юридичні+зміни

v; ек.

1) погашати в розстрочку ( борг), амортизувати

2) робити амортизаційні відрахування

3) бухг. списувати

4) юp. відчужувати нерухомість по "праву мертвої руки"; передавати нерухомість юридичній особі без права її подальшого відчуження

5) тex. амортизувати, демпфірувати

1) технічна сторона справи; спеціальний характер

2) технічна деталь, формальність

3) pl спеціальна термінологія, спеціальні терміни

1) pl ( the wilds) гущавина, хаща

2) пoeт. незаймана природа; лоно природи

1) дикий; той, що дико росте; некультивований

2) лякливий ( про тварин або птахів)

3) необроблений, цілинний

4) неконтрольований, неотесаний

5) охоплений пристрастями

6) гучний; бурхливий; шалений; нестримний

7) необґрунтований; необдуманий

8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичний

9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)

10) раозпущений; розгульний

11) розкуйовджений, в безладі

12) той, що відхиляється від заданого напряму, від норми

13) крайній, екстремістський

14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)

15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти

••

1) дико, по-дикому

2) безконтрольно

3) не по заданому напрямку

4) навмання; як попало

1) акт (р. -ту), дія, чин;

2) акт, документ, грамота. [Юридичні і дипломатичні акти];

3) акт, святкування. [Урочистий, роковий акт];

4) (в драматическом произведении) дія, справа. [Комедія на 4 дії].

* * *

1) акт, -у

2) ( о документе) акт, -а

3) театр. акт, -у, дія

1. зобов'язання

2. обов'язок

3. юр. боргове зобов'язання, боргова розписка

- accrued obligations нові зобов'язання, що випливають з договору

- alleged obligations зобов'язання, що не відповідають дійсності

- clear-cut obligations ясно/ чітко сформульовані зобов'язання

- contractual international obligations договірні міжнародні зобов'язання

- counterpart obligations паралельні обов'язки

- direct obligations прямі обов'язки; безпосередні обов'язки

- legal obligations юридичні зобов'язання

- local obligations місцеві зобов'язання

- long-term obligations довготермінові зобов'язання

- protocol obligations зобов'язання, накладені протоколом, протокольні зобов'язання

- short-term obligations короткотермінові зобов'язання

- treaty international obligations договірні міжнародні зобов'язання

- obligation of conscience борг сумління

- obligation of contract/ treaty, etc. обов'язкова сила договору

- obligations under the contract зобов'язання по договору

- obligation of non-recognition зобов'язання невизнання; зобов'язання про невизнання; зобов'язання не визнавати (державу)

- obligation in respect of contracts зобов'язання по відношенню до договорів/ контрактів тощо

- breach of obligations порушення зобов'язань

- cancellation of obligations припинення зобов'язань

- compliance with the obligations виконання зобов'язань

- definition of obligations визначення зобов'язань

- doctrine of obligation доктрина зобов'язань

- period of validity of obligations строк зобов'язань

- to affect the rights and obligations зачіпати права та зобов'язання

- to assume obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю

- to be under an obligation to smbd. бути пов'язаним зобов'язанням; мати зобов'язання по відношенню до когось

- to cancel an obligation відмінити зобов'язання

- to carry out one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to discharge one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to face up to the obligations бути готовим виконати зобов'язання

- to fulfil one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to honour one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to impose obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось

- to lay obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось

- to lay smbd. under an obligation пов'язати когось зобов'язанням

- to meet one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to perform one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to undertake obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю

1. процедура, порядок ведення

2. метод вирішення

- amendment procedure процедура внесення поправок

- conformity assessment procedures процедури оцінки відповідності

- quasi-judicial procedures квазіюридичні процедури

- in accordance with diplomatic procedure згідно дипломатичної практики

ком. 1. n строк; період; час; термін; a строковий; терміновий; 2. pl умови

1. визначений відрізок часу; момент настання, виконання чого-небудь; 2. обставини, які стосуються платежу, угоди, заробітної плати, ціни, страхового полісу тощо

═════════■═════════

acceptable terms прийнятні умови; attractive terms привабливі умови; berthing terms умови причалювання • лінійні умови (про завантаження і розвантаження в торговому мореплавстві); buying terms умови покупки; cash terms умови платежу готівкою; collection terms умови інкасо; commercial terms комерційні умови; concessionary terms пільгові умови; consignment terms умови консигнації; contract terms умови контракту; credit terms умови позички • умови надання кредиту • умови акредитиву; credit payment terms умови сплати кредиту; current terms поточні умови; delivery terms умови постачання; discharging terms умови розвантаження; discount terms умови знижки • умови дисконту; easy terms пільгові умови; easy tax terms пільговий податковий режим; equal terms однакові умови; exact terms точні умови; exclusionary terms обмежувальні умови • заборонні умови; expired term термін, що минув; exploration term період дослідження; extended term продовжений строк; fair terms справедливі умови; favourable terms сприятливі умови; financial terms фінансові умови; financing terms умови фінансування; fixed term встановлений строк; general terms загальні умови; hire-purchase terms умови надання кредиту при продажу на виплат; income term індекс доходу; indexing term термін індексування; inequitable terms нерівноправні умови; initial terms первісні умови • початкові умови; insurance terms умови страхування; intermediate term середній термін; legal terms юридичні умови; lending terms умови кредиту; license term термін чинності ліцензії • термін чинності патенту • термін чинності дозволу; licensing terms умови ліцензійного договору; long term довгий термін; mortgage term термін застави; negotiated terms узгоджені умови; normal terms нормальні умови; payment terms умови платежу; preferential terms пільгові умови; purchase terms умови купівлі; regular terms звичайні умови; sale terms умови продажу; selling terms умови продажу; settlement terms умови розрахунку; short term короткий термін; soft terms пільгові умови; special terms спеціальні умови; standard terms стандартні умови; stipulated terms узгоджені умови; technical terms технічні умови; trade terms умови торгівлі; trading terms торговельні умови; unacceptable terms неприйнятні умови; unequal terms нерівноправні умови; usual terms звичайні умови

═════════□═════════

delivery on term доставка у визначений термін; for a term of на термін; for a stated term на застережений термін; in terms of у перерахунку на • у перерахуванні на; in demographic terms з погляду демографії; in money terms у грошовому виразі; in per capita terms в розрахунку на душу населення; in percentage terms у відсотковому обрахуванні; in physical terms в натуральному виразі; in real terms в реальному обрахуванні; in value terms у вартісному виразі; on advantageous terms на вигідних умовах; on credit terms на умовах кредиту; on easy terms на пільгових умовах; on usual terms на звичайних умовах; term account терміновий рахунок; term assurance страхування життя на визначений термін; term bill вексель зі встановленим терміном; term borrowing позика на термін; term credit строковий кредит; term deposit вклад на термін • строковий депозит; terms do not exceed 6 months терміни кредитування не перевищують 6 місяців; term for appeal термін для подання апеляції; term insurance страхування на термін; term loan термінова позика; terms of acceptance умови прийняття; term of an agreement термін чинності угоди; term of an appeal термін подання апеляції; term of an application термін подання заяви; terms of auction умови аукціону; term of a bill термін векселя; terms of cancellation умови анулювання • умови скасування; terms of carriage умови перевезення; terms of conveyance умови перевезення; term of custody термін перебування під вартою; terms of exchange умови обміну; terms of freight умови фрахту; term of grace пільговий термін; terms of a guarantee умови гарантії; terms of a lease умови оренди; term of lease строк оренди; term of limitation термін давності; term of a loan термін позики; terms of an offer умови пропозиції; term of office термін уповноваження • термін перебування на посаді; term of notice термін повідомлення; term of a patent строк чинності патенту; terms of payment умови платежу; term of a policy термін чинності полісу; terms of a proposal умови пропозиції; term of punishment термін покарання; terms of redemption умови викупу; terms of reinsurance умови перестрахування; terms of sale умови продажу; term of service термін служби; terms of settlement умови розрахунку; terms of subscription умови передплати; terms of transport умови транспортування; terms of a treaty умови договору; term of validity термін чинності; term to maturity термін виплати кредиту • термін сплати цінних паперів; to accept the terms приймати/прийняти умови; to agree on the terms погоджуватися/погодитися з умовами; to alter the terms змінювати/змінити умови; to buy on easy terms купувати/купити на вигідних умовах; to comply with the terms відповідати умовам; to define the terms визначати/визначити умови; to exceed a term не дотримуватися/не дотриматися терміну • пропускати/пропустити термін • прострочувати/прострочити; to extend a term продовжувати/продовжити строк; to fix a term визначати/визначити строк • визначати/визначити термін; to hold to terms дотримуватися/дотриматися умов; to meet the terms виконувати/виконати умови; to negotiate the terms домовлятися/домовитися про умови; to observe the terms дотримуватися/дотриматися умов; to outline the terms визначати/визначити умови; to propose terms пропонувати/запропонувати умови; to quote the terms визначати/визначити умови; to reduce a term скорочувати/скоротити строк; to revise the terms переглядати/переглянути умови; to sell on easy terms продавати/продати на вигідних умовах; to set a term встановлювати/встановити строк; to specify the terms застерігати/застерегти про умови; to stipulate the terms застерігати/застерегти про умови; to tailor the terms of the loan пристосовувати/пристосувати умови позики

term¹ — ім. реченець, прикм. реченцевий (зах. укр., діал., діас.)

Дидро, Дені (1713, Лангре - 1784) - франц. філософ-матеріаліст. Освіту отримав в єзуїтському колежі в Парижі. Був чільним автором та редактором (до 1757 р. разом з Д'Аламбером) славетної франц. "Енциклопедії" (1750 - 1765). У своїх творах Д. проводить думку, що в історії людства має місце певний прогрес в пізнанні природи. Вважав, що природа як об'єкт пізнання невичерпна. Раціональність повинна функціювати в органічній єдності з об'єктом пізнання, визначаючи суть філософської методології. На думку Д., по-справжньому адекватно тлумачити природу може лише той мислитель, який вміло поєднує "раціональну філософію" з "експериментальною". У системі його філософських поглядів важливе місце посідає вчення про універсальну внутрішню активність матерії. Рух не зводиться до механічного переміщення тіл у просторі, а тлумачиться як будь-яка зміна, активність взагалі. Матерії властива чуттєвість. Поняття "душа" ототожнюється, відповідно, із здатністю до відчуття. Д. значну увагу приділяв критиці релігії. На основі аналізу особливостей релігійної віри він робить висновок, що вона підкоряє свідомість людини забобонам і не веде до справжніх істин. Лише розум є єдиним дороговказом людині у пошуках істини, що знаходить своє найвище втілення у філософському знанні. Атеїзм не повинен виключати високих духовних цінностей, філософської арґументованості та моральної відповідальності. Найважливішою об'єктивною передумовою втілення моральних принципів в житті народів є соціальна справедливість, яка повинна забезпечуватись законами, опертими на освіту. Усізаконодавчо-юридичнізаходи слід органічно поєднувати з системою морального виховання, просвіти, інтелектуального розвитку особистості.

[br]

Осн. тв.: "Філософські роздуми" (1746); "Листи про сліпих задля повчання зрячих" (1749); "Думки стосовно пояснення природи" (1754); "Племінник Рамо" (1761); "Енциклопедія" (1751 - 1780); трилогія "Розмова Д'Аламбера з Дидро", "Сон Д'Аламбера", "Продовження розмови" (1769); "Філософські принципи відносно матерії та руху" (1770).

НАТУРАЛІЗМ ПРАВОВИЙ - напрям у філософії права, що ґрунтується на ідеї існування поряд з правовими нормами реальних юридичних систем принципів природного права, які регулюють колективну та індивідуальну поведінку людей безпосередньо чи опосередковано через юридичні системи і виступають позаправовими стандартами їх оцінки. Н.п. порушує низку філософських проблем щодо походження, характеру і форм маніфестації принципів природного права, способів виявлення і розв'язання суперечностей між вимогами природного права і юридичними системами, взаємовідношень права з релігією, мораллю, політикою тощо. Традиційний Н.п., що був панівним до серед. XX ст., стверджує, що принципи та категорії природного права випливають із "справжньої" іманентної природи людини і суспільства, характеризуються незмінністю, позаісторичністю та незалежністю від суб'єктивних факторів, відіграють визначальну та оцінювальну роль щодо останніх, виступають регулятивами реально існуючих юридичних систем, зокрема, у вигляді принципів справедливості, загальної обов'язковості, рівності перед законом. Норми природного права існують як наслідок природного порядку, дії законів природи (Цицерон, Аристотель, Гоббс, Локк) або як запроваджені Богом, Творцем світу і людини (Тома Аквінський, Августпин, Лютпер). Відповідно до цього вирізняються два способи пізнання принципів природного права: людський розум і релігійне одкровення. Особливо багато уваги приділяється цим питанням в християнських версіях Н.п. Традиційний Н.п. історично змінювався. Зокрема, якщо в Середні віки мета природного права вбачалася в зорієнтованості колективної та індивідуальної поведінки на добро, то в Новий час вона полягає в усталенні меж для вільної реалізації індивідами своїх цілей. Для сучасного Н.п. характерним є виведення принципів і норм природного права із етичних, соціальних та політичних теорій. Необхідною умовою продуктивного функціювання будь-якої юридичної системи є врахування потреби у співробітництві та взаємних зобов'язаннях суверена і виконавця, законодавця і громадянина, а також міжособистісних взаємин, ефективності суспільних інститутів (Фуллер) В. исувається вимога моральної оцінки правових систем і окремих законів О. станні повинні містити правові норми, що дозволяють найповнішу моральну інтерпретацію, зокрема, судових рішень (Дворкін).

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

СТАНИ СУСПІЛЬНІ - традиційні, відносно замкнуті соціальні групи доіндустріального суспільства, що різнилися такими спадковими ознаками: юридично фіксованим статусом, правами, обов'язками та моральними нормами. В соціальній структурі доіндустріального суспільства С.с. пов'язані з класовим поділом, але їх чисельність переважає, як правило, чисельність класів внаслідок розмаїття форм і засобів позаекономічного примусу. Формування С.с. - тривалий процес, перебіг якого варіювався в різних суспільствах і пов'язаний з формуваням та закріпленням у праві майнової нерівності й соціальних функцій. Порівняно з кастами - як своєрідною вихідною становою формою, де принцип спадковості абсолютний, у С.с. цей принцип не є єдиним: належність до певного С.с. може купуватися, даруватися верховною владою тощо. В Європі класичним зразком станової організації є Франція - од XIV ст. до Великої французької революції з поділом на ієрархізовані С.с.: духовенство, дворянство і третій стан. Кожен С.с. надсилав своїх представників в органи станового представництва - генеральні штати; мав свої чітко окреслені права, привілеї та обов'язки. У слов'ян становий поділ досить чіткий вияв отримав у Росії, де формування С.с. тривало од серед. XVII ст. - початку об'єднання руських земель в єдину державу, від розмаїтого й дрібного станового поділу до поступового зміцнення стану дворянства і одночасного збільшення неповноцінності інших С.с. Од часів Маніфесту про вільність дворянства (1762) й Жалуваної грамоти дворянству (1785) в Росії встановився становий поділ на дворянство, духовенство, селянство, купецтво і міщанство, що проіснував до Лютневої революції 1917 р. В Азії поділ на С.с. отримав розмаїті форми - від жорсткої кастової системи в Індії до майже повної відсутності станових ознак у Бірмі. З переходом до індустріального суспільства в міру того, як ієрархія спадкових, з особистісними моментами залежностей поступається місцем юридичній рівності всіх перед законом, поділ на С.с. руйнується, зберігаючись лише в залишковій формі.