Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

язык+и+речь

  • 1 язык

    \язык хорошо́ подве́шен (приве́шен) у кого́ — язи́к до́бре поче́плений (приче́плений) у ко́го

    \язык мой - враг мой — посл. язи́че, язи́че, ли́хо тебе́ ми́че, в мені́ сиди́ш, а мені́ добра́ не зи́чиш; язи́к доведе́ до Киє́ва й до ки́я

    2) ( речь) мо́ва, редко язи́к
    3) (в колоколе, колокольчике) се́рце
    4) ( пленный) язи́к

    доста́ть язика́ — діста́ти язика́

    5) ( народ) язи́к

    Русско-украинский словарь > язык

  • 2 Бог

    біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -
    1) бога ради;
    2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.
    * * *
    рел.

    Русско-украинский словарь > Бог

  • 3 бог

    біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -
    1) бога ради;
    2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.
    * * *

    \бог войны — війни( артилерія); біг

    Русско-украинский словарь > бог

  • 4 лживый

    неправдомовний, неправдивий, брехливий, фальшивий, облудний, (стар.) лживий, олживий. [Моя доле неправдива! (Шевч.). Одурив суд, поставивши брехливих свідків (Грінч.). Пророчиці облудні нас бентежать (Л. Укр.). Іди, облудна лицемірко, геть! (Грінч.). Роде лживий! (Шевч.). Коли вона олжива, о! то й небо сміється з себе (Куліш)]. -вый человек - неправдомовна, брехлива людина. -вый язык (речь) - брехлива (облудна) мова. -вое обещание - неправдива (облудна, фальшива, брехлива) обіцянка. -вое показание обвиняемого - неправдиве (брехливе, криве) свідчення (визнання) обвинуваченого.
    * * *
    брехли́вий, неправди́вий; ( обманчивый) облу́дний, редко облу́дливий; ( фальшивый) фальши́вий

    Русско-украинский словарь > лживый

  • 5 переводить

    перевести
    1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];
    2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];
    3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;
    4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;
    5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;
    6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];
    7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - перевест`и
    1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́
    2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти
    3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти
    4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити
    6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити
    7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

    \переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися

    II
    (водя за собой куда-л.) переводи́ти

    Русско-украинский словарь > переводить

  • 6 показывать

    показать
    1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];
    2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.
    * * *
    несов.; сов. - показ`ать
    1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти
    2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

    Русско-украинский словарь > показывать

  • 7 Молвь

    1) см. Молва 1 и 2;
    2) (произношение) вимова, виголос (-су);
    3) (речь, язык) мова, говірка.

    Русско-украинский словарь > Молвь

См. также в других словарях:

  • Речь — Речь  конкретное говорение, протекающее во времени и облечённое в звуковую (включая внутреннее проговаривание) или письменную форму. Под речью понимают как сам процесс говорения (речевую деятельность), так и его результат (речевые произведения,… …   Лингвистический энциклопедический словарь

  • Речь ораторская — разновидность публичной речи, противополагаемой функционально и структурно речи разговорной, частному, «бытовому» общению. В противоположность разговорной речи обмену более или менее несложными и короткими репликами (отдельными фрагментарными… …   Литературная энциклопедия

  • Язык (средство общения) — Язык, стихийно возникшая в человеческом обществе и развивающаяся система дискретных (членораздельных) звуковых знаков (см. Знак языковой), предназначенная для целей коммуникации и способная выразить всю совокупность знаний и представлений… …   Большая советская энциклопедия

  • ЯЗЫК — муж. мясистый снаряд во рту, служащий для подкладки зубам пищи, для распознанья вкуса ее, а также для словесной речи, или, у животных, для отдельных звуков. Коровий язык, лизун; рыбий, тумак; змеиный, жало, вилка; песий, лопата; кошачий, терка.… …   Толковый словарь Даля

  • ЯЗЫК — слишком важная вещь, чтобы доверять его языковедам. Ольгерд Терлецкий Язык это диалект, обладающий собственной армией и флотом. Макс Вайнрайх Немецкий язык в сущности богат, но в немецкой разговорной речи мы пользуемся только десятой долей этого… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Язык и языки — (в лингвистическом смысле) в значении речи человеческой. Это название применяется в русском Я. переносно, метафорически, причем главный, видимый орган произношения, язык, берется в значении процесса, в значении деятельности и всей совокупности… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Язык художественной литературы — – 1) важнейшая составляющая художественной формы лит. произведений, наряду с композицией выражающая их содержание (см. концепцию В.В. Одинцова, 1980); 2) худож. беллетристический стиль как одна из функц. разновидностей лит. языка, имеющая свои… …   Стилистический энциклопедический словарь русского языка

  • Речь — I         речевая деятельность, общение, опосредствованное Языком, один из видов коммуникативной (см. Коммуникация) деятельности человека. Р. возникла в коллективе как средство координации совместной трудовой деятельности и как одна из форм… …   Большая советская энциклопедия

  • Речь — I         речевая деятельность, общение, опосредствованное Языком, один из видов коммуникативной (см. Коммуникация) деятельности человека. Р. возникла в коллективе как средство координации совместной трудовой деятельности и как одна из форм… …   Большая советская энциклопедия

  • Язык — I Язык (lingua, или glossa)         непарный вырост дна ротовой полости у позвоночных животных и человека. Я. рыб образован складкой слизистой оболочки; не имеет мускулатуры (за исключением двоякодышащих) и движется вместе со всем висцеральным… …   Большая советская энциклопедия

  • язык — 1) Система фонетических, лексических и грамматических средств, являющаяся орудием выражения мыслей, чувств, волеизъявлений и служащая важнейшим средством общения людей. Будучи неразрывно связан в своем возникновении и развитии с данным… …   Словарь лингвистических терминов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»