это+вероятно.+вероятно

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

1) (должно быть) мабуть, либонь, либонь-таки, певно, певне, десь-певно, десь; (вероятно) надісь, не бійсь, здоров (-ва, -ві), а йди, (гал. ади), а диви; (ведь) адже, аджеж, таж; (кажется) здається. [«Регочеться… Гарно, не бійсь! - тільки візьму та на твоєму баранові верхи й сяду!» - грозився Івась (Мирний). Бо сам, здоров, знаєш (Шевч.)]. - бось ты устал? - мабуть (певно[е], десь-певно) ти втомився? Рада, -бось - радієш, мабуть (певно[е], десь-певно). -бось, по-немецки не сделает орфографической ошибки! - надісь (не бійсь), по-німецькому не зробить правописної помилки! Ноги -бось свои, не купленные - адже(ж) (таж, мабуть, либонь-таки) ноги свої, не куповані. -бось это он - мабуть (здається), це він; гляди, це він. -бось не пойду? - гадаєш, не піду? А ты -бось был там? - а ти, скажеш, був там? -бось, не даст он тебе ни гроша - не сподівайся, не дасть він тобі ні шага;

2) (конечно) так и (диал.) дак, звичайно, звісно, певна річ. [Сам так не хоче робити, а тому велить (Грінч.)];

3) (не бойся) не бійся[ь]. -бось, собака моя не кусается - не бійся, собака мій не кусає. Авось да -бось до добра не доведут - мабуть та нехай - недобрії люди (Приказка), нехай та мабуть до добра не доведуть.

* * *

1) част. ма́буть и мабу́ть, либо́нь; наді́сь, надійсь; ( уж конечно) уже пе́вно (пе́вне, напе́вне, напе́вно), звича́йно; ( ведь) адже, а́дже ж, так, таж, таже́; ( разве) хіба́

2) (в знач, сказ.: не бойся), диал. не бі́йся

1) (притязание) претенсія, домагання. [Зректися претенсій на завойовані частини України (Н. Рада). Наш розум повинен відректися від свого домагання на абсолютне (Основа 1915)]. Человек с большими -зиями, с -зиями на оригинальность - людина з великими претенсіями, з претенсіями на оригінальність. Одета с -зиею - одягнена, убрана, виряджена з (великими) примхами. Заявлять, пред'являть -зию на что-н. - претендувати на що. [Ще пан Ян претендує, либонь йому не додано якоїсь там частки з батьківщини (О. Лев.)];

2) (неудовольствие) претенсія, ремст (-ту), ремсть (-ти), ремство, пеня, нарікання. Быть в -зии на кого, иметь -зию к кому и на кого - бути в претенсії на кого, мати претенсію до кого, ремствувати(ся), ремститя(ся), ремст(ь) мати на кого, рапотити, нарікати на кого. [Афвтор не буде в претенсії (Крим.). Він на мене ремст(ь) має (Київщ.). Не сердьтесь і не ремствуйте на мене (Звин.). Хотів порубати тютюн, дак боявся, щоб не рапотили (Борз.)]. Не будьте на меня в -зии, если… - не ремствуйте (не поремствуйте) на мене, коли… Вероятно никто не будет на меня в -зии за это - певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш).

* * *