-
1 завядание
в'янення, прив'ядання, зав'ядання.* * *зав'яда́ння; прив'яда́ння -
2 дриада
дріяда, лісова німфа, (в славянской мифологии) мавка.* * *миф., бот.дріа́да -
3 дрябнуть
дряблеть щуплявіти, миршавіти, прив'ядати, прив'ялюватися, трухніти, трухлявіти, трухнути. [Сюди сонце мало доходить, уся городина пощуплявіла. Старішає вона, і на виду вже прив'ялилася. Млію я, трухне моє серце (Г. Барв.)].* * *в'я́нути, прив'яда́ти; ( о плодах) тру́хнути, трухля́віти, диал. плю́скнути -
4 завядать
завянуть1) (о раст.) в'янути, за[по]в'янути, зів'янути, зв'ялитися, (о мног.) пов'янути, пов'ялитися. [А в конвалії голівка пов'яла, схилилась (Л. Укр.). Зв'ялиться красне личенько в тюльпана (Крим.)]. -нуть от жары - зів'янути від спеки, поваритися. [Від спеки поварилося все на городі];2) (о людях и красоте) в'янути, за[і]в'янути, марніти, змарніти, (о мн.) пов'янути, помарніти. [Засох-зав'яв, як билина (Руданськ.). Щоб личко не марніло з чорними бровами (Шевч.)]. Завядший - зав'ялий, зв'ялений, пов'ялий.* * *несов.; сов. - зав`янутьв'я́нути, зав'я́нути, сов. зів'я́нути, зів'я́ти, -в'я́ну, -в'я́неш, пов'я́нути, зав'я́ти, зв'я́нути; ( привядать) прив'яда́ти, прив'я́нути -
5 злобиться
злобитися, лютувати проти и на кого; см. Злобствовать. [Иродіяда-ж злобилась на його і хотіла вбити його (Єв.)].* * *злости́тися (злощу́ся, злости́шся), злостува́ти; (бушевать - о буре, вьюге) лютува́ти, -ту́є; см. злиться -
6 иеремиада
єреміяда, єреміїн плач.* * *ієреміа́да -
7 Олимпиада
-
8 олимпиада
олімпіяда.* * *олімпіа́да -
9 ослаблять
ослабить ослабляти, ослабити, послабляти, послабити, ( о возжах, верёвке) попускати, попустити, (о многих) поослабляти. -ться - ослаблятися, ослабитися, послаблятися, послабитися, (о возжах, верёвке) попускатися, попуститися; (о многих) поослаблятися. Срв. Ослабевать, ослабеть. Лета -бляют ум и память - літа ослабляють розум і пам'ять. -бить действие яда - зменшити силу отрути. -бить удар, силу падение, звук, горечь - ослабити (полегшити) удар, силу падання, притишувати, притишити звук, зменшувати, зменшити гіркоту. Ослабленный - ослаблений, послаблений, попущений, зменшений.* * *несов.; сов. - осл`абить1) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити2) (уменьшать силу, степень, напряжённость чего-л.) ослабля́ти и осла́блювати, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; ( облегчать) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти3) (делать менее упругим, менее натянутым) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; (отпускать - о верёвке, вожжах, поясе) попуска́ти, попусти́ти; ( распускать) розпуска́ти, розпусти́ти; ( уменьшать) зме́ншувати, зме́ншити -
10 привядать
привянуть в'янути, прив'явати, прив'янути, прив'ялитися. [Уже наші василечки од сонця пов'яли, - нехай в'януть, прив'явають (Мет.). Йому здалося, що квітка з його дихання прив'ялилася (Крим.)]. Красота -дает - краса (врода) в'яне (прив'яває).* * *несов.; сов. - прив`янутьприв'яда́ти и прив'ява́ти, прив'я́нути -
11 приписывать
приписать1) приписувати, приписати, дописувати, дописати, (во множ.) поприписувати, подописувати що до чого. -сать несколько слов в чьём-л. письме - приписати, дописати, додати декілька слів у чиєму листі;2) (причислять по спискам кого, что куда, к чему) приписувати, приписати кого, що куди, до чого, записувати, записати кого, що до чого, кого в що, писати кого в що, приділяти, приділити кого, що куди, до чого, (во множ.) поприписувати кого що куди, до чого, позаписувати кого в що и до чого и т. д. [Ото- ж і поприписувано тих мандрованих та мертвого, щоб більше було людей (Грінч.). Приділили наше село вже до иншої волости (Чигир. п.)];3) кому или чему-н. что-н. - приписувати, приписати кому, чому що, надавати, надати кому чого и що, накидати, накинути кому що, (относить что к чему, на счёт чего) складати, скласти що на що, ставити, поставити на карб чому що, закарбувати що на що. [Обробку їх під заголовком «Іліяда» та «Одисея» приписано сліпому співцеві Гомерові (Єфр.). Нема в Садієвих писаннях того речення, яке накидає Садієві Пушкин (Крим.). Ідеалізує їх і надає їм такі нереальні ознаки (Крим.). Свою мимовільну дрож і тривогу він складав на змученнє і ослабленнє тіла (Франко). Макар не міг не помітити, що посувається він таки хутенько, і похопився закарбувати це на свою доброчинність (Корол.)]. Победу эту -вают его храбрости - перемогу цю приписують його хоробрості. Следует -сать это случаю, небрежности - треба це скласти на випадок, на недбалість. Приписанный -1) приписаний, дописаний;2) приписаний, записаний, приділений куди, до чого;3) приписаний, наданий кому, чому, накинутий кому, поставлений на карб чому, закарбований на що.* * *несов.; сов. - припис`атьприпи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; ( дописывать) допи́сувати, дописа́ти и подопи́сувати -
12 пяденица
гусен. Geometra п'ядак (-ка).* * *энтом.п'яда́к, -а, п'яду́н, -а -
13 увядание
в'я́нення; зів'я́нення; прив'яда́ння -
14 увядать
несов.; сов. - ув`янутьв'я́нути, пов'я́нути; (сов.: завянуть) зав'я́нути и зав'я́ти, зів'я́нути, зів'я́ти, зв'я́нути; ( привядать) прив'яда́ти и прив'ява́ти, прив'я́нути; ( о человеке) марні́ти, змарні́ти и помарні́ти -
15 Керениада
кереніяда. -
16 Мириада
-адный міріяда, -ядний и -ядовий. [З неба сірої безодні міріядами летять ті метелики холодні (Франко)]. -
17 plejada
[плєяда]f
См. также в других словарях:
Яда — Характеристика Длина 20 км Площадь бассейна 292 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Ока Водоток … Википедия
ЯДА — (ясти, есть), еда, яденье ср. яждение церк. действие ядущего, того, кто ест. | Яда, яденье, ядь жен. еда, яство, пища, пропитанье, харч, выть; | блюдо, кушанье, готовое яство, калуж. Яса, перемена кушанья. Восемь яс было: горячее, холодное… … Толковый словарь Даля
ЯДА — в древнетюркской мифологии магический камень, с помощью которого можно вызвать или прекратить непогоду: дождь, снег и т. д. В ряде источников обладатели Я. шаманы, согласно материалам других источников, Я. не связан с шаманством. По одной из… … Энциклопедия мифологии
яда — сущ., кол во синонимов: 1 • еда (82) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Яда — (Ирк. обл.) с., Куйтунский р н это название осмысливается от слов ядаа, ядуу, что на бур. языке означает бедный , немощный , неимущий , еле еле , кое как . По поводу происхождения названия Яда у местных русских жителей бытует легенда: Еще от… … Географические названия Восточной Сибири
ЯДА ЭМБРИОТРОПНОЕ ДЕЙСТВИЕ — свойство яда оказывать действие на эмбрион и на регуляцию его развития. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 … Экологический словарь
ЯДА ВОЗВРАЩЁННОЕ ДЕЙСТВИЕ — феномен усиления эффекта при уменьшении вводимой в организм дозы токсического вещества. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 … Экологический словарь
ЯДА ГОНАДОТРОПНОЕ ДЕЙСТВИЕ — свойство токсического вещества оказывать действие на половые железы и на систему их регуляции. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 … Экологический словарь
ЯДА ИНТЕРМИТТИРУЮЩЕЕ ДЕЙСТВИЕ — действие токсического вещества, характеризующееся подъемами и спадами в зависимости от дозы (концентрации) токсиканта. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 … Экологический словарь
ЯДА ОТДАЛЁННЫЙ ЭФФЕКТ — эффект, проявляющийся в отдаленный период после окончания воздействия токсиканта. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 … Экологический словарь
Театр Яда — Жанры Экспериментальный Дарквэйв Авангард[1] Годы С 1997 года по настоящее вре … Википедия
