та реалізує пізнавальні цілі суб'єкта; об'єкт, що є першоджерелом знання; саме знання, що є результатом та безпосередньою метою пізнавального процесу. Оскільки суб'єкт намагається отримати не просто знання, а обґрунтовано істинне знання, то кінцевою метою процесу П. є досягнення об'єктивної істини. Основою П. виступає, по-перше, спостереження, коли має місце безпосередній контакт суб'єкта та об'єкта, а останній дається через органи відчуття і сприймання, які є джерелом первинної інформації про об'єкт; по-друге, мислення та розум, які опосередковують об'єкт і надають осмислення відчуттям та сприйманням. Взаємодія чуттєвого та раціонального складає механізм генерування знання про навколишній світ З. алежно від характеру цієї взаємодії виділяють два рівні П.: емпіричний, де домінує чуттєвий компонент творення знання, а саме знання набирає форми різноманітних фактів та їхніх систем (емпіричне знання); теоретичний, де домінує раціональний компонент, а утворене знання формується у вигляді абстракцій та їхніх систем різної сили узагальнення (теоретичне знання). Мотиви та спонукальні чинники П. визначаються частково людською допитливістю, яка є невід'ємною якістю кожної особистості, та внутрішніми потребами розвитку П. Однак головною рушійною силою П. є суспільно-історична практика, в сфері якої формуються запити на знання, інституційні та організаційні передумови, матеріальні та духовні ресурси П. Практика є адресатом і споживачем здобутого знання. Отже, в абстрактному вигляді процес П. становить собою поєднання чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного, практичного і теоретичного. П. виникло разом з виникненням людства і виступає необхідною складовою частиною будь-якої діяльності людини - перетворювальної, виробничої і споживчої, духовної тощо. Однак в подальшому розвитку суспільства внаслідок суспільного розподілу праці П. виокремлюється в особливий вид життєдіяльності і починає розвиватися на своїй власній основі. З цією обставиною пов'язують виникнення науки. Тому виділяють донаукове П., яке забезпечує отримання знання про об'єкт у процесі щоденної життєдіяльності і закріплює його в буденному досвіді, та наукове П., що здійснюється завдяки діяльності окремої спеціально підготовленої соціальної групи - наукового співтовариства, вчених - і стає їхньою професійною справою. Конкретний акт такого П. з конкретно визначеними об'єктом, метою, методикою, який націлений на отримання конкретного результату, називають науковим дослідженням. Здобуте в процесі наукового дослідження знання знаходить свій вираз в емпіричних і теоретичних побудовах, наукових абстракціях, гіпотезах, теоріях, системах теорій, що об'єднуються в окремі наукові дисципліни, які в свою чергу синтезуються в цілі галузі наукового знання і в своїй сукупності утворюють науку. Виокремлюють також позанаукове П., яке здійснюється в інших професійних сферах діяльності, зокрема художній, політичній, правовій тощо. Його результати закріплюються в формах суспільної свідомості. Вирізняють також особливий різновид П., пов'язаний із засвоєнням кожною особистістю та суспільством в цілому всієї суми раніше здобутого і нагромадженого знання. Його називають навчанням, у суспільно значущому розумінні - освітою. Процес П. вивчають теорія пізнання, логіка, методологія і філософія науки, епістемічна психологія, наукознавство, соціологія, дидактика тощо.

ПРАГМАТИЗМ ( від грецьк. πραγμα - річ, факт, діло, користь) - філософський напрям кін. XIX - XX ст.; найбільш характерний для амер. філософії. Витоки ідей П. - у філософському вченні Пірса, який у 1878 р. увів і сам термін "П." як назву для своєї теорії значення. Подальшого розвитку П. здобувся в емпіричному прагматизмі Джеймса, інструменталізмі Дьюї, операціоналізмі Бриджмена, концептуалізмі Льюїса, гуманізмі Шиллера та ін. Як один із напрямів філософії Модерну П. претендує на проект "реконструкції філософії", який ґрунтується на критиці традиції європейської метафізики, зокрема дуалістичної філософії Декарта. Картезіанському пропедевтичному скептицизмові П. протиставляє концепцію віри; вченню про інтелектуальну інтуїцію - її прагматистське тлумачення; раціоналістичному критерію ясності ідей - виявлення їхніх значень через зведення змісту до практичних наслідків. У праксеології П. вивищує адаптивний аспект практичної діяльності, тоді як марксизм - радикально-перетворювальний. "Принцип Пірса" ставить знання у відношення до практичних наслідків дії, які спричиняються у процесі пізнання. Когнітивний процес переміщується від метафізичного осягнення істини до пошуку логічних значень, тобто у площину епістемології. Людина у ситуаційно-психологічному контексті пізнання рухається від сумніву до віри. Ідеї П. систематизував, виклав та популяризував Джеймс, який, крім того, створив і власну оригінальну теорію П. П. Джеймса спирався на його філософію радикального емпіризму, психологію функціоналізму та тлумачення релігійного досвіду як необхідного елемента життя людини та її практичних дій. Дотримуючись емпіристської концепції П., його англ. представник Шиллер критикував інтелектуалізм за нехтування людиномірними засадами досвіду й істини Н. им здійснюється дистинкція психологічних, емпіричних, математичних та логічних аспектів істини. Її прагматистське розуміння знайшло концентрований вираз у максимі - "Істина має працювати". Інструменталістська концепція П. Дьюї переносить увагу із внутрішніх на зовнішні, об'єктивні чинники емпіричного досвіду. Пізнання розглядається лише у реальному контексті дослідження як певний конфліктний екзистенційний акт. Інструменталізм Дьюї залишає поза увагою метафізичні пошуки адекватності між ідеями та речами і зосереджується на питанні про придатність ідей бути інструментами оптимального вирішення проблемних ситуацій. До загальноконтекстуалістських відгалужень інструменталізму відносяться концепції Мура, Мерфі, Пеппера. Соціальний аспект П. виокремлюють Браун, Бода, Кален, Дж. Mid, Морріс, Хук та ін. Операціоналістська концепція Бриджмена адаптує досвід інструменталізму до методологічних проблем сучасної фізики. Ретроспективний аналіз теоретичної еволюції П. здійснив Льюїс. Подальша еволюція прагматистської логіки наукового дослідження привела до синтезу П. з ідеями аналітичної філософії Гудмена, Куайна. Традиції П. знайшли ґрунт також у постмодерній концепції деконструкції у філософії Рорті.